«У бізнесменів не прийнято творити – соромляться»: як творчість допоможе вберегти себе і справу у війну

Війна загострює різні почуття та пориви. Наприклад, несподіване бажання творити. Розповім, чому українським підприємцям не треба стримувати свою творчу енергію, навіть якщо зараз вона видається недоречною.

Підприємці соромляться творити

Першими тижнями війни Чернігів був однією з гарячих точок. Під акомпанемент арти в підвалі мого будинку я записував думки у блокнот чи на диктофон. Пізніше, коли обробляв записи, помітив: непогано вийшло.

Я такий не один. Багато моїх знайомих підприємців помітили за собою бажання писати або малювати – випускати назовні творчу енергію. І дуже цього соромляться: якось не заведено в бізнесменів творити.

Як творчість допомогла мені в бізнесі

Бізнес, яким я займаюся, на перший погляд, далекий від високих матерій. Pet Technologies – машинобудівна компанія.

Тягу до творчості я виявив у себе приблизно три роки тому і дуже здивувався. Але не став стримувати себе. У результаті з’явилося кілька книг і десятки публікацій. Для мене все це – не цілі, а побічні продукти, що народжуються у творчому процесі.

Вільний потік творчої енергії дуже сприятливо позначився на бізнесі. Хоча вже кілька років я не займаюся операційним управлінням, з’явилося більше креативних бізнес-рішень, які допомогли розвитку компанії.

Коли я проаналізував власний досвід і розповіді інших підприємців, я зрозумів, що творчість – природна та невіддільна риса бізнесмена. Бізнес – це і є творчість.

Якщо компанію вже побудували і вона може успішно функціонувати без вас, це не привід перекрити креативний потік. Просто потрібно знайти йому інший вихід.

Чому своєю творчістю треба ділитися

Нові бізнес-проєкти не завжди ефективно вирішують завдання. Думаю, що творчість, як і фінанси, треба диверсифікувати. Інвестувати її тільки в бізнес – усе одно, що складати всі яйця в один кошик. Яка різниця: виробляти машини, ковбасу чи цеглу? Алгоритми дій не змінюються.

Творча активність – як друга нога для бізнесмена: на неї дуже приємно, а іноді просто необхідно спертися.

Будувати бізнес у принципі дуже складно. Коли долаєш цей шлях, отримуєш неоціненний досвід. І потім відчуваєш себе перевантаженим кораблем. Потрібно розвантажитись, щоб плисти далі: поділитися з кимось своїми знаннями.

Не важливо – у текстах, у наставництві чи якомусь іншому форматі. Головне – поділитись.

Творчість – це реалізація та визнання, які є дуже важливими для підприємця. Якщо він реалізував себе в бізнесі, то може успішно продовжувати реалізацію у творчості. У процесі в нього відкривається друге дихання, яке не дозволяє заснути і вийти «з операційки на пенсію».

Навіщо творити у війну

У східній філософії бізнесмен – це воїн. Японські самураї писали вірші. Військове мистецтво та поезія були нерозривно пов’язаними.

Війна – страшний час. Крім зовнішніх жахів і загроз є багато загроз внутрішніх. Ви звикли контролювати процес, але зараз у вас немає такої можливості. Ви звикли будувати плани, але зараз це не має сенсу. Ви шукаєте, де можна максимально ефективно застосувати себе, але не завжди і не у всіх це виходить.

Часто енергія витрачається даремно, і від подальшого розчарування та розпачу стає ще гірше. До цього додається почуття провини за нібито бездіяльність або неефективну діяльність.

Нескінченне гортання стрічки новин і Facebook, накачування себе деструктивною ненавистю – вбивство часу, сил і нервової системи.

Третього тижня війни я зрозумів, що творчість – це ще й спосіб не втратити себе, елемент психотерапії. Іноді краще писати, ніж читати.

Безглузда та жорстока війна, яку розв’язала росія проти нашої країни та всього цивілізованого світу, викликає багато запитань. Коли розум не знаходить на них логічних відповідей, починає генерувати цікаві міркування.

Історія пишеться прямо зараз, і тому думки, які нас відвідують у контексті того, що відбувається, мають особливу цінність. Я навіть сказав би, історичну цінність.

Про що думали, як пояснювали собі те, що відбувається, українці в часи «тієї» війни, як змінювалися їхні життя і вони самі? Минуть роки, і ця війна стане «тою» війною. Це ще одна причина не стримувати себе та давати вихід творчій енергії.

Як упорядкувати творчість

Я публікую десять відсотків від того, що пишу. Необов’язково виставляти думки напоказ, писати для аудиторії. Цю роботу ми робимо насамперед для себе.

Як упорядкувати творчість? Ще до війни я багато міркував про це.

Зв’язно і, головне, своєчасно записати свої роздуми – не те саме, що провести планерку на заводі.

Крім того, ми, підприємці, не ставимося до творчої роботи серйозно, тому весь час відкладаємо її на потім.

Важливо: немає більш вдалого моменту для запису думки, що раптово відвідала вас, ніж момент, коли вона вас відвідала.

Якщо ви запишете або оформите її пізніше – якщо зовсім не забудете – вона втратить емоційне забарвлення та глибину. Я записую думки на диктофон, а потім обробляю їх сам чи надсилаю літературному редакторові.

Уже закономірно: найцікавіші ідеї та висновки приходять у найскладніші та «не творчі» хвилини. Наприклад, в аудіозаписі моїх слів для цієї нотатки чітко чути сигнал повітряної тривоги.