UA RU
logo
19 Сер 2022

«Нова податкова реформа – головна економічна дискусія цього півріччя». Як зміни вплинуть на бюджет

Михаил Кухар

Senior Economist Ukraine Economic Outlook member of the economic headquarters of the Ukrainian Gov

Михайло Кухар фото

Михайло Кухар

Після публікацій колег я, нарешті, також можу публічно повідомити про те, що я, Михайло Кухар, від імені Ukraine Economic Outlook, Анатолій Амелін від імені «Інституту майбутнього» та Андрій Длігач від Advanter Group останні три місяці брали участь у розробці та розрахунках Нової Радикальної Податкової Реформи (10-10-10-3).

Автором ключової ідеї, ініціатором та координатором процесу розробки, а також науковим керівником методів апробування та розрахунків за нею виступив Ростислав Шурма.

В останньому номері Monthly Economic Outlook три дні тому ми опублікували опис та таблиці ключових розрахунків до реформ, побудованих на бюджетній моделі 2022 року.

Текст, який ви прочитаєте нижче, – це апробація нових ставок податків до бюджетних доходів та витрат воєнного 2022 року. Залишається лише нескінченно жалкувати, що реформа не стартувала 01.01.22 року або хоча б 01.06.22 року.

Але ми всі щиро сподіваємось, що це станеться 01.01.2023 року.

У чому суть податкової реформи та які проблеми вона вирішує

У суспільстві та на громадських обговореннях країни йде жива дискусія про те, що неможливо застосувати поточну податкову систему для підтримки оптимального функціонування економіки в умовах війни. А також – для закладання основ для майбутнього відновлення економіки у післявоєнний період.

У глобальному вигляді країна зіткнулася з низкою системних проблем, ігнорування яких призведе до ще глибшого падіння:

  1. Скорочення надходжень до держбюджету за умов значного збільшення видатків на оборону. Результат – критичне збільшення дефіциту держбюджету без можливості його фінансування із внутрішніх джерел.
  2. Повільні темпи зростання економіки у порівнянні з найближчими країнами-сусідами.
  3. Низький рівень інвестицій – менш як 10% ВВП, програш у конкуренції за інвестиційний капітал.
  4. Неконкурентна податкова система з урахуванням сильної бюрократичної складової. Сусідні країни надають найкращі умови для бізнесу загалом. Це часто видно навіть по великих податках, але набагато кращому відношенню податкової. Такий принцип дії забезпечує безперебійну роботу бізнесу.
  5. Висока вартість грошей на внутрішньому ринку через відсутність розвиненої системи різноманітних інвестиційних інституцій для населення (крім банків).
  6. Наявність значної складової сірого ринку – близько 40-45% ВВП. А також масове ухилення від сплати податків, корупція у податковій сфері.

Проблеми нинішньої системи оподаткування, що накопичилися, ще більше загострилися після початку війни. При цьому податківці відмовляються йти назустріч бізнесу та продовжують «фіскальний терор» з метою декларування ефективності.

Водночас така податкова стратегія має виключно короткостроковий ефект збільшення надходжень: бізнес продовжує закриватися, переходити «в тінь» або мігрувати з країни.

В результаті ситуацію можна змінити лише за умови зміни усієї системи. Особливо в поточних умовах війни, коли будь-які радикальні зміни набагато краще імплементують із мінімальним шоком для економіки та держбюджету.

Відповідно, пропозиція представників ліберального крила суспільства полягає в наступному:

  • скорочення оподаткування праці, базового споживання та інвестицій;
  • збільшення оподаткування екологічного забруднення, видобутку корисних копалин та споживання цигарок, алкоголю, нафтопродуктів;
  • мінімізація дискреції, у тому числі за рахунок заміни податку на прибуток на податок на виведений капітал;
  • впровадження набору інструментів для переходу на cashless економіку (економіка безготівкових грошей);
  • перехід до моделі оподаткування 10-10-10-3.
Ставки податків у новій системі

Ставки податків у новій системі

Якби нова податкова система почала працювати 1 січня 2022 року, навіть з урахуванням війни до бюджету надійшло б близько 920 млрд. грн. або всього на 300 млрд. грн. менше у порівнянні з поточною податковою системою.

