Бронювання зникло у 10% компаній: що робити, якщо ви залишились без відстрочки

В Україні з 1 вересня повною мірою набули чинності нові правила бронювання працівників, і для багатьох компаній перше вересня обернулося не оновленням статусу, а його втратою. За даними Міністерства оборони, серед тих, хто оформлював критичність через це відомство, не змогли підтвердити статус 14% компаній, а за експертними оцінками — в середньому по ринку критичний статус «злетів» приблизно у 10% підприємств. Про те, як тепер працюють нові правила і що робити тим, хто залишився без відстрочки, розповідає Мінфін.

Бронювання зникло у 10% компаній: що робити, якщо ви залишились без відстрочки Фото: Deposit­pho­tos

Головне

• З 1 вересня всі попередні рішення про критичність підприємств втратили чинність, а зарплатний критерій для заброньованих зріс з двох до трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн на місяць.
• Сумісників тепер можна враховувати в квоті бронювання лише на одному підприємстві — там, де людина працює основним чи довше, що закрило поширену раніше схему обходу лімітів.
• Місцеві органи влади по всій країні одночасно підняли вимоги до зарплат, доходу й земельного банку для отримання критичного статусу — де-факто ставку зробили на «більший» бізнес.
• Якщо статус критичності втрачено, бронювання анулюється автоматично через інтеграцію реєстру «Оберіг» з «Дією», а військовозобов’язаний одразу підлягає призову на загальних підставах.

«Фінал перезавантаження бронювання» — що саме змінилося

1 вересня настав «фінал перезавантаження бронювання», — каже керуючий партнер адвокатського об’єднання «Юридична компанія WINNER» Ігор Ясько. Нові правила оформлення відстрочок для військовозобов’язаних Кабмін прописав Постановою № 692 ще кілька місяців тому, а в липні окремою Постановою № 862 доповнив її змінами.

Серед головних нововведень — усі чинні рішення про критичність підприємств закінчилися 1 вересня 2026 року, тож ті, хто наново не підтвердив статус, з початку місяця залишилися без чинних відстрочок. Зарплатний критерій зріс із двох до трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн на місяць на кожного заброньованого, з винятком для прифронтових територій, де планка нижча — 2,5 мінімальні зарплати.

Змінився й порядок обліку сумісників. «Якщо працівник уже має це право на іншій підставі (крім роботи — ред.) або він оформлений за сумісництвом, він може враховуватися у квоті на бронювання лише на одному з підприємств», — пояснив адвокат Олександр Дубовий.

За словами голови адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислава Кравця, таким чином держава припинила поширену раніше схему, коли кілька пов’язаних підприємств бронювали працівника на одну компанію, але враховували його в квоті і в інших. «Таким чином, маючи квоту на бронювання, наприклад, у 50%, деякі підприємства примудрялися оформляти відстрочки для 75%, а то й 100% військовозобов’язаних фахівців», — каже Кравець.

За перевищення квоти тепер передбачений чіткий алгоритм. «Роботодавець має протягом десяти робочих днів подати через «Дію» заяву про анулювання «зайвих» відстрочок. Якщо ж виявиться, що квота перевищена, це може стати підставою для зняття з підприємства статусу критично важливого для економіки, і, відповідно, права бронювати співробітників», — зазначив Дубовий.

Читайте також: ФОПи, увага: ПриватБанк запустив автоматичний контроль лімітів доходу

Чому саме критичний статус став головною проблемою

Найпроблемнішим для компаній виявилося саме оновлення критичного статусу — і саме через це з вересня почали масово «злітати» бронювання. Органи влади, через які бізнес отримував статус критичного, згідно з розпорядженням Кабміну, суттєво підвищили вимоги до заявників.

Мінекономіки, наприклад, підняло зарплатну планку: для підприємств зі штатом від 50 осіб зарплата тепер має бути вдвічі вищою за середню в країні (майже 54 тис. грн на місяць), для штату від 20 осіб — утричі вищою (80,7 тис. грн). Для аграрних господарств зросли вимоги до земельного банку — з 500 до 1000 гектарів, і до річного доходу — з 20 до 40 млн грн.

Регіональні органи влади діяли не менш жорстко. На Рівненщині зарплата заброньованих має бути не нижчою за 3,5 мінімальних зарплат (близько 30,3 тис. грн), на Львівщині — не нижчою за 34 588 грн, а претендувати на статус критичної там можуть лише компанії з річним доходом від 80 млн грн і штатом від 30 осіб (або 20, якщо 10% працюючих — ветерани). На Закарпатті підвищили податковий поріг з 1,2 до 1,5 млн грн на рік і відсоток працевлаштування учасників бойових дій — з 10% до 30%. На Волині річний дохід компаній-претендентів подвоївся — з 1 до 2 млн грн, на Хмельниччині земельний банк агрофірм зріс з 50 до 100 гектарів.

«Нові вимоги виявилися завищеними та відірваними від реальності. Раптом виявилось, що для підтвердження статусу критичної компанія має завозити вже не три, а щонайменше п’ять груп товарів. Але спеціалізований медичний імпортер, який постачає складне обладнання для дитячої реанімації, — це не продуктовий супермаркет і не маркетплейс, щоб жонглювати асортиментом заради галочки в кабінеті чиновника», — зазначає підприємець, засновник громадської організації «ЕАЦ Медичний конструктор» Владислав Смирнов.

Друга причина масштабних втрат — частина компаній подали всі документи, але просто не встигли оформити статус. У Союзі українських підприємців у серпні зверталися до Кабміну з проханням продовжити перехідний період до листопада, вказуючи, що органи влади буквально завалені документами й не встигають їх розглядати.

Утім, ситуація неоднорідна по галузях. Голова правління асоціації Укрлегпром Тетяна Ізовіт каже, що в їхній галузі даних про масові затримки з оформленням немає. Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук також не повідомляв про проблеми. А віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко уточнив: «Підприємства працюють. Але є ті, хто не оновив критичний статус і тепер наново подають документи. Асоціація продовжує працювати з профільними міністерствами, щоб мінімізувати наслідки».

Чому втрата статусу — миттєвий і жорсткий удар

За словами адвокатки, керівниці ЮК «Pri­ma Leader Group» Діни Дрижакової, втрата статусу критичності після 1 вересня — один із найризикованіших моментів для бізнесу та співробітників. «Якщо підприємство не змогло підтвердити критичність, юридичний ланцюжок відстрочок руйнується миттєво. Йде автоматичне анулювання бронювання, у реєстрі «Оберіг» статус працівника змінюється автоматично через інтеграцію з «Дія». З моменту внесення змін до Реєстру працівники підлягають призову на військову службу на загальних підставах. Якщо критичний статус втрачено через порушення (наприклад, підприємство не виконало вимог щодо зарплат), то на повторне подання документів до того ж органу і за тим самим критерієм діє мораторій до 6 місяців», — каже Дрижакова.

Що робити компанії, яка втратила бронь

Дрижакова пропонує такий алгоритм дій для роботодавців. Спершу дізнатися офіційну підставу відмови — отримати письмове рішення засідання комісії уповноваженого органу та перевірити, за яким саме критерієм підприємство «зійшло з дистанції» — податковий борг, надто низька середня зарплата, відсутність кадрових звітів у «Дії» тощо. Далі — оперативно, краще письмово чи через розписку, поінформувати співробітників, оскільки приховування факту скасування броні створює ризики притягнення працівників до відповідальності за порушення військового обліку.

Компанія також може оцінити можливість судового оскарження: якщо орган порушив процедуру моніторингу чи ухвалив рішення з порушеннями, є право подати позов до Окружного адміністративного суду — але сам факт позову автоматично не зупиняє скасування броні, тому разом із ним варто подати клопотання про заборону анулювати бронь до рішення суду. Ще один варіант — податися на критичний статус за іншими критеріями чи в інший орган влади, якщо діяльність компанії підпадає під галузеві критерії іншого відомства.

Олександр Дубовий радить провести аудит списку заброньованих: перевірити кількість, чи продовжують фахівці працювати на підприємстві, чи правильно внесені їхні дані, чи не змінилися обставини, які впливають на бронювання, чи не перевищено ліміт відстрочок, а також актуальність даних військового обліку.

Читайте також: Коли ФОП можуть залишити без спрощеної системи через перевищення ліміту

Що робити самому працівнику

Співробітникам підприємств, які втратили право бронювати людей, Дрижакова радить контролювати особистий статус у «Резерві плюс». «Якщо броня зникла, будь-яка перевірка на вулиці чи блокпості загрожує врученням повістки», — попереджає адвокат. Вона також радить фахівцям проаналізувати, чи немає в них інших підстав для відстрочення, крім роботи — інвалідність, троє й більше неповнолітніх дітей, навчання тощо, і за наявності таких обставин подати відповідну заяву до ТЦК чи через «Резерв плюс».

Якщо ж бронювання є критично важливим, а шанси роботодавця наново підтвердити статус невисокі, єдиним юридичним способом зберегти відстрочку лишається зміна роботи — перехід до компанії, яка оформляє бронювання. Втім, варто враховувати: звільнення та прийом на нову роботу створюють «перехідне вікно», під час якого військовозобов’язаний ризикує отримати повістку, — попереджає Дрижакова.

В умовах кадрового дефіциту бронь довгий час була своєрідною конкурентною перевагою для роботодавців, яка допомагала залучати найкращих фахівців. Тому тепер не виключена міграція людей, що залишилися без відстрочки, ринком праці — деякі компанії, які втратили право бронювати, вже пропонують працівникам підвищення зарплат до 20%, аби ті не звільнялися, або перехід на дистанційну роботу, доки роботодавець не вирішить проблему з відстрочками.

Читайте також: Кого з військовозобов’язаних можуть забронювати на 100% — правила хочуть змінити