Чому ШІ ніколи не стане Шанель чи Джобсом: 4 людські суперсили

Штучний інтелект дедалі краще виконує роботу, яку ще вчора вважали суто людською. Тожф що залишиться за нами? Відомий дослідник ШІ та інвестор Кай-Фу Лі, який понад 40 років займається розробкою штучного інтелекту, назвав чотири риси, які стануть головною перевагою людей: смак, переконаність, передбачення й сміливість. Пояснюючи їх на прикладах Коко Шанель, Джеффа Безоса, Стіва Джобса та Ілона Маска, він доводить, що ШІ вміє оптимізувати наявне, але не здатен ризикувати й ламати правила. Свої думки він виклав у колонці для Fast Com­pa­ny.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• Кай-Фу Лі вважає ШІ не четвертою промисловою революцією, а першою й останньою «революцією інтелекту», яка робить дешевим саме мислення.
• ШІ схильний обирати найбезпечнішу, найбільш прийнятну відповідь, а прориви в бізнесі зазвичай народжуються з ризикованих рішень.
• Чотири людські переваги в епоху ШІ: смак, переконаність, передбачення та сміливість.
• Без наслідків немає сміливості: ШІ, який помилився, нічого не втрачає.

Хто такий Кай-Фу Лі

Кай-Фу Лі — один із найвідоміших дослідників і інвесторів у сфері штучного інтелекту. Він займається ШІ понад 40 років, ще з часів навчання в аспірантурі Університету Карнегі-Меллон. Раніше очолював Google у Китаї, а згодом заснував венчурний фонд Sino­va­tion Ven­tures.

Інтелект стає дешевим

Кожна промислова революція, пояснює Лі, робила дешевим те, що раніше коштувало дорого: енергію, обчислення, інформацію. В епоху ШІ дешевшає саме мислення.

Він пропонує уявити: ви купуєте Tes­la у 2026 році за $39 990, а через два роки та сама модель коштує $200. Приблизно так зараз падає вартість роботи ШІ-моделей.

«Мільйони з нас трудяться на роботах, які ШІ може виконувати краще й дешевше», — пише Лі. І зізнається, що давно цим переймався. Ще в студентські роки він запитав у Ганса Моравека, тодішнього керівника лабораторії мобільних роботів Карнегі-Меллон, що станеться зі змістом людського існування, якщо машини стануть розумнішими за нас. Той відповів: «Чому ви вважаєте, що сенс людства має полягати в тому, що ми найрозумніші?»

Читайте також: Кого ШІ не залишить без роботи: прогнози Гейтса, Альтмана й Хуанга

1. Смак: Коко Шанель

Шанель як жінка на власному тілі відчувала, що тодішній жіночий одяг сковує, а не звільняє. Її здатність помітити невдоволення й приховане бажання раніше, ніж інші змогли їх сформулювати, Лі називає проявом емпатії. А ШІ не має тілесного досвіду й не відчуває спільного людського розчарування.

Ще важливіше, що Шанель поставила незвичне запитання: чи може жіночий одяг бути таким самим зручним, як чоловічий, і водночас красивим? Раніше вважали, що це несумісно.

«Попросіть ШІ покращити сукню 1910 року, і він її оптимізує: кращий крій, краща тканина, хитріший корсет. Але він ніколи не запитає, чи має корсет узагалі існувати», — пише Лі.

2. Переконаність: Джефф Безос

Роками аналітики сміялися з фінансових результатів Ama­zon, бо компанія вкладала кожен прибуток назад у бізнес. У 1999 році журнал Barron’s навіть вийшов з обкладинкою «Amazon.bomb».

За словами Лі, песимістичні аналітики поводилися як ШІ-моделі: трималися консенсусу й даних із минулого. А переконаність — це вибір напряму, якого факти ще не підтверджують, і роки роботи, щоб зробити його реальністю.

3. Передбачення: Стів Джобс

Суперсила Джобса полягала в тому, щоб створювати нові парадигми й передбачати бажання людей раніше, ніж вони самі їх відчують: від персонального комп’ютера й графічного інтерфейсу до iPod і App Store. Він не аналізував наявні дані, щоб покращити статус-кво, а створював нові потреби.

Читайте також: Бенчмаркінг для малого бізнесу: 5 видів, 6 секретів та основи вдалого проведення

4. Сміливість: Ілон Маск

Маск вклав майже всі гроші, зароблені на Pay­Pal, у Tes­la, SolarCi­ty і SpaceX і навіть не мав власного будинку. До 2008 року три поспіль запуски ракети Fal­con 1 закінчилися невдачею. Четвертий, останній шанс, виявився успішним, і за кілька місяців SpaceX отримала контракт від NASA на $1,6 млрд. А Tes­la того ж року була за кілька днів від банкрутства, поки її не врятував раунд фінансування напередодні Різдва.

«Будь-яка раціональна модель порадила б не робити таких ризикованих кроків. І в цьому суть. Сміливість вмикається тоді, коли зупинитися — раціональний вибір», — пише Лі. А ШІ, який помилився, нічого не втрачає: він не лежить ночами без сну через складне рішення й не стає біднішим через погане судження. «Немає наслідків — немає сміливості».

Чому ШІ тяжіє до «безпечної середини»

ШІ-моделі, пояснює Лі, добре генерують ідеї в межах того, чого навчилися або про що їх попросили. Але вони схильні давати найприйнятнішу відповідь або ту, яку користувач хоче почути. А налаштування безпеки ще більше штовхають їх до «безпечної середини».

Натомість більшість проривів у бізнесі — це ризиковані ставки проти консенсусу, які роблять уперті люди, що мають щось на кону.

Водночас Лі визнає: Шанель, Безос, Джобс і Маск — приклади «помилки вцілілого». Скільки підприємців мали сміливість і переконаність, але помилилися й розорилися, ми не знаємо. Але суть у тому, що ці риси суперечать самій природі ШІ, а отже, залишаться нашою перевагою.

А як це виглядає в Україні

Для українців ця думка звучить особливо переконливо. Молодь в Україні використовує ШІ на роботі активніше, ніж ровесники в Європі, причому часто без відома роботодавця. Але саме тому важливо не делегувати йому все мислення: здатність думати самостійно, ставити незвичні запитання й брати на себе ризик стає дедалі ціннішою.

А сміливість українського бізнесу — це не теорія. Компанії продовжують працювати під обстрілами й блекаутами, а кількість ФОПів за дев’ять місяців 2026 року зросла більш ніж на 60 тис., і більшість нових підприємців — жінки.

Читайте також: «Зварювальники — нові айтішники»: чому молоді українці не бояться ШІ