Від стікерування товарів до управління IT-проєктами: 5 уроків кар’єрного «ліфта» без профільного досвіду

Моя кар’єра почалася не з офісу в скляному хмарочосі, а з роботи на складі. У 2019 році я влаштувалася стікерувальницею – це була моя перша робота, де головним завданням було швидко наклеювати штрих-коди на продукцію.

«Драйв від створення чогось нового вартий того, щоб не боятися змін, навіть якщо спочатку доводиться знову почуватися учнем». Фото: Діана Тацій

Сьогодні я – Project Manager в IT-відділі великої ритейл-мережі. Між цими двома точками – шлях від лінійної посади до створення цілого департаменту з нуля. Я пройшла через страх делегування, операційний хаос та синдром самозванця. Ось мій досвід того, як «вирости» всередині компанії, не маючи диплома профільного вишу чи зв’язків.

1. Не буває нецікавої роботи, буває завузький погляд

Коли ви клеїте стікери, легко перетворитися на робота. Але я обрала інший шлях: почала розбиратися, як замовляють товар, що відбувається після його потрапляння на склад, як влаштовані внутрішні ланцюжки й чому виникають затримки.

Мій висновок: навіть на звичайній лінійній посаді можна вивчити фундамент. Коли я згодом перейшла на позицію операторки, я вже розуміла всю внутрішню «кухню». У цьому мені допомогли допитливість і щире бажання розібратися в деталях. Тож якщо прагнете зростання – дивіться на крок далі, за межі своїх посадових інструкцій.

2. Пропонуйте рішення, а не просто помічайте помилки

Працюючи з великими базами даних, я бачила багато рутинних процесів, які можна автоматизувати. Замість того щоби просто скаржитися на незручну систему, я йшла до керівництва з конкретними ідеями. І це спрацювало: у моїх пропозиціях бачили сенс і давали зелене світло на зміни. Саме ініціативність стала моїм квитком нагору.

Лайфхак: Хочете, щоб вас помітили? Станьте людиною, яка приносить готові рішення, а не лише створює запити.

3. Стрибок у невідоме: як бути керівником без досвіду

Одного дня я почула: «Вітаю, тепер ти очолюєш два відділи». Відверто кажучи, це був шок. Мені доручили об’єднати операторів та контент-менеджерів у новий підрозділ – відділ первинної обробки товару.

Я починала з нуля: від закупівлі фототехніки до розробки стандартів знімання та опису позицій. Перші пів року були виснажливими – дедлайни, постійний стрес, формування клімату в команді. Я вчилася делегувати «на ходу». Раніше здавалося: «краще за мене ніхто не зробить». Це небезпечна ілюзія, яка веде до вигорання. Справжній успіх прийшов тоді, коли підрозділ почав працювати як годинник навіть без моєї безпосередньої участі.

4. Дозвольте собі знову бути новачком

Найважчим етапом став перехід в IT-відділ. Багато хто боїться втратити авторитет, статус керівника і знову опинитися на старті. Але я зрозуміла: таке «перезавантаження» – єдиний спосіб не зупинитися в розвитку. Я обрала новий напрям і почала інтенсивно опановувати управління технічними проєктами.

Моя кар’єра не зупинилася на ролі PM-а. Вже місяць я виконую обов’язки керівника відділу розробки та підтримки. Тепер я живу в режимі «палаючих» дедлайнів, де кожна хвилина зволікання – це не просто цифри, а реальні фінансові втрати та ризик для лояльності клієнтів.

Відчуття того, що ви на своєму місці, з’являється тоді, коли починаєте говорити з розробниками однією мовою, а складні завдання виконуються злагоджено. Драйв від створення чогось нового вартий того, щоб не боятися змін, навіть якщо спочатку доводиться знову почуватися учнем.

5. Поради тим, хто хоче пройти цей шлях

Якщо ви зараз на старті й відчуваєте, що застрягли, скористайтеся цими правилами.

• Комунікуйте. Не чекайте, що ваші старання помітять мовчки. Озвучуйте ідеї, навіть якщо вони здаються нереалістичними.
• Не бійтеся відповідальності. Помилка – це лише вартість вашого навчання. Боятися треба не промахів, а бездіяльності.
• Шукайте підтримку. Моє зростання було б неможливим без наставників, які в мене повірили. Але щоб отримати таку довіру, потрібно демонструвати готовність працювати на повну.
• Відпочивайте. Ефективність не дорівнює роботі 24/7. Тільки зі «свіжою» головою можна приймати сміливі рішення.

Мій головний урок: кар’єрна траєкторія – це не пряма лінія вгору.

Це готовність приймати виклики, визнавати власну некомпетентність у чомусь новому і вірити, що навіть зі стікерування коробок можна вирости до керівника департаменту.