Обсяг світового ринку лінгвістичних компаній $50 млрд. Ось які перспективи у галузі в Україні

Станіслав Горбачевський, співвласник Task Force

Я представляю сферу бізнесу, про яку мало говорять в Україні, але її важливість зростає в одному темпі з інтеграцією України до світових торговельних та фінансових процесів.

Зі сторони виникає відчуття, що сфера перекладів складається з двох частин – машинного з використанням штучного інтелекту та роботи невеликих компаній та фрилансерів, що закривають невеликі завдання. Пропоную докладніше розібратися в перспективах лінгвістичних компаній в Україні. 

Станислав Горбачевский, совладелец Task Force

Глобальний ринок перекладів

$50 млрд – обсяг світового ринку сервісів перекладів у 2019-2020 роках, за оцінкою Statista Inc та CSA. Це передбачає вартість близько 20 млрд. євро для держав-членів ЄС. Тобто, ринок лінгвістичних компаній насправді має значні кошти. Причини в тому, що масштабованість бізнесу включає переклад його документації і систем на різні мови.

Компанії рівня Apple, Google, Amazon, Farfetch працюють у багатьох країнах світу. Щоб бути ближчими до покупців, вони перекладають інтерфейси, листи, контракти та інші носії слів та смислів на мову носія.

Від цього залежить конверсія на купівлю та задоволеність сервісом. На локальних ринках це також вимога законодавства – вести комунікації та документообіг державною мовою.

У серпні 2022 року Task Force увійшов до топ-10 глобальних лінгвістичних компаній, за версією CSA, які ростуть швидше за інших. Раніше, у липні, ми вперше увійшли до 25 найбільших лінгвістичних компаній Східної Європи. У цьому списку, крім нас, ще одна українська компанія.

Що це означає?

Участь у рейтингах – демонстрація торговельного потенціалу України, включення країни до глобальної економіки. Для нас як підприємців це посилена переговорна позиція в процесі укладання контракту з клієнтом. Як для людей – визнання наших старань та отримання результату від роботи. Як для українців – привід просувати інтереси та імідж держави тими інструментами, які ми маємо.

Що далі?

Сервісний, інноваційний бізнес потребує масштабування. Наприклад, венчурний інвестор навіть не розглядатиме вашу компанію, якщо її діяльність не можна розширити в інші країни.

Говорячи про Україну, ми знаємо, що за підсумками 2021 року український IT-сектор зріс на 36% порівняно з 2020, досягнувши позначки $6,8 млрд. Частка експорту IT-послуг становить близько 2,7% ВВП країни. 37% усіх експортних послуг України – ІТ-послуги. Тому припускаю, що ринок інших послуг також має експортний потенціал, а отже, може масштабуватись в інші країни.

І основні причини тут дві:

По-перше, ми не маємо вибору. Інвестиції в капітальне будівництво, відкриття нових заводів та фабрик в Україні нам не доступні, поки над головами літають ракети. Експорт послуг, які не вимагають CAPEX вкладень капітал, який використовується компаніями для придбання або модернізації фізичних активів (житлової та промислової нерухомості, обладнання, технологій) у фізичні об’єкти, але мають попит та додану вартість – це податки до бюджету, доходи власників бізнесу та зарплати співробітників.

По-друге, лінгвістичні компанії є невід’ємною частиною нової економічної реальності України. Український бізнес збільшує експорт до країн ЄС, а це вимагає перекладу документообігу, змісту сайтів, програмних продуктів тощо. Виросте також імпорт, інструкції, документи та програмні продукти, які потрібно перекладати українською мовою.

Таким чином, українська сфера лінгвістичних компаній очікує на зростання. Для цього доведеться попрацювати та консолідувати галузь. Можливо, у форматі лобістського галузевого об’єднання, яке просуватиме інтереси учасників як у межах України, так і на закордонних ринках.

Бракує лише національного рейтингу українських сервісів перекладу. Щоб як CSA та SLATOR оцінювати успіхи компаній, продукувати новини галузі та аналітичні звіти.