Мене звати Дарина Русанова, я працюю на посаді Project Manager в хостинговій компанії HOSTiQ. У цьому матеріалі ділюсь досвідом професійного пошуку себе: як я пробувала різні посади, набивала шишки та які висновки зробила з цього. Наприкінці колонки дам поради для тих, хто досі шукає свою роботу мрії.

Початок шляху – робота в Customer Support
Моя освіта – німецька та англійська філологія. Професійний шлях у компанії я розпочала з роботи в команді Customer Support (підтримки клієнтів), куди шукали людей зі знанням англійської.
10 років тому я зовсім не орієнтувалась у темі хостингу. На щастя, новачків у компанії навчали з нуля, і бази для роботи давали достатньо.
На змінах я відповідала на запити клієнтів в різних каналах: чати, email, телефон, а також робила внутрішні задачі – підтримка іноді допомагає іншим відділам на їх прохання. Клієнти звертаються з різними запитаннями: який тариф обрати, як налаштувати сайт, чому щось не працює чи де краще купити iPhone. Перший період роботи супроводжувався частими зверненнями до колег: знання ще не вклались в голові достатньо, щоб розбиратись з деякими складними запитами клієнтів.
Приблизно за пів року роботи нова інформація розклалася по поличках. Я порівнюю це з вивченням німецької. Багато людей скаржиться, що це складна мова, але при цьому вона дуже логічна. І ти певний час маєш просто копатися в чомусь незрозумілому для тебе, але згодом осягаєш цю логіку – і тоді все просто стає на свої місця.
Фото з власного архіву авторки
Особисті риси, які будуть корисними на посаді Customer Support Specialist:
- уважність до деталей, тому що часто в деталях і криється причина того, чому щось працює так, а не інакше, або чому щось не виходить;
- логічність, уміння розбирати все на складові, а потім знову це все збирати докупи;
- стресостійкість, бо це робота з різними людьми в різних станах;
- «дозована емпатійність», адже треба і допомогти, і витримати негативні емоції клієнта. Зазвичай клієнти не звертаються до підтримки, якщо у них усе працює;
- мультизадачність, бо потрібно одночасно відповідати кільком клієнтам, перевіряти інформацію за їх запитами, консультуватись з колегами та пити каву, не відходячи від робочого місця.
Від старшої зміни до керівниці відділу підтримки
Наступний крок – я стала старшою зміни. У підтримці на зміні має бути одна людина, яка за всім стежить, несе відповідальність за команду, вирішує якісь складні ситуації, розподіляє навантаження тощо. На цьому етапі я отримала певний досвід управління, прокачала вміння брати на себе відповідальність та ухвалювати рішення. Оскільки я добре себе проявила, згодом мені запропонували очолити відділ, тому що попередній керівник перейшов на іншу посаду.
Важливо зазначити, що я ніколи не прагнула керувати людьми, бо не вважала, що маю риси ідеального керівника, яким я його уявляю. Я була певна, що нести відповідальність за когось крім себе – надзвичайно важко, не кажучи вже про те, щоб об’єднувати багатьох різних людей та керувати ними як командою.
Але обставини склалися таким чином, що я вирішила спробувати себе в цій ролі. І насправді для мене це був серйозний виклик: зрозуміти нюанси управління, отримати багато нових навичок та умінь, просто спробувати щось, чого не робила раніше.
Згодом я зрозуміла, що керівники бувають різними – не обов’язково бути дуже суворим чи твердим. Це окей – бути м’яким, лояльним, просто це – інший стиль управління: варто враховувати свої особливості й не намагатись переламати себе.
Один з важливих уроків для мене в той час – це навчитись приймати помилки, свої та чужі, і робити висновки, щоб їх не повторити. Загалом я доволі лояльна до помилок інших, якщо їх не повторюють щодня: усі ми люди. Помітила, якщо колектив дружний, як у нас, то, незалежно від ролей, ситуації, коли щось пішло не так, згуртовують: ти підтримуєш колег та допомагаєш їм, а вони – тобі.
Також це нормалізує помилки та роботу над ними як частину досвіду, адже неможливо зробити кожну задачу бездоганно – не помиляється лише той, хто нічого не робить. Тому дуже цінно відчувати, що ти в тому місці, де помилятися можна і це безпечно. Для мене це був один з найкращих досвідів, але було складно через мій синдром самозванця та надмірну самокритичність.
Найкращі навички, які я здобула, коли очолювала відділ:
- Уміння шукати компроміси. Не завжди все виходить так, як ти хочеш, або так, як хоче інша людина. Буває, що в людей, які працюють над одним проєктом, може бути різне бачення результату. І вміння знайти точки, де ви можете перетнутися, дуже важливе для роботи в колективі.
- Талант підтримувати людей. Неодноразово я отримувала зворотний зв’язок від команди, що після спілкування зі мною – хай навіть ми не знайшли прямо зараз рішення, людям ставало набагато краще, бо вони відчували, що не самі, що керівнику не все одно що відбувається.
- Чути себе і довіряти власній інтуїції. У мене була ситуація, коли я не послухала себе, і найняла людину, яка мені не дуже подобалась. Але раціональних пояснень для себе не мала, тому вирішила проігнорувати відчуття. Зрештою, з цим колегою було дуже складно працювати, важко налагодити контакт. Я думаю, що відчувала, що це не моя людина.
Управління досвідом клієнтів – не так сталось, як гадалось
Напрям Customer Experience (клієнтський досвід) не так давно виділився, як окрема галузь. Якщо пояснювати термін простими словами, то у всіх компаній є клієнти, які отримують певний досвід від взаємодії з компаніями, а компанія оцінює цей досвід і намагається його покращити (або ні).
Основною цінністю нашої компанії є турбота про клієнта. Досвід роботи у відділі підтримки допоміг мені відчути це на практиці, тож тема була справді мені дуже цікавою. Коли я вирішила сфокусуватись на покращеннях для клієнтів, то підготувала бачення того, що могла б робити на посаді Customer Experience Manager, і керівниця дала мені «зелене світло» спробувати себе в новій ролі.
Тут на мене чекали сюрпризи: усе виявилось не так райдужно, як я собі уявляла. Перша помилка, якої я припустилась – не відпочила як слід перед вступом на нову роль. Другий момент – зіткнулась з великою кількістю змін: новий відділ, новий керівник, багато нової інформації, нові інструменти та задачі.
До всього додалось ще й те, що на той момент я не знайшла достатньо вичерпних курсів чи вебінарів, які б закрили мій запит про побудову системної взаємодії з клієнтським досвідом. Було замало базових знань, щоб зрозуміти, з чого краще почати, як цим займатися, як це має працювати. Мені довелось самостійно з нуля створювати собі задачі, проводити дослідження того, що саме можна змінити в нашому сервісі, налаштовувати та аналізувати метрики, оцінювати, як їх покращити. Звісно, поруч були колеги, що підтримували та направляли, але цього було недостатньо.
Тобто я почала займатися роботою на посаді, новій для мене і компанії, з дуже обмеженою кількістю ресурсу: морального, фізичного та інформаційного. Тому мій досвід у цій ролі був не надто довгим та успішним, і це логічно. З часом я змогла відрефлексувати цей етап і усвідомити, що інакше не могло бути. Завдяки тому, що в мене був цей досвід, я вже цих помилок не зроблю, а зроблю якісь інші.
Компетенції, які знадобляться в роботі з клієнтським досвідом:
- пріоритезація, уміння фокусуватися на найбільш важливих проблемах;
- готовність створювати систему з нуля;
- уміння працювати в команді, адже Customer Experience Manager не працює сам, а співпрацює з різними відділами з однією метою – надавати кращий клієнтський досвід;
- уміння презентувати свої ідеї, пояснювати їх потенційну користь і цінність. Ймовірно, більшість задач в напрямі клієнтського досвіду не дадуть миттєвого прибутку. Але ці зміни можуть дати більше лояльних клієнтів, що в майбутньому буде вигідно для компанії;
- уміння налаштовувати та аналізувати метрики, щоб відстежувати, як ті зміни, які ти вносиш, впливають на задоволеність клієнтів, на прибуток, на клієнтський досвід;
- досвід взаємодії з продуктом компанії (мені став у пригоді досвід роботи в підтримці);
- уміння поставити себе на місце клієнта.
Project Manager у команді Product
Після повного вигорання на позиції Customer Experience Manager, ми домовилися з керівницею, що роботу з клієнтського досвіду поки відкладемо. В цей період почалось повномасштабне вторгнення в Україну, і ми сфокусувались на більш нагальній задачі – виживання. Я почала допомагати колегам то тут, то там в рамках своєї експертизи. Через деякий час, коли вирішили окреслити мою роль, виявилося, що я виконувала функції Project Manager, не усвідомлюючи цього.
