8 лютого 2024 року відбулася конференція, присвячена другій річниці роботи спеціального податкового режиму для ІТ «Дія.City». Фото: Telegram / FEDOROV
8 лютого 2022 року в Україні почав працювати податковий режим «Дія.City». Його мета – стимулювати технологічний розвиток нашої держави та поступово вивести IT-індустрію з так званих «сірих зон». Переповідаємо, що за цей час змінилось та чого очікують від «Дія.City» в майбутньому.
8 лютого 2024 року відбулася конференція, присвячена другій річниці роботи спеціального податкового режиму для ІТ «Дія.City». Упродовж минулих двох років резиденти «Дія.City» сплатили до державного бюджету України 8,5 млрд грн. Наразі режим об’єднує 830 компаній з більш як 62 тис. співробітників. Як повідомляють, 100 резидентів працюють над військовими технологіями та виробляють дрони, РЕБ, системи ситуаційної обізнаності тощо.
У Мінцифри очікують, що кількість резидентів «Дія.City» має зрости до 5 000. Наразі також у пріоритеті напрям MedTech. Зокрема, до простору планують залучати українські компанії, що спеціалізуються на виготовленні біонічних протезів. Також перспективним вважають напрям електрокарів, для виробництва яких використовуватимуть український алюміній.
«Перший резидент Дія.City – Reface. Останній та не крайній – XX Systems. У середньому компанії треба приблизно 48 годин, щоб отримати статус резидента. За два роки роботи ми отримали 1000+ заявок через наш портал. Порахували, що в середньому це близько 50 заявок щомісяця», – йдеться в дописі у Telegram-каналі «Дія.City».
Читайте також: «Дія.City», стартапи й не тільки. Як Мінцифри бореться з безробіттям серед айтівців
Конференцію очікувано відвідав очільник Мінцифри Михайло Федоров. Він зазначив, що впродовж останніх двох років ініціатива пройшла шалений шлях – від скепсису до максимального взаєморозуміння з індустрією. За його словами, «Дія.City» активно залучає не тільки українські стартапи, а й іноземні компанії, які «працюють, масштабуються, сплачують податки та вірять в Україну».
«Простір стабільно отримує високу оцінку від іноземних інвесторів та бізнесу. Уже зараз самі компанії стають амбасадорами “Дія.City”. Кілька днів тому створили об‘єднання резидентів Diia.City United, щоб відстоювати інтереси бізнесу та промоутити українські технології у всьому світі», – зазначив Федоров.
Читайте також: Для чого Genesis, monobank, MacPaw та інші компанії обʼєдналися в спілку Diia.City United
Міністр додав, що цей податковий режим має на меті не тільки створити сприятливіші умови для IT-компаній, а й перетворити Україну на потужну технологічну державу.
Раніше ми розповідали, що половина резидентів «Дія.City» сплачує податок на виведений капітал. Також пропонуємо вам почитати, як режим «Дія.City» вплинув на IT в Україні та чи замінять гіг-контрактники ФОПів.
У травні Trustee Plus та Weld Money, які одні з перших в Україні привʼязали криптовалюти…
«Ми почали роз’єднуватись саме тоді, коли варто було об’єднуватись. Нам бракувало універсального простору: щоб хтось…
Для початку продажів на маркетплейсі не обовʼязково мати власний склад чи велику команду – достатньо…
Провідна світова криптовалютна біржа та Web3-компанія Bitget завершила спалювання 30 001 053,1 BGB, що складає 2,56% від…
Іноді емоції керують людиною навіть у плані витрати коштів. І якщо вже є розуміння цього,…
Universal Bank (до якого належить monobank) звернувся до суду для стягнення заборгованості з клієнта розміром…