Чому найкращі працівники постійно псують собі відпустку хворобами та як цьому зарадити

Автовідповідач увімкнено, кришка ноутбука хлопнула з цим блаженним звуком, коли більше не треба нічого робити. Довгоочікувана відпустка нарешті почалася. А потім приходить біль у горлі, закладений ніс і головний біль, що розколює череп. Жорстока іронія: після тижнів боротьби з дедлайнами й безкінечними обов’язками люди, які працюють найсумлінніше, помічають, що саме в момент, коли вони нарешті сповільнюються, починають хворіти. Про це пише New York Post.

Чому «високопродуктивні» люди хворіють щойно йдуть у відпустку. Фото: Deposit­pho­tos

Вірусне (практично в усіх сенсах) спостереження, яке зачепило тисячі людей

Про цей феномен розповіла соматична інструкторка Ліз Тенуто у вірусному відео на Tik­Tok, де вона стверджує, що «високодосяжні жінки простуджуються на другий день кожної без винятку відпустки».

За словами Тенуто, роки хронічного стресу тримають рівень кортизолу підвищеним, що дозволяє жінкам «проштовхуватися» через виснаження — доки вони нарешті не розслабляться, і тоді організм, здається, буквально «падає».

Відео зачепило за живе. «Буквально відбувається зі мною кожну відпустку з дитинства», — написала одна користувачка. «Як учителька, це трапляється КОЖНІ довгі канікули, — прокомен­тувала інша. — Я захворюю так сильно на перший-другий день, що витрачаю весь тиждень просто на відновлення». «Це я. Я та жінка. Трапляється майже з кожною відпусткою!» — додала третя.

Що каже наука про «ефект спаду напруги»

Тенуто пов’язала цю закономірність з тим, що часто називають «ефектом спаду напруги» (let-down effect) — ідеєю, що деякі люди починають хворіти невдовзі після завершення стресового періоду.

Хоча сам Tik­Tok не є медичним доказом, експерти кажуть, що він вказує на реальний і біологічно правдоподібний феномен.

«Організм не завжди плавно переходить з режиму виживання на високій потужності в режим відпочинку, — розповів The Post доктор Генрі Легере, головний медичний директор Restore Hyper Well­ness. — Для деяких людей — особливо тих, хто має високий рівень відповідальності й продуктивності, — перші кілька днів відпустки саме той момент, коли нарешті приходить «рахунок» за хронічний стрес».

Читайте також: Від втоми — до депресії. Як розпізнати емоційне вигорання та чим воно небезпечне

Це не означає, що саме розслаблення спричиняє хворобу. Натомість, за словами Легере, тривалий стрес утримує тіло в підвищеному стані «бий або біжи», підживлюваному гормонами на кшталт кортизолу й адреналіну. У цей час сон часто страждає, імунна система змінюється, і багато людей неусвідомлено «проштовхуються» крізь біль, втому та подібні ранні стадії захворювання.

«Коли стрес різко падає, люди можуть помітити симптоми чіткіше, запальні шляхи можуть відновлюватися сильніше, можуть провокуватися мігрені, а приховані вірусні чи респіраторні симптоми можуть стати очевидними», — пояснив він.

Науковці іноді називають це «хворобою дозвілля» (leisure sick­ness), але Легере попередив: ні «хвороба дозвілля», ні «ефект спаду напруги» не є офіційним медичним діагнозом. Дослідження на цю тему також обмежені.

Що показало реальне дослідження

Одне невелике голландське дослідження, опубліковане ще у 2002 році, виявило: приблизно 3% учасників повідомили, що регулярно хворіють на вихідних чи у відпустці, а серед найпоширеніших скарг були головний біль, втома, біль у м’язах, нудота й симптоми, схожі на простуду. Дослідники спостерігали, що симптоми часто з’являлися саме в перші кілька днів відпочинку, і припустили, що роль може відігравати саме перехід від хронічної робочої активації до розслаблення.

Утім, дослідження значною мірою спиралося на самозвіти учасників, і самі автори закликали до подальших досліджень.

Чи це просто самонавіювання?

Отже, чи захворювання одразу з початком відпустки — просто щось надумане? Не обов’язково.

«Це напрямок мислення правдоподібний, але, ймовірно, перебільшений», — сказав Легере про вірусне відео. Немає й переконливих доказів, що феномен стосується саме успішних жінок конкретно: хоча ця група може особливо впізнавати себе в тренді, за словами Легере, будь-хто, хто живе в умовах тривалого стресу, потенційно може відчути схожий «відкат».

Читайте також: Сабатікал для українців: як організувати довгу відпустку і що врахувати?

Як не «розвалитися» на другий день відпочинку

Хороша новина: що відпустка не мусить закінчуватися паперовими носовичками й пігулками для горла. Легере рекомендує входити у відпочинок поступово, а не сприймати відпустку як перемикач «увімкнено-вимкнено».

Це означає: поступово завершувати великі робочі проєкти замість фінального спринту, захищати сон у дні перед подорожжю та підтримувати достатню гідратацію до й під час поїздки.

Він також радить обмежити вживання алкоголю, тримати звичне споживання кофеїну приблизно на тому самому рівні, щоб уникнути головного болю через відміну, і включити легку рухову активність — прогулянку чи розтяжку — у дні подорожі, щоб допомогти тілу адаптуватися.

Мабуть, найважливіше — утримайтеся від бажання заповнити кожну хвилину відпустки активностями. Якщо можливо, закладіть окремий «день декомпресії».

«Ставтеся до відпустки як до відновлювального тренування, а не як до повного колапсу», — підсумував Легере.

Що з цього зробити вже зараз

Якщо ви помічаєте, що регулярно хворієте в перші дні відпустки, це не ознака слабкості чи «неправильного» відпочинку — це радше сигнал, що організм роками накопичував рахунок за хронічний стрес, який просто чекав моменту, коли можна нарешті його «пред’явити».

Практичний крок, який можна застосувати вже перед наступною відпусткою: замість того щоб добігати до останнього робочого дня на повній швидкості й одразу «падати» у відпочинок, спробуйте свідомо уповільнити темп за кілька днів до від’їзду — завершити великі завдання заздалегідь, налагодити сон і не переривати звичний ритуал з кавою. Це і є той самий «м’який перехід», про який каже лікар, а не примха.

«Верхи на кометі», або фатальна помилка менеджерів, яка змушує найкращих співробітників іти геть