«Байден каже, до кінця війни далеко». Засмутилися? Так працює російська пропаганда. Ось як не стати її жертвою

Пропагандистські вкиди росії іноді називають «ІПСО» – інформаційно-психологічні операції. Це сплановані дії з поширення інформації на іноземну аудиторію задля досягнення певної цілі, впливу на емоції, критичне мислення, почуття та дії цільової групи людей.

Ви налякані та неінформовані. Чому ви потрапляєте під вплив російської пропаганди та як цьому запобігти

Артем Лисенко

То як воно працює? Не якесь конкретне ІПСО. А в цілому, як технологія. Чому люди, які не піддаються гіпнозу, не вірять маркетологам та рекламі, раптово стають жертвами інформаційно-психологічних операцій ворога?

Чи знаєте ви, як вирізняти черговий інфонепотріб ворога та протидіяти йому? Розберемось в цій колонці.

Уявіть: ви йдете по густо порослій доріжці. Раптом наступаєте на щось довге та округле. На додаток це «щось» підстрибує і б’є вас по нозі. Ваша перша реакція – сахнутись вбік. Можливо навіть прокричати щось пов’язане з найдавнішою професією світу.

Далі у вас є варіанти:

1. Оглянути траву і побачити там шматок шланга. Так, саме на нього ви й наступили.
2. Побігти геть якомога далі від місця, де повзає зміюка. Це ж точно була вона, правда?
3. Втратити свідомість, бо на вас напало щось жахливе. Ні, точно зміюка.

Сприйняття події відбулось найкоротшим шляхом – тією частиною мозку, що відповідає за підсвідомість, де «живуть» закладені природою інстинкти. Зокрема – збереження життя та здоров’я. Фактично, ви повторили послідовність дій, яку реалізуєте, торкнувшись гарячої праски.

А от критичне усвідомлення ситуації вмикається пізніше. А іноді взагалі не вмикається. Критичне мислення – прерогатива свідомості. Але навіть на рівні нейропроцесів ця дорога нервового сигналу більш довга. Якщо взагалі не виявляється заблокованою.

Левову частку інформації та подій людина сприймає саме через підсвідомість. В ній – емоції, інстинкти, життєвий досвід, еволюційне зростання створюють численні призми, через які людина бачить події та навколишній світ. І відповідно реагує на нього.

Щосекунди в наш мозок надходить близько 11 млн біт інформації. Як думаєте, скільки сприймає свідомість? Це коли ви проаналізували, обдумали, прорахували та ухвалили рішення. Лише 40 біт. Тільки 40 біт з 11 млн щосекунди людина здатна проаналізувати і усвідомити! А де ж інше? Відповідь абзацом вище.

Інформаційно-психологічні операції спрямовані саме на удар по підсвідомості – емоціям, страхам та інстинктам. По тому рівню, де реакція відбулась, а ви того навіть не зрозуміли.

Ви прочитали, подивились, прослухали та… запанікували, злякались, напружились, увійшли в стан тривожності. Все, російська пропаганда спрацювала. А от ваш подальший стан та дії залежатимуть від особистих навичок вмикати критичне мислення та ставити правильні питання.

Взагалі інформаційно-психологічні операції спрацьовують там, де є нестача інформації. Або нерв емоцій та страхів оголений до максимуму.

Ось приклад. Це скріншот одного з анонімних Telegram-каналів. Довгий час контент на ньому стосувався аналізу української політики «зсередини».

Cкріншот одного з анонімних Telegram-каналів

Джерелом інформації виступали невідомі джерела «в коридорах влади». Непоганий прийом, щоб викликати довіру читача і нести будь-що. Проте вердикт СБУ був категоричний: канал працює на ворога. Тож де тут пропаганда?

Розглянемо окремо наведену цитату Джо Байдена. Ті, хто хоч трохи спостерігають за новинами політики та мають бодай якісь аналітичні здібності погодяться – фраза Президента США є важливою, проте доволі очевидною.

Після того, як росія розпочала найбільшу війну з часів Другої Світової, система світової безпеки зазнає змін. І для її стабілізації та реформування знадобиться чимало часу. Світова безпека – це не причепуритись перед виходом з квартири.

Але в цьому випадку автори працюють на випередження вашого критичного мислення. І втлумачують читачеві, що насправді Джо Байден мав на увазі довгі роки війни й занепаду, що чекають Україну попереду. Звісно, терміни закінчення війни невідомі. Але в такому випадку вас наполегливо переконують, що це надовго. Які емоції й загальний настрій це викликає? Зрозуміло, які.

До речі, а чи не підкажете, хто це так наполегливо намагається вибити з вас віру і надію на перемогу і скорий мир? Звісно це ж… Хто? А невідомо, бо канал анонімний.

Тому для споживачів інформації рівня junior/middle пропоную наступний лайфхак-лист, як сприймати інформаційні тексти під час війни (і не тільки):

• Читати новину, статтю, пост обов’язково від початку до кінця.
• Розуміти, що «на перехресті зіштовхнулись дві автівки» – це факт. «Магнетична аномальна зона ймовірно спровокувала аварію на перехресті» – це думка окремо взятого експерта. Або «експерта» – теж важливо відрізняти.
• Після того, як ви прочитали текст, закрити сторінку та переказати собі прочитане за планом: що відбулось? де і коли відбулось? де я це прочитав або прочитала? від кого про це дізнався автор? Якщо ваш переказ виглядає як «завтра апокаліпсис, про то написали в інтернеті/Telegram. Інфа сотка від брата сусіда баби Зіни, бо він дружить із другом кума того головного», то самі розумієте.

Не всі негативні новини – це інформаційно-психологічні операції. Такі, на жаль, реалії війни. Проте насторогу має викликати інформація, що викликає крайні негативні емоційні стани, походить невідомо від кого та не має під собою реакції дії – зібрали речі, спустились в укриття, зробили запас палива, відправили улюбленого хом’яка за кордон.

Що ще пораджу робити? Тренуватись. Це непросто, нешвидко і боляче. Адже весь період загартовування доведеться проходити через інформаційний біль, провали в тривожність, тимчасові занепади духом. Але воно того варте. Одна тренована людина здатна втримати психічне здоров’я цілої родини. І робить неефективним ще один інструмент з ворожого арсеналу.