«Ридала ночами і думала, що ніяка я не дизайнерка». Як я шукала роботу за кордоном

Я – UX-дизайнерка, по-простому – дизайнерка-проектувальниця. Це така професія, коли не потрібно створювати креативні концепції чи робити візуальне оформлення. А треба ходити до користувачів і замовників, розмовляти з ними та разом вигадувати рішення, щоб сайт чи застосунок були зручнішими, а бізнес отримував більше грошей.

Анна

Анна Шнит

Так було до війни. Я працювала в ідеальному та дуже затишному світі. Але 24 лютого все розвалилося, як і в багатьох моїх співвітчизників. Одного дня я втратила роботу, звичний спосіб життя, змінила місце проживання. Почала шукати нову роботу, але постала перед величезними труднощами.

Шукала роботу без портфоліо та знання мови

Я переїхала з дітьми в іншу область України й одразу почала шукати роботу в закордонній компанії. Але відразу стикнулася з важливим моментом, на який раніше не звертала уваги – у мене немає портфоліо.

Усі проєкти, над якими я працювала протягом останніх кількох років, були під NDA. А створювати щось «для себе» раніше постійно не вистачало часу. Я опинилась у ситуації, коли не можу конкурувати на ринку праці навіть за ту невелику кількість вакансій, які там були.

Друга проблема – недостатнє знання англійської. Звичайно, це чи не найважливіше під час пошуку роботи в закордонних компаніях. Без базового портфоліо та знання мови в мене просто не було шансів пройти етап рекрутингу та вийти на співбесіду.

Я провалила три проєкти за місяць

Мені пощастило, і через деякий час мені запропонувала співпрацю компанія, з якою я до війни іноді працювала над проєктами. Здавалося б, про таке можна тільки мріяти: закордонна агенція з налаштованими процесами та потужним розвитком співробітників пропонує мені роботу. Але і тут все виявилося набагато складнішим. Працювати попроєктно і бути у штаті – зовсім не те саме.

Я стикнулася з тим, що в нас з дитиною, яка навчається онлайн, один ноутбук на двох. А ще з тим, що дуже боюся розмовляти з англомовними клієнтами. Але найбільше мене вганяло у стрес розуміння, що раніше я була провідною дизайнеркою, керувала невеликими командами, а тепер просто стажистка. За місяць я не змогла виконати три проєкти: раніше я не створювала креативних концепцій і зараз мені це теж не давалося. 

Будьте відвертими з керівником і вивчайте мову

Це був дуже тяжкий період. Я ридала ночами і думала, що ніяка я не дизайнерка і, взагалі, ні на що не здатна. Зрештою мене врятувало те, що в агентстві дуже мудрі керівники. Вони завжди намагаються допомогти співробітникам.

Ми поговорили і вирішили, що я могла б працювати не проєктно, а за графіком, нехай і з частковою зайнятістю. Ще вирішили, що створювати креативні концепції мені поки що не обов’язково, але над цим треба працювати. І, звичайно, я серйозно зайнялася вивченням англійської мови. Після цього все почало налагоджуватися. 

Ось що я раджу тим, хто так само, як я, зараз шукає роботу на закордонних ринках:

• Ведіть портфоліо навіть тоді, коли вам здається, що все добре і ваша робота стабільна. Щодо проєктів під NDA також можна домовитись. Мій минулий роботодавець врешті-решт пішов мені назустріч і дозволив додати в непублічне портфоліо кілька проєктів.
• Говоріть зі своїми керівниками про те, що вас непокоїть. Відверта та щира розмова про ваші переживання та складнощі допоможе знайти рішення, працювати ефективніше та бути кориснішим для компанії
• Вивчайте іноземні мови, це дуже сильно розширює горизонти. Зі знанням англійської ви можете працювати буквально по всьому світу

І головне, що я раджу всім – і тим, хто лишився в Україні, і тим, хто поїхав – розвивайтеся, ставайте кращим фахівцем.

Таким, як був до війни, ринок праці не буде. Тепер тут шалена конкуренція. Виходити на ринок праці з тими самими знаннями, що раніше, зараз майже неможливо. Тому вкладайте в себе. Коли ми переможемо і ринок почне підійматися, ви вже будете на рівень вище.