Прогноз исполнения Госбюджета в 2022 году (при условии запуска реформы с начала года)
Прогноз иполнения Госбюджета в 2022 году
Ожидаемая динамика Госбюджета в 2022 году, млрд грн
Макроэкономическое заключение

Поряд із цим через значне скорочення прямих податків державі вдалося б скоротити видаткову частину на 350 млрд грн у порівнянні з поточною оцінкою через скорочення видатків у бюджетному секторі та на держпідприємствах. В результаті видаткова частина становила б близько 2000 млрд. грн.

У результаті номінальний фіскальний розрив бюджету становив б 1078 млрд. грн.

З урахуванням дефіциту Пенсійного фонду України та необхідності погашення держборгу, загальна сума необхідних коштів для залучення становила б 1967 млрд грн в еквіваленті $55 млрд доларів США. Це лише на 10-15% більше, ніж за поточної податкової системи.

Водночас зазначимо, що після запуску реформи в економіці відбудеться мобілізація численних компенсаторів, що дозволить значно зменшити фіскальний розрив між поточною системою оподаткування та запропонованими змінами.

В результаті за рахунок зазначених компенсаторів бюджет зможе додатково отримати близько 186 млрд. грн., що дозволить скоротити загальний фіскальний розрив бюджету до 1782 млрд. грн. або 35-36% ВВП.

Порівнюючи отримані результати за двома сценаріями, маємо таке. У разі запуску податкової реформи з початку 2022 року державі для покриття всіх витрат (держвитрати, дефіцит Пенсійного фонду, погашення держборгу) необхідно було б залучити лише на 50-60 млрд грн більше, ніж за поточної податкової системи.

За збереження поточної податкової практики бізнес все більше переходитиме «в тінь» чи виїжджатиме з країни. Як результат: у середньостроковій перспективі кількох років загальна податкова база країни стискатиметься, рівень життя населення падатиме, а економіка перейде до затяжної стагнації.

Разом з тим, за умови запуску реформи відбудеться критичне поліпшення податкового клімату в країні. Це призведе до ділової активності, збільшення капітальних інвестицій та у стратегічній перспективі – значного збільшення податкових надходжень із можливістю досягнення профіциту бюджету.

Також з’являться передумови для укладання нового громадського договору держави та бізнесу про повністю прозору сплату податків зі значно урізаним бюрократичним механізмом адміністрування та перевірок.

На цей час фінансування дефіциту держбюджету майже вирівнялося до пропорції 50/50 щодо зовнішніх та внутрішніх джерел. Водночас аналізуючи динаміку першого півріччя, бачимо, що через запізнення коштів зовнішнього фінансування від наших західних партнерів, починаючи з березня по червень, НБУ мав викупити ОВДП на суму 220 млрд грн., застосувавши канал прямої емісії.

Одночасно, виходячи з даних за липень і першу декаду серпня, процес емісії майже припинився, що вказує на початок роботи значної кількості програм зовнішнього фінансування, анонсованих раніше.

Бюджет воєнного 2022 року показав рекордне зростання держвитрат. Сукупні витрати всіх бюджетів: державного, місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та бюджету оборони становитимуть 73% ВВП України.

Загалом доходів за існуючої податкової системи держава збере цього року 1,9 трлн. грн або 38,6% ВВП.

І 1,73 трлн грн Україні доведеться залучити із зовнішніх та внутрішніх джерел для покриття цього року фіскального розриву у розмірі 35% ВВП.

Джерело: Facebook Михайла Кухаря 

 

Этот материал – не редакционныйЭто – личное мнение его автора. Редакция может не разделять это мнение.

По темі:

Спецпроєкти

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: