Ментальне здоров’я на вершині трендів: чому це важливо, але не завжди безпечно

Ще кілька років тому проблеми ментального здоров’я назагал рідко обговорювали. Потім з’явився COVID, а з ним соціальна ізоляція, дистанційна робота, стреси та тривожність. І психологічні захворювання стали доволі популярною темою в медіа.

Війна вивела це питання на новий рівень: про ментальне здоров’я пишуть статті, знімають соціальні ролики, записують подкасти, публікують дослідження, навіть співають пісні (ви точно чули ці рядки: «Лікарі кажуть, що це депресія. Мама каже, що я лінива»).

З одного боку, широкий обсяг інформації, який тепер доступний громадськості, сприяє усвідомленню, що важливо дбати про свій психічний добробут. Також він мінімізує прояви стигми, пов’язаної зі зверненням за психічною допомогою. Проте є й негативні наслідки: ментальне здоров’я стає трендом, модною темою, що може викликати певні виклики та проблеми, на які варто звернути увагу.

Попит на психологічні послуги зростає. Та чи маємо релевантну пропозицію?

Через війну сотні тисяч українців вже зараз потребують психологічної допомоги. В МОЗ впевнені, що надалі ця цифра може збільшитися до 15 млн. У відповідь на зростання попиту зростає й ринок психологічних послуг — за оцінками журналу Forbes Україні, його обсяг складає «майже 1,5 мільярда» гривень на місяць. Та головне питання в тому, чи справді люди з ментальними проблемами отримують кваліфіковану допомогу, яку потребують?

На пересічного українця зараз звідусіль ллється величезний потік інформації з цієї тематики. Достатньо лише відкрити соціальні мережі, щоб побачити сотні оголошень так званих психологів, які запрошують на свої консультації, обіцяючи розв’язати усі проблеми. Якщо запитати про їхню освіту та досвід, виявиться, що максимум, який вони мають, це заочна магістерська освіта педагогічного факультету. А є взагалі, випускники «двомісячних курсів», «терапевтичних шкіл», «практикумів», «вебінарів» та «лекцій», яким пообіцяли навчити працювати з депресіями, травмами та іншими психологічними проблемами. Мовляв, зараз це — перспективна професія, яка дозволяє непогано заробляти. Проте забули розказати головне, на мою думку — неможливо стати психологом, а тим паче працювати з важкими ментальними розладами без повноцінної вищої освіти (психологічної або медичної) та відповідної спеціалізації.

Організатори усіх цих курсів — м’яко кажучи, люди з низькою соціальною відповідальністю, які зазвичай самі мають сумнівні компетенції та компенсують їхню відсутність харизмою та самовпевненістю. Лише справжній фахівець знає, скільки треба докласти зусиль та витратити часу, щоб отримати право консультувати клієнтів з ментальними проблемами.

А тепер шок-контент. Реальна історія. Хлопець займався будівництвом, і коли через війну втратив можливість заробітку, його дівчина (психолог) запропонувала йому теж почати консультувати. За два місяці він прочитав кілька книжок та почав «працювати». Завіса.

Звідки взялася мода на психологічні проблеми та що з цим робити

В сучасному суспільстві трендсетерами найчастіше виступають відомі блогери та медійні обличчя. У цьому випадку без них теж не обійшлося. Раптом виявилося, що багаті та знамениті теж відвідують психотерапевтів. Обсесивно-компульсивний синдром, СДУГ, біполярний розлад, депресія — які тільки діагнози не можна почути в зізнаннях завсідників червоних доріжок. У їхньої «сміливості» є зворотний бік: фанати, наслухавшись одкровень улюбленої зірки, починають «приміряти» на себе її хворобу і навіть відчувати схожі симптоми, сприймаючи бажане за дійсність. Бо хто ж не мріє мати щось спільне зі знаменитістю, навіть якщо це ментальний розлад.

Ба більше, майже кожний другий український блогер несподівано знайшов у себе ознаки психологічних проблем і вважає за потрібне поділиться інсайтами з багатотисячною аудиторією. Роздає психологічні поради та рекламує послуги особистого психотерапевта. Звісно, отримуючи гроші за ці рекомендації, бо так працює інфлюєнс-ринок. Багато хто робить це відповідально, проте, на жаль, не для всіх «гроші пахнуть».

