Чому закордонні замовники хочуть працювати з українськими командами. Розповідає керівниця «Luxoft Україна»

Керівниця компанії «Luxoft Україна» Олена Самборська у подкасті «Міць та Світло» розповіла співзасновниці MC.today та CEO Creators Agency Вірі Ворон, як передбачати ризики для бізнесу під час війни, чому для планування важливо мати сценарії розвитку подій, як розподілені команди допомагають «Luxoft Україна» забезпечувати безперервну роботу, як налагодити ефективну взаємодію на ремоуті. А також – чому деякі закордонні замовники хочуть мати повністю українську команду.

Олена Самборська розповіла як в «Luxoft Україна» працюють з ризиками. Фото: LinkedIn / Olena Samborska, Depositphotos

Редакція MC.today вибрала головне з розмови.

Робота з ризиками: як в «Luxoft Україна» працюють зі сценаріями

В Luxoft знають, як реагувати на різні кризові ситуації – в компанії є відповідні сценарії з чітким планом дій. Прораховувати ризики – зона відповідальності керівниці компанії «Luxoft Україна» Олени Самборської. Це під її управлінням робить BCPBusiness Continuity Plan committee, який слідкує за всіма новинами, змінами ситуації й розробляє різні сценарії подій. «Під ці сценарії розробляються плани розвитку бізнесу, людського капіталу і так далі. Щоб бізнес в Україні продовжував працювати попри війну», – пояснює керівниця «Luxoft Україна».

В компанії немає сценаріїв «на всі випадки життя», але там працюють над тим, щоб передбачити якомога більше ризиків. «Я завжди прошу команду говорити про ризики, які я не побачила або не відстежила в новинах, або які ми не обговорювали. Навіть найнесподіваніші. Це допомагає уточнювати чи додавати щось до BCP», – каже керівниця «Luxoft Україна» і додає, що сьогодні одна людина не може передбачити всі ризики.

В компанії є щонайменше три сценарії перебігу війни: позитивний, середній і worst-case сценарій, тобто найгірший. Оптимістичний сценарій передбачає, що війна закінчиться до кінця цього року, а найгірший – що росія захоплюватиме все більші території. На цей випадок у компанії вже сформований план дій щодо евакуації людей, релокації бізнесу тощо.

Доводиться навіть передбачати можливість використання ядерної зброї. Олена Самборська зізнається, що з негативними сценаріями працювати найважче: «Про це нікому не хочеться говорити».

Загальний горизонт планування в «Luxoft Україна» – рік. Але в компанії є й ситуативне планування, яке залежить від актуальних подій. Один з таких планів враховував атаки на енергетичну систему України. Тож, коли була ушкоджена енергетика, в компанії вже знали, як забезпечити стабільну роботу офісів та співробітників. Про що повідомили клієнтам і продовжили працювати.

Як Luxoft Україна вдається забезпечувати безперебійну роботу

Керівниця «Luxoft Україна» відзначає, що стало менше нових клієнтів, тому що компанії мають певні перестороги щодо співпраці з країною, в якій триває війна. «Ми завжди дуже радіємо, коли до нас заходить нове лого, але це неможливо порівняти з рівнем, що був до повномасштабної війни», – відзначає Самборська.

Попри війну, що триває, «Luxoft Україна» вдається забезпечити безперебійну роботу над проєктами, бо над ними працюють розподілені команди. Це важлива частина загальної стратегії компанії Luxoft. «І це, звичайно, заспокоює наших клієнтів», – каже Самборська. В компанії майже немає проєктів над якими працюють винятково команди з України.

«Клієнти знають, що, якщо щось станеться, в нас є інші команди, які працюють над цим же проєктом в іншій країні. Вони знають проєкт, тож можуть підхопити й завершити його», – пояснює керівниця компанії «Luxoft Україна».

Та бувають випадки, коли клієнти навпаки хочуть мати повністю українську команду, тому що те, що українці роблять за пів року, інші роблять за сім місяців, дев’ять або дванадцять. «А для бізнесу це має значення», – наголошує Самборська.

За її словами, клієнти з великою повагою ставляться до того, що роблять українці, бо замовники завжди бачать якісний результат. Навіть, коли в українських містах немає світла чи інтернету після обстрілів, українські команди приєднуються до мітингів і звітують про те, що зроблено. Водночас буває, що внутрішня команда замовника, яка перебуває в країні, де немає війни, каже про поганий інтернет і не приєднується до зустрічі.

Українські команди завжди приєднуються до онлайн-зустрічей. Фото: Depositphotos

Олена Самборська зазначає, що українські команди високо цінували й до повномасштабної війни. Причина – у працездатності. «Ми звикли багато працювати, – каже Самборська – у нас немає “з 9 до 18, а потім не візьму слухавку”. Ми завжди готові взятися за додаткову задачу. Кожен в команді розуміє, наскільки важливо не просто говорити про щось, а показувати якісний результат».

Читайте також: Чи варто йти в ІТ у 2024 році та як шукати роботу вже досвідченим айтівцям – Luxoft

«Нетривіальна задача»: як побудувати роботу з віддаленими командами

Розподілені команди – це нерідко команди на ремоуті. Олена Самборська зізнається, що побудувати ефективний менеджмент в такому форматі – нетривіальне завдання. Крім цього, в самій компанії «Luxoft Україна» близько 3,5 тис. співробітників.

Швидкому переходу на віддалену роботу сприяла, з одного боку, пандемія COVID-19, з іншого – зрілість процесів й менеджерів, вибудовані функції HR та employee branding. «У наших менеджерів також не так багато людей в підпорядкуванні. В середньому від 15 до 25, – додає Самборська. – Немає однієї “чарівної пігулки”, з якою ви зможете успішно працювати на ремоуті. Це сукупність факторів». Серед них: проведення онлайн-тимбілдингів, впровадження культури фідбеку, перформанс-рев’ю в онлайні, налагоджений процес онлайн-онбордингу тощо.

