Японські суші з лососем та швейцарський сир – ніякі не традиції, а міфи та результат маркетингу

Зараз усім вам зіпсую настрій. Тому що мені його вчора зіпсував журнал The Economist. Виявляється багато чого, що ми думаємо про традиції – це міфи або помилки.

Ми всі любимо бельгійське пиво і вважаємо традицією, що йде із Середньовіччя, його міцність. Тому що в Бельгії багато п’ють дуже смачного Dubbel – це 6% міцності та Trippel – це 9% і вище. 

Виявляється, все походить від регуляцій. У 1919 році влада Бельгії заборонила пабам продавати міцний алкоголь, щоб народ не напивався. І паби зажадали від пивоварень пива з підвищеною міцністю – тому, що народ напиватися саме хотів!

Або інший приклад. Ми вважаємо швейцарське фондю тією ж давньою середньовічною традицією. А ось і ні!

Внаслідок світової кризи тридцятих років минулого століття експорт сирів із Швейцарії сильно впав. Треба було щось вигадувати, щоб сировари не розорилися. Сказано – зроблено. Національна рекламна компанія переконала народ, що є така правильна їжа – фондю, в якій багато сиру та мало хліба.

А ось ще приклад. Bailey’s Irish Cream – це такий смачний напій із віскі, вершків та екстракту какао. У нас його люблять переважно жінки. Знову я вас засмучую – це не традиція.

Просто у 70-х роках минулого століття в Ірландії вирішили, що знежирене молоко споживати набагато корисніше. І утворився величезний надлишок вершків. А далі ви вже здогадалися…

Або ось чіабата. Багато хто думає, що це така супердавня традиція – можливо, навіть йде з Стародавнього Риму. Так ні! Вигадали її в 1982 році: пекарі Італії хотіли відвадити народ від французького багета, щоб було все патріотично. Ну і щоби грошей заробити, звичайно.

Думаєте це все? «Суші з лососем» – вважається традиційною японською їжею. «Приніс я вам жахливі новини!» До 80-х років у Японії вважалося, що суші бувають тільки з тунцем та дорадо. 

Ніхто в Японії не їв лосося у сирому вигляді – та й звідки його там взяли б? Ви вже здогадалися, напевно – у 80-х у Норвегії сталося надвиробництво лосося. Вирішили, що Японія – очевидний ринок.

Провели талановиту маркетингову компанію, і вуаля, – навіть консервативні японці повірили. І тепер вважають, що «Вікові традиції дідів-самураїв» – це суші з лососем.

Та й останнє. У мене є друг дуже добрий, який завжди, приїжджаючи до Праги, наїдається там трдельником. Це таке солодке тонке тісто, підсмажене у вигляді циліндра і потім обмазане цукровою пудрою. Туристи в Празі дуже люблять!

Екскурсоводи розповідають, що саме такий трдельник їли у Празі в Середньовіччі. Так от виявляється, що ще десять років тому ніхто в Празі і не знав про цю їжу. Та й зараз окрім як у туристичних місцях її ніде не продають.

Пишуть, що трдельник з’явився взагалі в Румунії, але там виявилися менш талановиті маркетологи.

Коротше, нами правлять маркетологи. І я вважаю, що це чудово!

Джерело: Facebook Петра Чернишова.