Чому інвестори з однаковими можливостями мають кардинально різні результати – Карпіловський

Хоча всі інвестори мають однаковий доступ до тих самих інструментів, читають ті ж самі новини, блоги й дослухаються до тих самих експертів, одні системно багатшають, а інші – стоять на місці або фіксують збитки. «Причини різниці в дохідності зазвичай полягають не в браку інформації чи доступу до фінансових інструментів, а в самому мисленні і в поведінці інвесторів. Коли ми говоримо про найбільший ризик будь-якого інвестора – це сам інвестор», – пояснив засновник і керуючий партнер спільноти «УкрІнвестКлуб» Дмитро Карпіловський. Він назвав фактори, які відрізняють успішного інвестора від неуспішного.

Дмитро Карпіловський розповів, яких помилок припускаються інвестори і чого це може коштувати. Фото: Facebook / Дмитро Карпіловський

У новому YouTube-відео Карпіловський зазначив, що ситуації бувають різні. До прикладу, іноді погані підходи і стратегії дають хороші результати. А виважені рішення, навпаки, призводять до збитків. Ризики є завжди, але якщо фундамент міцний, то і зведена на ньому будівля буде надійнішою, зауважив експерт і розповів про різницю в підходах, що дає прямо протилежні результати.

Часовий горизонт

Багаті інвестори продумують свої кроки далеко наперед – знаходять вигідніші можливості, завчасно ідентифікують ризики й отримують кращу дохідність. До прикладу, у галузі нерухомості або ж інвестицій в енергетику – тобто в такій, що має на увазі гру в довгу.

«Якщо ми мислимо тільки одним днем, ми обмежуємо себе у виборі інструменту. Бо він може бути не айс просто зараз, але розкриє себе на певному проміжку часу. Коли ж ми купуємо те, що на хайпі, ми наражаємо себе на небезпеку придбати актив на піку й потім скотитися вниз», – пояснив експерт.

Читайте також: Сильніші за долар і біткоїн – Дмитро Карпіловський назвав три активи для побудови капіталу

Фактори ризику та зміни капіталізації активу

Одна з поширених помилок інвесторів – фокус тільки на прибутках, коли люди рахують тільки ті гроші, які зароблять. Але вони не беруть до уваги, що з плином часу може змінитися капіталізація їхніх активів.

«Заробляти вони можуть багато – і 20, і 30 відсотків річних, але це тихенько з’їдається коштом амортизації і знецінення самого активу», – пояснив Карпіловський.

До прикладу, інвестуючи в енергосектор, варто пам’ятати про старіння та деградацію обладнання або зміну вартості всього майнового комплексу, у який вкладаються кошти. І будувати свої прогнози з урахуванням цих факторів.

Відсутність стратегії

Бідний інвестор, за словами Карпіловського, часто не має стратегії, а ухвалює здебільшого хаотичні рішення.

«Побачив, почув, прочитав. Продаю, бо говорять, що буде криза, купую, бо кажуть, що буде зростати, інвестую, бо порадили друзів», – навів приклад такого мислення експерт.

Він відзначив, що новачки загалом часто інвестують кошти під впливом новин та емоцій, без урахування ризиків і довгострокових наслідків. У результаті вони мають хаотичні портфелі з випадкових інструментів, які не працюють між собою і не страхують один одного.

Багатий інвестор натомість вибудовує систему добору активів, яка відповідає його початковим цілям. У кожного з активів у його портфелі є визначена мета – від «продати за два роки й заробити х50» до «втратити все».

«Окрім обґрунтування, навіщо ви купуєте актив, непогано мати і прогноз перспектив та ризиків, який визначає, чи взагалі доцільний цей актив саме зараз, саме за цією ціною у вашому портфелі», – додав Карпіловський.

Правильний підхід, за його словами, – оцінювати ситуацію об’єктивно і через аналіз, а не через призму FOMO, тікток-відео, досвіду друзів.

«Чи потрібен вам той чи інший актив, якщо так – з якою метою, чи розумієте ви всі ризики, які несете, купуючи його? Чи знайшли ви час вивчити підводні камені, поспілкуватися з іншими інвесторами, послухати цікаві доповіді з тематичних конференцій? Чи розумієте ви всі сценарії, з якими ви можете стикнутися? Тобто ключова різниця для мене в тому, що бідний інвестор дивиться на актив окремо, як на шанс заробити. Багатий інвестор дивиться на актив завжди в комплексі зі своїм портфелем, як на систему, де кожна частинка має своє місце й пасує до інших», – пояснив Карпіловський.

Читайте також: У які активи можна інвестувати в Україні, а в які – не варто – засновник інвест-спільноти Карпіловський

Диверсифікація та ліквідність

Ще одна відмінність у мисленні бідного й багатого інвесторів у тому, що перший може взагалі не диверсифікувати свої активи й часто діяти за принципом «із крайнощів у крайнощі». Ставити всі гроші на щось одне (криптовалюту, нерухомість, акції тощо), за словами Карпіловського, – завжди хибний підхід, адже з ним пов’язані високі ризики.

Ще одна погана стратегія – надмірна диверсифікація, коли в одному портфелі опиняються, до прикладу, атомна й зелена енергетика, акції, облігації, різні об’єкти нерухомості, дорогоцінні метали й так далі. Це може видаватися розумним підходом, але насправді такий хаотичний портфель розмиває дохідність інструментів інвестора. А із часом – перестає зменшувати ризики і вимагає дедалі більше уваги й операційних дій.

«Багатий інвестор диверсифікується трошки інакше. У нього кожен актив у портфелі виконує якусь конкретну функцію. Частина капіталу в ліквідних захисних активах, щоб у випадку чого можна було швиденько дістати. Частина – у нерухомості для стабільного доходу, наприклад. Частина – в акціях, де ставка зроблена на певний сектор: енергетика, кібербезпека, споживчі товари й так далі. Частина – у стартапах, ще частина може згоріти – і це заплановано. Але інші дадуть кілька десятків іксів і компенсують усе те, що згоріло. Виходить портфель, який у погані часи приносить стабільний дохід, у хороші – класно зростає, а в цілому ризики компенсуються», – пояснив Карпіловський.

Емоції і їхній вплив на рішення

Недостатньо просто диверсифікувати активи – ця диверсифікація має бути ще і психологічно комфортною для інвестора. Для цього потрібно завжди мати план на різні випадки – що ви будете робити в тій чи тій ситуації.

«Бідний інвестор живе ринком емоційно. Коли всі купують – я купую. Коли всі бояться – я продаю. Купую чому? Бо не хочу втратити шанс на фантастичне збагачення. Продаю чому? Бо не хочу потрапити в якісь мінуси. Фундаментальні причини навіть не розглядаються. Це все про жадобу і про паніку», – розповів експерт.

Продиктовані страхом і жадобою рішення, за словами Карпіловського, не можуть привести до хорошого результату. Як і ті, що базуються на надмірній самовпевненості.

«Кожна емоційна угода з’їдає відсотки прибутку. І через комісії, і через ваші невдалі рішення. Багаті інвестори це розуміють, свідомо відсіюють цей тимчасовий шум і часто не роблять нічого, коли всі починають метушитися. Замість того щоб щодня гадати, вони працюють за системою. Дисципліна – це те, що створює довгостроковий портфель із якоїсь хаотичної мозаїки», – зауважив інвестор.

Читайте також: В який стартап інвестувати – Карпіловський назвав 3 перспективні ніші і підхід для зменшення ризиків

Ставлення до податків

Ще одна особливість мислення бідного інвестора – фокусуватися на умовних абсолютних значеннях дохідності. До прикладу, не враховувати інфляцію, яка з’їдає дохідність депозиту. Або вони можуть обрати той самий депозит замість ОВДП, бо різниця у відсотках не така і значна. Водночас із доходу з депозиту податки потрібно платити, а з отриманого від купівлі облігацій – ні.

«Багаті інвестори зазвичай думають на крок уперед. Про те, як валютні коливання вплинуть на кінцевий фінансовий результат. Наскільки актив стійкий до знецінення, до інфляції, як він буде реагувати на інфляцію, чи буде він зростати в ціні на рівні інфляції і так далі», – роз’яснив Карпіловський.

Досвідчені інвестори замість продавати активи, які ще мають дохідний потенціал, як-от нерухомість або цінні папери, беруть під їхню заставу кредит. Тобто вони отримують гроші, потреба сплачувати податки після їхнього продажу не виникає, а сам актив продовжує працювати.

«У цієї історії, окрім очевидних плюсів, є, звісно, і ризики. Якщо актив, який ви поклали в заставу, стрімко летить вниз, можна отримати дуже неприємну ситуацію», – застеріг Карпіловський.

Інвестор розповів, що одного разу саме таке рішення коштувало йому більш як $1 млн тільки в прямих збитках, тобто без урахування недоотриманих прибутків. Це сталося, коли як заставне майно він використав біткоїни – коли вартість монети різко обвалилась, заставу примусово ліквідували.

«Виходить, що ми продали свій біткоїн на максимально невигідних умовах, у максимально невигідний час – по 5 тисяч доларів із копійками. Сьогодні він коштує у 20+ разів більше – це нюанси, про які ви маєте думати. Баланс ризиків і шансів у тому, що ви робите навколо вашої інвестиційної діяльності. Не робите нічого – не помилитеся, але й не заробите», – розповів експерт.

Карпіловський наголосив, що перш ніж інвестувати гроші, потрібно вкласти час – отримати потрібні знання. І це підводить нас до ще однієї відмінності в різниці підходів – бідні й багаті інвестори мають різне ставлення до радників та консультантів.

«Перед тим, як інвестувати 100 тисяч доларів у франшизу, можна ж, мабуть, заплатити 500 доларів людині, яка може пояснити цей бізнес, має в ньому досвід, знає плюси-мінуси, якісь підводні камені. Це точно дешевше, ніж пробувати самостійно й набити шишку, бо ціна там буде, скоріш за все, у десятках тисяч доларів», – зауважив інвестор.

Він додав, що якщо помилки коштуватимуть тільки грошей – це ще непоганий результат. Гірше – якщо внаслідок неправильних рішень ви набудете погані установки, з якими припускатиметеся ще більших помилок.

«Ці ключові моменти і відрізняють тих, хто будує капітал, ділиться досвідом, надихає інших, від тих, хто постійно бігає за трендами, втрачає кошти й розказує, які всі навколо мудаки. А з якої сторони цієї барикади бути – то вже ваше рішення», – підсумував Карпіловський.

• Нагадаємо, раніше Дмитро Карпіловський розповів, які ризики і можливості чекають на звичайного інвестора, який вирішує вкласти кошти в ШІ-галузь.