Клімат, житло, мова та виплати: як вибрати країну та місто для переїзду

Зараз чимало моїх знайомих вибирають країну собі на найближчі кілька місяців, а може, й років. До мене особисто зараз звертаються знайомі, бо знають, що я сам нещодавно вибирав собі країну та місто для життя. Але це було усвідомлено, поступово та в мирний час. 

Процес вибору вашого нового житла складно переоцінити. І на це варто витратити добрі 20–100 годин, якщо вони є. Тому що неправильний вибір може призвести до значно більших часових і фінансових втрат, якщо доведеться знову переїжджати. Ділюсь своїми доробками й ідеями. 

Етап 0. Вибираємо місто

Для початку потрібно виділити шість-вісім можливих варіантів. Я б одразу дивився конкретні міста, а не просто країни. Всередині країни міста можуть дуже відрізнятися за різними параметрами та цінами.

Після того, як ви визначилися з певними містами, рекомендую їх занести до таблиці для порівняння. 

Рекомендую використовувати також виважені коефіцієнти. Тобто значення певних параметрів матиме різну вагу для вас.

Етап I. Вивчення: вартість життя, клімат, соціальна підтримка

Спочатку можна зібрати інформацію з різних сайтів статистики. Я рекомендую мій улюблений сайт Numbeo, на якому є актуальні дані щодо вартості життя, оренди тощо.

Там же можна порівнювати міста і за такими параметрами, не полінуйтеся:

• якість життя;
• безпека;
• ліки;
• забруднення;
• трафік.

Наступний крок – порівняти клімат і навіть кількість сонячних днів. Для багатьох це дуже важливо. Раджу також порівнювати зі своїм рідним містом, щоб розуміти відмінності. 

При цьому якщо ви плануєте працювати в конкретній країні, то потрібно дивитися і на доходи. Для айтівців – але можна застосовувати і для інших – я разом з іншими знайомими зробив спрощену таблицю з розрахунками, скільки залишатиметься грошей після квартплати та інших витрат.

Наприклад, у Берліні клімат помірніший, ніж у Харкові. Там узимку тепліше, влітку прохолодніше, але сонячних днів менше. А вони суттєво впливають на здоров’я та настрій. Взимку берлінці реально починають вити від хандри. 

Наразі важливий момент – це соціальна допомога від держави: соціальні виплати, страховка, покриття оренди житла. Наріжним каменем стає саме житло. Це складний чинник у Європі.

Можна піти ще далі та подивитися на менталітет країн, які більше подобаються. Наприклад, на цьому сайті.

Якщо є рейтинги освіти в конкретному місті – пошукайте їх. Ми з подивом дізналися вже після переїзду, що Берлін займає передостаннє місце за якістю шкільної освіти.

Враховуйте мову, яку вам доведеться вивчати. Чи подобається вона вам. У мене до німецької не було особливого відторгнення. Хоча іноді, коли німці суворо говорять, мені чомусь спадає на думку якийсь Освенцим. Але зазвичай для мене він такий самий мелодійний, як і французький, наприклад.

Заповніть таблицю з коефіцієнтами, виберіть двох-трьох фіналістів. 

Етап ІІ. Наводимо різкість

Далі звіряємо факти з відгуками. Я рекомендую знайти в інтернеті, соціальних мережах групи міст, які ви вибрали. Додайтесь туди, моніторте запитання, не соромтеся ставити свої. Будьте терпимими до негативу, який може виникнути.

Також варто подивитися YouTube-блоги та тематичні сайти.

Наступним етапом, якщо це можливо, я, звісно, ​​з’їздив би на тиждень у це місто, подосліджував його, подивився, подумав, чи подобається воно. По можливості я зустрівся б, але можна і віддалено зателефонувати  знайомими або незнайомцями, які вже там живуть. І поставив би їм запитання: що подобається і що особливо не подобається в цьому місті.

Чим ближчі ці люди будуть вам за інтересами, соціальним статусом, тим вам буде краще. Ці знайомі потім будуть вашими «провідниками» спочатку. Намагайтеся скласти з місцевими список складнощів, з якими вам доведеться стикнутися.

Перегляньте вакансії в новому місті. Є сенс подати заявки на них ще до того, як ви почнете переїжджати.

Намагайтеся перевіряти ще раз будь-яку інформацію з двох і більше незалежних джерел. Не соромтеся запитувати як у конкретних знайомих людей, так і в групах, каналах.

Уважно вивчіть питання інтеграції дитини до школи, особливо якщо вона старша від десяти років.

Не всі мови однаково складні для вивчення. Чеська або хорватська будуть явно легшими за німецьку, наприклад. Німецька близька до англійської, а угорська та фінська далекі від усього звичного.

У нас дуже люблять схеми – як платити 5%, а краще нуль і жити в ЄС. Дивитись треба на те, яка норма на ринку праці, і з цього виходити. У тому числі змиритися з 20–40% податків, особливо спочатку.

Ще порада, яку важко виконати: приїхати за кордон і нічого не робити. Просто пожити хоча б пару тижнів для того, щоб відійти від стресу і походити подивитися все наживо, поспілкуватися з людьми.

А вже після подавати на тимчасовий захист у цій чи іншій країні розв’язувати правові питання з подальшими наслідками.

Ще помилка при оцінюванні міста – порівняти чисельність з українською та сказати: «Це ж село». Це далеко не так, і жити необов’язково у столиці.

Етап ІІІ. Фінальний мозковий штурм

Далі ми аналізували вже конкретне місто. Особливо це важливо, якщо ви приймаєте рішення парою.

Візьміть 20–30 невеликих аркушів і просто напишіть на кожному з них пункти «за» та «проти». Наприклад, за: є друзі, подобається мова, чудовий університет. Проти: ми будемо надто далеко від України, клімат похмурий. 

Далі, коли кожен напише 10–30 таких пунктів, розбийте їх на категорії, які по ходу придумаєте. Наприклад, у нас вийшли: «Свобода та родичі», «Безпека та новий досвід», «Бізнес» тощо. Коли ваш партнер озвучуватиме свої пункти, вам можуть спасти на думку нові ідеї. Додайте їх.

Після всіх цих маніпуляцій, упевнений, у вас додасться ясності у виборі нового міста та країни. 

Джерело: Facebook Павла Обода