Маркетологи теж підливають масла у вогонь. Тисячі людей не підозрювали у себе стрес, депресію, вигорання, поки не з’явилися рекламні ролики з демонстрацією жахливих проблем сучасної людини та обіцянками швидко все виправити за допомогою чудодійних ліків та БАДів. Ось і маємо:

• «Не хочу йти на роботу — мабуть, у мене емоційне вигорання»
• «Сьогодні не хочеться виходити з дому — це точно ознака депресії»
• «Наснився поганий сон — терміново дайте ліки проти стресу»

Відмова від відповідальності, інфантилізм, прокрастинація, агресія — деякі люди будь-яку свою дію чи, навпаки, бездіяльність, примудряються прикривати психологічними хворобами.

Та справжнього романтизму ментальні розлади здобули раніше завдяки романам та кінематографу. Досить часто головні герої з видатними здібностями мають психологічні проблеми, як, наприклад, Шерлок в однойменному серіалі або Джон Неш в «Іграх розуму». Бути носієм подібної особливості, значить додати собі ексклюзивності та шарму — так думає молодь та самодіагностує страшні, проте «елітарні», на їхню думку, хвороби.

Психологічні проблеми стали настільки медійною темою, що про них говорять навіть ті, хто в цьому взагалі не розбирається. В результаті ментальні розлади стали «модною фішкою», так ще й знецінюються, бо сприймаються як тренд, а не серйозна проблема.

З одного боку, така популяризація — гарна ознака, бо чим більше люди будуть говорити про ментальне здоров’я, тим швидше ми подолаємо стигму та спростуємо міфи, які з ним пов’язані.

Проте є й зворотна сторона: такий інформаційний шум призвів до того, що люди заплутались і не можуть критично ставитись до свого здоров’я. Одні в погоні за трендом знаходять у себе ознаки психологічних проблем і зіпсований зранку настрій чи недосип списують на прояв депресії. Інші, навпаки, помітивши тривожні дзвіночки, сприймають їх як належне, мовляв, це є у всіх, навіть у зірок, і це нормально, навіть трохи романтично. Таку впевненість можуть підкріплювати на консультаціях «психологи-п’ятиднівки», які лише заробляють гроші, натомість не надають грамотної кваліфікованої підтримки та не допомагають людям розібратися в їхніх проблемах.

Головне, про що варто пам’ятати на тлі всіх цих модних віянь: в питаннях психологічних розладів не можна спиратися на самодіагностику, тому що неможливо самостійно визначити свій недуг, просто прочитавши статтю в модному журналі або послухавши про чужий досвід і примірявши на себе чужі симптоми. Та й проблему часто можна не помітити. Звісно, є певні ознаки, які можуть свідчити про проблеми з психічним здоров’ям, проте точний діагноз здатен поставити лише досвідчений кваліфікований спеціаліст. Для цього він не тільки уважно вислуховує пацієнта, а запитує, спостерігає, проводить тестування, залучає багато різних методик, а інколи просить здати клінічні аналізи (там де є в тому потреба).

Важливе застереження замість висновку

Говорити назагал про психологічні проблеми можна і треба. Проте не варто забувати, що таке відкрите обговорення, особливо у соціальних мережах, може негативно вплинути на аудиторію. «Мода» на депресію чи емоційне вигорання може сприйматися зараз як норма і підштовхувати людей відтворювати або, навпаки, приховувати свої власні труднощі. Тому важливо отримувати кваліфіковану професійну інформацію лише з надійних джерел, а не сліпо довіряти публікаціям та порадам популярних блогерів про власний досвід. Бо вони не завжди конструктивні й правильно спрямовані.

Хоча загалом, попри розглянуті вище негативні аспекти, сучасна тенденція публічного обговорення ментальних проблем має величезний позитивний результат. Наше суспільство стає відкритішим та здатним надавати підтримку, що допомагає людям з різними психологічними труднощами усвідомити, що вони не самотні.

Поступово втрачають свою актуальність міфи та стереотипи про психічні проблеми, і люди більше не стидаються та не бояться йди на консультації до фахівців. Для мілленіалів та молодших поколінь турбота про своє ментальне здоров’я стає частиною життя та гарним прикладом для наслідування.

Мода на психічні хвороби — не нове явище в історії людства. У 18 столітті аристократи наслідували тренд на меланхолію, у середині 20 ст. популярним діагнозом була шизофренія. Все минає, мине і це. Проте, якщо в результаті люди стануть уважніше ставитися до свого здоров’я та відвідувати психологів при перших ознаках ментальних проблем, воно того варте. Головне, щоб допомога була дійсно кваліфікованою, тобто наданою професійним психотерапевтом з релевантною спеціалізацією та досвідом. Оминайте шарлатанів та ігноруйте джерела неперевіреної інформації з інтернету — наше здоров’я занадто важлива та крихка річ, щоб довірити його першому ліпшому.