Зараз я реалізовую різні внутрішні проєкти в нашій компанії – від невеликих, наприклад, оновити інформацію на нашому сайті, до більш масштабних – підключити нову платіжну систему. Серед іншого організовую взаємодію представників різних відділів, щоб разом досягти необхідного результату.
Я – людина, якій важко насолоджуватись процесом без результатів, тому великі проєкти, де треба щось продумувати з нуля, мені даються морально складно. Але я вчусь святкувати маленькі кроки, бо саме з них складаються великі справи. А ось ті задачі, де ми можемо щось більш-менш швидко реалізувати й одразу побачити, як це вплинуло, дають буст мотивації.
Хоча це не робота моєї мрії, вона дозволяє бачити, як те, що я роблю, допомагає компанії та відчувати себе важливою. Я точно знаю, що ще є куди розвиватися і рости, і вірю, що цей шлях буде не менш цікавим.
Корисні навички для роботи в ролі Project Manager:
- уміння дотримуватись дедлайнів;
- чітко та детально ставити задачі іншим колегам, стежити за часом та результатами їх виконання;
- бути уважним до деталей;
- ставити запитання, які допомагають оцінити ситуацію з різних сторін;
- самоорганізованість та уміння організувати роботу команди над проєктом;
- і краплинка педантичності. Насправді дуже зручно працювати, коли в тебе всі документи на своїх місцях, а всі задачі та домовленості зафіксовані.
Поради людям, що шукають себе в професії
Навіть якщо ви кардинально змінюєте професію чи сферу, важливо пам’ятати, що ми ніколи не починаємо з абсолютного нуля. Кожен з нас має або попередній досвід роботи, або освіту і вже певні виконані проєкти, в тому числі особисті. Багаж знань, помилок, комунікацій з нами є і нікуди не дінеться.
Важливо побачити та визнати усі свої перемоги. І, як не дивно, часто в цьому допомагає складання свого резюме.
Коли бачиш весь свій професійний шлях, це дуже наочно демонструє вашу експертизу: кожна ваша навичка, кожне досягнення стає реальним. Погодьтеся, це додає впевненості.
Може бути страшно і незрозуміло, проте варто досліджувати, що вам відгукується/вдається/подобається. Якщо ви геть не уявляєте, чим хочете зайнятися, то можна просто пробувати щось нове в роботі та поза нею. Щось, що буде допомагати краще зрозуміти себе та надихати знайти те, що зараз найбільше резонує.
Моя перша дія в цьому напрямі: подумати та записати те, що подобається робити, те, що добре виходить, те, що хотілось б робити, але треба підтягнути навички. Потім оцінити, що з цього може вийти.
У межах однієї компанії ви можете спробувати вийти зі своєї «бульбашки», брати різні задачі, просити додаткові обов’язки, не змінюючи посади (можна й змінювати, якщо відчувається, що готові спробувати), і уважно дослухатись до себе: що з цього відгукується, а що – ні. Ймовірно, ви помітите або вам підкажуть, які навички потрібно покращити для бажаної ролі – буде чудова нагода відвідати професійні курси чи почитати літературу за цією тематикою.
Знайдіть свого ментора або наставника у бажаній сфері. Це може бути більш досвідчений колега, менеджер, коуч або ментор. Мати поруч людину, яка зі сторони може підказати певні моменти, направити вас у професійному розвитку, дати чесний зворотний зв’язок щодо ваших умінь і навичок – неоціненно. Спілкування з наставником може наштовхнути на нові кроки, які вплинуть на подальший професійний шлях. Менторів можна знайти на спеціальних платформах, наприклад, TheWays.
Також чудовою опцією буде звернутись до психолога/психотерапевта, який допоможе розібратись в собі. На моєму досвіді, можливість поговорити з людиною, яка вас уважно слухає, ставить влучні запитання і щиро зацікавлена в тому, щоб вам допомогти, може дуже підтримати та допомогти знайти свій шлях.
Найважливіша порада: якщо плануєте змінити сферу, компанію або посаду, варто зробити перерву і якісно відпочити перед тим, як братися за щось нове. Це може кардинально вплинути на ваш стан та здатність стійко впоратись зі складнощами, пов’язаними зі змінами.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: