Близько 15 млн українців потребуватиме психологічної підтримки, до 4 млн – медикаментозного лікування. Що таке ПТСР і як його розпізнати

До психолога Алли Рожкової звернулась жінка, яка врятувалась під час  масованого бомбардування рідного міста. Вона скаржилась на тривалу втому, роздратування та уникала будь-яких спогадів про пережите жахіття. Але саме воно і було причиною її пригніченого стану. Жінці діагностувати постравматичний стресовий розлад.

За прогнозами МОЗ, невдовзі психологічної підтримки потребуватиме близько 15 млн українців. З них близько 3-4 млн потрібно буде призначати медикаментозне лікування. А кожен десятий українець відчує наслідки війни на рівні середньої чи тяжкої хвороби. Редакція MC.today разом з психологом Аллою Рожковою розбиралася, що таке ПТСР, як його розпізнати та чим собі допомогти.

Що таке ПТСР

ПТСР – це психічний розлад, який виникає в наслідок переживання подій, що травмують психіку. Причиною ПТСР може бути не тільки війна, а й довготривале психологічне або фізичне насилля, природні катастрофи, аварії, укуси тварин, та навіть стоматологічні процедури.

Проте, не у всіх гострий стрес спричинить ПТСР: бувають випадки, коли  людина постійно перебуваючи в зоні активних бойових дій, не має тривожних симптомів. А у когось кілька почутих тривог та вибухів будуть мати серйозні наслідки для психіки.

«Одна моя клієнтка пережила бомбардування міста, була вимушена евакуюватися. Вона уникала всіх спогадів про пережите, але її переслідували нічні жахіття, – розповідає Алла Рожкова. – В тілі була постійна напруга, болі в шиї та щелепі. Вона покинула заняття спортом, які раніше приносили задоволення. Погіршилась увага, що негативно впливало на роботу. Я направила її до психіатра для діагностування ПТСР».

ПТСР можуть діагностувати лише лікарі, і тільки за шість місяців після події. За цей час психіка проходить кілька стадій: спочатку це гостра стресова реакція, яка може перейти в гострий стресовий розлад. 

Як розвивається гостра стресова реакція

При гострій стресовій реакції спостерігається загальмованість або навпаки збудження. Стан, коли людина не може нічого робити, окрім, наприклад, перегляду стрічки новин. Може з’явитися дуже сильний апетит або сонливість.

Якщо цей стан не минає, він переходить у гострий стресовий розлад. Тоді підключаються й інші симптоми: оніміння в кінцівках, зниження концентрації. Прості рішення як-от вирішити, що їсти на сніданок, даються важко.

Може бути часткова втрата пам’яті. З’являється агресія, гнів, недоречна гіперактивність. Також можливий смуток, що триває довше, ніж три дні, але менше, ніж місяць після отримання травми. Якщо такий стан триває довше місяця, він прогресує до ПТСР та хронічного травматичного розладу.

Особливість цих станів в тому, що вони гострі – їхні симптоми зникнуть за певний проміжок часу, тому важливо спостерігати за тим, що відбувається з людиною.

Як розпізнати ПТСР

Є окремі промовисті маркери того, що людина вже знаходиться у стані ПТСР. Один з них – повторне переживання травмуючої події. Це можуть бути нічні кошмари, жахливі спогади. Якщо людина пережила вибух, то від голосного звуку може впасти на підлогу чи заклякнути.

Ще один маркер – відчуття відірваності від інших. Діапазон інтенсивності емоцій знижується: людині складніше відчувати любов до близьких як раніше.

У людини з’являється відчуття «недовгого майбутнього». Вона перестає будувати плани. Навіть розуміння, що ти в безпеці, може не допомогти.

Підкреслимо ще раз: симптоми можуть з’являтися не одразу після травмуючої події, а за шість місяців. Тоді точно варто звернутися до лікаря, адже це може бути ПТСР.

ПТСР змінює роботу всього організму

Важливо розуміти, що переживання травми – це не тільки психоемоційний процес, а й фізіологічний теж. Якщо симптоми тривають довше місяця, мозок починає працювати інакше: ділянки в передній частині мозку «вимикаються» – в людини зникає відчуття часу. Вона застрягає в певному моменті минулого, теперішнього або майбутнього.

Якщо потерпілий зустрічається з тригером, певні структури головного мозку починають працювати інакше – немов «вимикаються»: людині стає важко пояснити словами, що з нею відбувається. Вона спробує або уникати подразників, які асоціюються з травмою, або навпаки – буде проявляти надмірну цікавість до цих подій.

Наприклад, людина працює в компанії, й ця робота для неї важлива. Вона пережила травмуючу подію та переїхала в іншу країну. Але щоб не втратити роботу, потрібно повернутись до України. А отже – до тригерів, які нагадують про травму. Навіть, якщо офіс знаходиться у відносно безпечному місці, для такої людини повітряна тривога – це тригер, який не дасть ні на чому сконцентруватися. Врешті вона втрачає цю роботу.

Змінює свою активність й ліва півкуля мозку, яка відповідає за логічне мислення. Людина не може встановити причинно-наслідкові зв’язки, а отже не здатна щось спланувати або пояснити собі навіщо щось робити, бо не розуміє наслідків своїх дій. Відбувається втрата сенсів.

Наприклад, людина пише дисертацію та наукові статті. Після травмуючої події вона не може повернутись до роботи, бо питає себе: «Навіщо я це роблю? Кому це потрібно?». А відповіді не знаходить, тож не може збагнути, куди рухатись далі.

Людина без ПТСР швидко відновиться після стресу. А людина зі стресовим розладом буде накладати події свого життя одна на одну, матиме сильну тривожність та почуття провини. Все це врешті може призвести до порушень в роботі серцево-судинної системи.

Через травму гнучкість нашої нервової системи – так зване «вікно толерантності», зменшується. Нервовій системі складніше перемикатись у стан відновлення й розслаблення. Натомість людина перебуває в постійній напрузі, готуючись до нової небезпеки. У людини можуть з’являтися панічні атаки – повторюваний спалах сильного страху за своє життя. 

Що робити, якщо підозрюєте в себе ПТСР

Перше – звернутися до психотерапевта, який при необхідності направить до психіатра, а той встановить діагноз та розробить план лікування. Але ви можете допомогти собі ще до відвідування лікаря. Почніть з нормалізації сну. Редакція MC.today вже публікувала поради, які вам в цьому допоможуть.

Зверніть увагу на апетит. Часто він спочатку зникає, а потім стає неконтрольованим – хочеться шкідливих продуктів у великій кількості. Тут треба дати організму доступ до якісної їжі: вона має бути смачною і корисною. Також не забувайте пити достатньо води.

Слідкуйте за балансом між робочим часом і відпочинком. Встановіть межу, коли ви закінчуєте робочий день. У вас мають бути повноцінні вихідні. Якщо ви схильні до трудоголізму, можливо будете відчувати провину за те, що відпочиваєте, коли в країні війна. Це призводить до швидкого виснаження.

Помічайте тригери та працюйте над емоціями. Зараз ви часто можете відчувати агресію, гнів. Вони мають виходити екологічним способом: побийте подушку об стіну або грушу. Знайдіть місце, де можна усамітнитися й покричати.

Уникайте ситуацій, які можуть викликати гостру реакцію: переглядів фільмів зі схожими сценами, перебування в місцях, де можуть виникати тригери.

Якщо у вас виникає відчуття провини, спитайте себе: «Яке її джерело?», «Чи вона пропорційна ситуації?». Наприклад, ви донатите на армію і відчуваєте провину, що робите недостатньо. Відкрийте виписку переказів і подивіться, скільки ви жертвуєте. Часто буває так, що ви жертвуєте значну суму, але не усвідомлюєте цього. 

Знижуйте рівень напруги – ходіть на масажі, приймайте ванни, гуляйте. Знайдіть захоплення поза роботою. Коли ви будете займатись тим, що вам подобається, це допоможе не втратити сенси.

На відновлення після ПТСР потрібен час. Але є багато факторів, від яких залежить швидкість цього процесу. Наприклад, тип нервової системи, чи був травматичний досвід в дитинстві, в яких умовах людина знаходиться після пережитого потрясіння і так далі.

Алла Рожкова зазначає: «Часто після травми людина не може пояснити словами свої відчуття. Важливо, щоб на роботі керівник або HR помітив, що щось не так та забезпечив належну допомогу. Компанія може планово залучити спеціалістів з психічного здоров’я, які б допомагали зрозуміти в якому стані людина, і сформували план підтримки».

Деякі люди схильні до так званого посттравматичного зростання. Тобто після травми підвищується їхня здатність долати стрес та важкі ситуації. Такі люди стають сильнішими та витривалішими після травматичного досвіду.