За словами Олени Самборської, люди більше не хочуть працювати з офісу та витрачати час на дорогу. Фото: Depositphotos

За спостереженнями Олени Самборської, в усьому має бути системний підхід. У комунікації з колегами, наприклад, це регулярні зустрічі. Зокрема, one to one з менеджером, який дає співробітникам зворотний зв’язок, розуміє їхній стан. «Цей час менеджер присвячує винятково вам. Для мене як для менеджера це найулюбленіша частина роботи, тому що я можу зрозуміти, що відбувається з моїми заступниками, який в них настрій, куди вони хочуть розвиватися, що читають. Це просто людські стосунки», – каже Самборська. Вона додає, що ці зустрічі даватимуть результати, тільки якщо проводити їх системно. Менеджерам «Luxoft Україна» рекомендують проводити їх один раз на два тижні.

Олена Самборська відзначає, що попри те, що зараз точиться багато розмов, як повернути людей в офіс, зробити це вже майже неможливо. Люди більше не хочуть працювати з офісу та витрачати час на дорогу. «Думаю, що майбутнє за гібридним підходом, коли час від часу команди зустрічаються офлайн, але більше часу все ж таки проводять онлайн», – прогнозує Самборська.

Зробити економічне бронювання адаптивним

Щодо економічного бронювання, на думку керівниці «Luxoft Україна», тут не працюють прості рішення. Наприклад, адаптивне бронювання, коли є певний набір критеріїв й компанія може забронювати співробітника за декількома з них. «Людей, які відповідають цим критеріям, в компанії не буде багато. Але така опція допоможе забронювати трохи більше співробітників, дати можливість бізнесу працювати далі», – каже Самборська.

Читайте також: Не від суми, а за критеріями: керівниця Luxoft назвала альтернативу економічному бронюванню

Вона додає, що крім цього, це величезний value всередині держави, бо люди будуть оформлюватися офіційно: «Це також один із можливих ресурсів наповнення бюджету». Самборська констатує, що нині мобілізація – додатковий фактор невизначеності для клієнтів. Тому природно, що вони іноді запитують: «Ви можете забронювати всю мою команду?» В «Luxoft Україна» чесно відповідають, що ні. «Це впливає взагалі на кількість клієнтів і контрактів. Це впливає на те, як бізнес буде розвиватися всередині України. Звичайно, але це війна», – підсумовує Самборська.

Чому співробітники повертаються в Україну

Коли в ІТ-компаніях спостерігався глобальний тренд на скорочення, «Luxoft Україна» вдалося зберегти багато людей. Серед іншого допомогли налагоджені процеси релокації.

«Luxoft представлена більш як в 17 країнах, тож процедуру легалізації розробили ще в попередні періоди. В нас достатньо великий релокаційний відділ», – розповідає Самборська.

Співробітники з України, які вирішили релокуватися, могли обирати, де вони хочуть продовжувати працювати.

За кордоном легалізувалося вже кілька сотень людей. Та керівниця компанії «Luxoft Україна» відзначає, що зараз спостерігається зворотний тренд – люди повертаються в Україну. Переважно жінки з дітьми. «Йдеться про десятки людей, які проходять зворотну процедуру легалізації в Україні. Багато наших колег спробували пожити в Європі, але дійшли висновку, що Україна комфортніша країна для життя з дітьми», – ділиться Самборська.

Мотивація до повернення різна. Комусь не сподобалась медицина, бо потрібно чекати на візит до лікаря 3-4 тижні або й кілька місяців, якщо це вузькопрофільний спеціаліст. Інших змусило повернутися питання освіти – не завжди діти були готові адаптуватися. Олена Самборська відзначила, що приблизно в половині випадків підлітки змусили батьків повернутися в Україну, бо хотіли продовжувати навчання в Україні, а не за кордоном. Ще одна причина повернення – возз’єднання сімей. Жінки повертаються до чоловіків, які залишилися в Україні.

Як «Luxoft Україна» збільшує кількість жінок в ІТ

Олена Самборська відзначає, що в ІТ-галузі стає більше жінок і в «Luxoft Україна» зокрема. Там цей розподіл приблизно такий: 70% чоловіків, 30% – жінок. «Ми активно беремо участь в програмах для дівчат-підлітків, щоб вони обирали технічні спеціальності й не намагалися відповідати стереотипу минулого, що жінки йдуть на філологічний факультет, а чоловіки – на математичний», – каже керівниця «Luxoft Україна».

«Luxoft Україна» працює над тим, щоб збільшити частку жінок в ІТ. Фото: Depositphotos

Ще до повномасштабної війни, в компанії була піврічна програма для жінок, яким за 30. Там вони опановували ІТ-спеціальності. Після цього отримували можливість пройти співбесіду. «Частину цих жінок ми потім взяли на роботу», – згадує Самборська.

За її спостереженнями, нове покоління не настільки «зазомбоване» гендерними стереотипами й простіше змінюється, але в школах досі недостатньо математики й сильних вчителів. «Я сподіваюся, що завдяки альтернативній освіті це зміниться. Математика – це дисципліна розуму, можливість чітко структурувати себе, свої думки. Це гарний такий тренінг, мені здається. І неважливо – підете ви потім в ІТ чи на філологічний», – підсумовує Самборська.

Подивитися повне відео подкасту з керівницею компанії «Luxoft Україна» Оленою Самборською можна тут: