В колишній компанії я працювала 2,5 роки без єдиного вихідного. Пишу це і мурашки по шкірі. І, як ви розумієте, основною причиною мого звільнення було вигорання.

Як би не любити справу, якою ти займаєшся. Як би не кайфувати від результатів своєї роботи, ти все одно рано чи пізно вигориш.
Як це і сталось зі мною, але звільнитись я не могла, мене не відпускали. Не було заміни (і її не шукали, хоча я давно говорила, що не справляюсь сама й інколи потрібно було працювати до пізньої ночі, щоб закрити задачі, які могли мені поставити під кінець робочого дня).
Також нормальним для мого керівництва було написати о восьмій, дев’ятій, десятій вечора запитати щось по роботі, або поставити задачу. В останні два місяці мені влаштовували емоційні гойдалки, то підіймаючи мою цінність вверх, говорячи про грандіозні можливості та карʼєрний ріст, то опускали нижче плінтуса.
В цей період я зрозуміла і вивчила всі маніпуляції по відношенню до мене, але не могла нічого зробити. На всі мої прохання і вимоги були представлені маніпулятивні контраргументи.
Допоміг мені вирватись «щасливий» випадок. Зарплату за останній місяць мені не виплатили.
Але я дуже вдячна цьому досвіду, багато чому навчилась не тільки на професійному рівні, але і в особистому. Тепер я чітко знаю свої кордони, знаю, що потрібно відпочивати і розмежовувати робоче та особисте життя, домовлятися про обов’язки на «березі» з компанією, які цінності для мене важливі і найголовніше – бачити червоні прапорці, коли варто обходити стороною.
Тому я так ретельно ставлюсь до пошуку своєї компанії і тому детально вивчаю інформацію, цінності, корпоративну культуру, стиль проєктів та чи близький він мені перед тим, як надіслати CV і Cover latter, тому ставлю багато питань на першій зустрічі з hr менеджером. Для мене важливе повний збіг. І я знаю, що найближчим часом це відбудеться.
Джерело: LinkedIn Olga Kuzmenko
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: