Декілька років тому я вирішив провести невеличкий експеримент: без супутніх збитків спробувати зберегти 40-годинний робочий тиждень, але скоротити кількість робочих днів з 5 до 4.
Бізнес-завданням була перевірка гіпотези про те, як впливає збільшення робочого дня на зростання продуктивності. Приємністю був додатковий вихідний день.
Озвучивши правила експерименту і провівши опитування між колегами Netpeak, щоб упевнитися, що всі дійсно хочуть у цьому брати участь, ми на місяць перейшли на новий режим роботи.
Рівно за місяць я провів опитування щодо кожного співробітника команди, проаналізував KPI відділу й отримав висновки (які актуальні та можна використовувати хоч зараз):
- Оцінка власної ефективності співробітника значно зросла: 75% співробітників вважають, що під час експерименту стали працювати краще, 63% – що виконали більше завдань, ніж за минулий місяць.
- Подовжений робочий день впливає на харчування: 38% помітили, що стали більше їсти на роботі, а 25% стали пити більше кави або чаю. Працюючи в такому режимі приходиш на роботу о 9-й ранку, йдеш о 8-й вечора і вечеряєш удома, в кращому випадку, ближче до дев’ятої вечора, що не супер корисно для організму. Хороший варіант – брати їжу на вечір із собою в офіс, або замовляти. До речі, 38% зазначили, що їхні витрати (якраз на їжу) зросли під час експерименту.
- Одного місяця замало, щоб повністю змінити режим сну: вставати раніше легко, засинати раніше складно. У середньому, всі учасники експерименту стали спати на 1,5 години менше за робочу добу. При цьому 50% співробітників досипали цей час на вихідних (у середньому стали спати на 3 години більше), а решта спали на вихідних стільки ж, скільки й до експерименту, тобто просто втратили десяток годин сну за місяць.
- Повноцінний сон – здоровий вигляд. Лічильник «скільки людей сказали тобі, що ти став виглядати гірше» в одного працівника показує 2, ще в одного – 4, а в нашого рекордсмена – цілих 5 осіб.
- Ще один вихідний, дійсно, корисний і важливий. Більша частина співробітників зазначили, що під час експерименту їм вдалося проводити більше часу з близькими, ніж у звичайний робочий місяць. Майже всі стали більше читати та дивитися кіно або подкасти.
- Довший день – простіші завдання. Переважна більшість зазначила, що завдяки експерименту їм вдалося зосередитися на великих завданнях і, нарешті, зробити їх.
- На десять робочих годин енергії вистачає далеко не кожному: для половини учасників експерименту найскладнішим періодом 10-годинного робочого дня став пізній вечір, тобто якраз останні дві години роботи.
- Метрики підтверджують зростання ефективності: за час експерименту показник виконаних завдань у 70% співробітників зріс майже вдвічі (у кількох – ще більше).
Що варто було б врахувати:
- Експеримент показав би кращі результати, якби проводився не взимку, а, наприклад, у липні. Довгий світловий день, постійно відчинені вікна і взагалі літо – чиста енергія сама по собі. У лютому важко прокидатися рано, коли за вікном ще темно.
- Як мінімум трьом учасникам експерименту доводилося поєднувати 10-годинний робочий день з іншими обов’язковими справами, зокрема, з різноманітними освітніми курсами, спортом тощо. Для чистоти експерименту всі його учасники мають приїжджати на роботу з дому та з роботи йти також додому.
Висновки:
- Зросла якість роботи відділу: виконано безліч «великих» завдань, до яких місяцями не доходили руки.
- Додатковий вихідний день дозволив вирішити багато дрібних побутових завдань.
- Сам по собі експеримент згуртував команду і спрацював як чудовий і нестандартний тімбілдинг.
Загалом, я б із задоволенням повторив цей експеримент ще раз, можливо модифікувавши його, але є багато «але».
Відділ працює в тісній взаємодії з командами всієї решти компанії й досить складно синхронізувати роботу за різних розкладів. А перевести всю компанію в такий режим неможливо через те, що ми працюємо з клієнтами, у яких 5 робочих днів, а не 4.