logo
15 Чер 2023

«Клята війна, я приречена мити посуд в ресторані». Чому українців не беруть на кваліфіковані посади у Британії

Світлана Городилова

Редактор, контент-менеджер, Front-End Web Developer

Світлана Городилова

Світлана Городилова

С початком повномасштабної війни я з двома дітьми виїхала до Британії, та живу тут вже понад рік.

Працюю на кухні в ресторані – мию посуд. Паралельно з роботою я вчусь на Front-End Web Developer в Україні. Також покращую англійську в місцевому британському коледжі. Я вже склала всі іспити та невдовзі отримаю сертифікат про володіння мови. Саме зараз на часі питання: «Що далі?».

«Клята війна, я приречена мити посуд в ресторані». Чому українців не беруть на кваліфіковані посади у Британії«Клята війна, я приречена мити посуд в ресторані». Чому українців не беруть на кваліфіковані посади у Британії

Я бачу навколо освічених людей, яких переїзд до іншої країни переставив на нижню професійну планку. Дизайнер сайтів з України працює в ресторані, керівник турагентства тепер хостес, юристка у минулому – волонтер у чаріті. Я мию посуд. І ми говоримо англійською, ми переклали та адаптували свої дипломи. Ми відправляємо сотні резюме.

Онлайн-курс Pyton від Powercode academy.
Опануйте PYTHON з нуля та майте проект у своєму портфоліо вже через 4 місяця.
Приєднатися

Нас залюбки беруть на роботу на низькокваліфіковані професії. Та і взагалі ставлення до українців тут дуже привітне. Але коли мова йде про нормальні вакансії, я не знаю, чому, але вони нам не відкриті. Поки не знаю, але сподіваюсь, дізнаюсь з часом.

Один з недавніх прикладів. Я хочу залишитись у своєму коледжі, де вчу англійську, і шукала вакансії на їхньому сайті. Коледж в моєму пріоритеті – хочу працювати в сервісі, не в класах асистентом, а серед технічних та адміністративних служб, поки не завершу навчання програмістом.

Отже, подалась. Тиша у відповідь. І тут я бачу, що одну з вакансій, на яку я подавалась, продовжили. Тобто, моє резюме залишили без уваги. Цікаво, чому? З’явився азарт.

Я пішла до студентського клубу, взяла пошту команди HR. Написала та отримала відповідь, мовляв, вся інформація на вебсайті.

Потім підійшла до свого вчителя, домовилась про окрему зустріч з ним, написала текст про те, яка я класна і вивчила його напам’ять. Виклала на зустрічі. Обіцяв у всьому допомагати, бути моїм рефері й так далі.

А ще я зустріла маму подружки моєї дитини й дізналась, що вона працює в HR мого коледжу. Слово-друге, вона обіцяє дізнатись про мою заявку. За два дні мені призначають інтерв’ю.

Перед інтерв’ю я вивчила статути щодо галузі цієї вакансії й попросила цю маму попрактикувати зі мною. Вона мене підготувала, все було коректно, ніхто не дав підгледіти в список питань. Але загальне уявлення я отримала, а також про які важливі речі я маю говорити, щоб їм сподобатись. Вона була впевнена, що я пройду.

Інтерв’ю було чудове. Всі посміхались, журились, що я «overqualified», бо це ж позиція простого адміністратора, не менеджера з університетською освітою, що є рідкістю. Вони сказали, що не мають права дати негайну відповідь, бо вакансія повинна офіційно закритись. Відправили чекати.

Після цього мене маринували понад місяць. Було кілька дзвінків – ще почекайте, бо термін усіх інтерв’ю не скінчився. Я собі жила своїм життям.

Два дні тому мені відмовили. Так і сказали – бо їм треба хтось кращий. Це дуже б’є по самооцінці. Бо клята війна, а я приречена працювати на кухні.

Нещодавно я пройшла якийсь урок складання правильного резюме в Британії. Все зовсім не так, як у нас. Наприклад, вони люблять довге cover letter. В Україні я отримала дзвінок від ІТ-компанії, бо написала в листі: «Я знаю, як зробити ваш сайт найкращим». Одне речення.

А для британців cover letter – це щонайменше сторінка друкованого тексту. Вони спочатку прочитають вашу довгу оповідь, і лише потім відкриють резюме.

Після відмови я подумала, поплакала і як фіалка знову розцвіла. Написала коледжу листа з проханням про фідбек, у чому саме я була гірша за інших кандидатів. Я хочу знати, куди рухатись.

Я хочу сказати про українок, що приїхали. Є інший досвід, який ми усі проходимо. Є не зовсім зрозумілі правила. Настає момент, коли ти не можеш працювати віддалено в Україні, бо заробітки не порівняти. Але і не можеш працювати тут. І дуже злишся.

До речі, майстрині манікюру, кухарі, пекарі, швидко знайшлися у Британії у своїх нішах. І ці дівчата насправді найкращі.

Онлайн-курс DevOps engineer від Mate academy.
Цей курс ідеальний для новачків та тих, хто хоче змінити роботу: станьте DevOps engineer та розвивайте кар'єру в IT.
Отримати знижку на курс

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.

По темі:

Надихаючі компанії-работодавці

Ваша жалоба отправлена модератору

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: