logo

Дефіцит кадрів в Україні: кому додали 93% зарплати, а де скорочення

Світлана Овсієнко
Авторка статей MC.today
Розкажіть про статтю:

Українська економіка восени 2026 року опинилася в парадоксальній ситуації: бізнес скаржиться на дефіцит кадрів, а пошукачі важче знаходять роботу. Причина не лише в російських атаках, через які компанії ріжуть витрати чи втрачають підприємства, а й у розриві між потребами роботодавців і профілем кандидатів, про що розповіли на YouTube-каналі «Економічна правда».

Дефіцит кадрів в Україні: кому додали 93% зарплати, а де скорочення. Фото: magnific.com

Кого шукають роботодавці та чому освіта не встигає за бізнесом

Від початку до осені 2026 року структура попиту на Work.ua залишалася стабільною: найбільше вакансій відкрито у робітничих спеціальностях, сфері обслуговування та торгівлі. У сервісі й ритейлі це пояснюється традиційно високою плинністю кадрів, у робітничих професіях — браком кваліфікованих фахівців. Також роботодавці активно шукають людей у сферах охорони та безпеки, роздрібної торгівлі, транспорту й автобізнесу.

Серед конкретних посад лідирують продавці-консультанти (майже 7 000 вакансій), водії та військовослужбовці. До десятки найзатребуваніших професій також увійшли:

  • менеджери з продажу та менеджери з роботи з клієнтами;
  • акаунт-менеджери й адміністратори;
  • касири, комплектувальники та вантажники.

Найменше вакансій, як і в попередні роки, пропонують у категоріях страхування, а також культури, музики та шоу-бізнесу.

Дисбаланс між попитом і пропозицією закладається ще під час вступної кампанії. Президент Конфедерації роботодавців України Олександр Мірошніченко зазначає, що бізнесу передусім потрібні інженери, будівельники, зварювальники та кваліфіковані робітники, які вміють працювати з обладнанням. Натомість юристам, маркетологам, економістам і психологам ще тривалий час буде складно працевлаштуватися, хоча саме ці спеціальності роками залишаються найпопулярнішими серед абітурієнтів.

Середня зарплата в Україні зросла на 24,5%: де платять найбільше

За даними Держстату, у вересні 2026 року середня зарплата в Україні серед штатних працівників становила 33 100 грн, що на 24,5% більше, ніж рік тому. Найвищі показники зафіксували в Києві (майже 49 000 грн), далі йдуть Луганська та Львівська області. На Work.ua середня зарплата у вакансіях за рік зросла на 15% і сягнула 31 000 грн: у Києві пропонують 37 500 грн, у Львові — 33 000 грн, в Ужгороді — 30 500 грн, а в Дніпрі, Одесі та Івано-Франківську — по 30 000 грн.

Найбільший річний приріст зарплат зафіксували не лише у звичних високооплачуваних сегментах:

  • альпіністи: +93% (до 67 500 грн), на що могли вплинути вакансії Сил оборони із зарплатами від 25 000 до 120 000 грн;
  • фахівці з інформаційної безпеки та автори: +78%;
  • паркувальники: +60%;
  • карамельє: +51%.

Найвищі доходи традиційно зберігають топменеджери, працівники нерухомості (рієлтори отримують майже 60 000 грн), транспорту, продажів, а також телекомунікацій та зв’язку із середньою зарплатою 40 000 грн. Загалом на найбільш популярних посадах оплата зросла приблизно на 12–20%, і, за даними Work.ua, у жодній категорії вакансій вона не знижувалася. Найповільніше зарплати підвищувалися в роздрібній торгівлі, сільському господарстві, агробізнесі, нерухомості та фінансах, а серед лікарів — в акушерів, невропатологів та урологів (лише на 2%).

Читайте також: 15, 60 чи без обмежень: скільки днів відпустки за свій рахунок вам належить у 2026 році

Де вакансій поменшало на третину, а логістика шукає водіїв

Попри пошкодження інфраструктури та фінансові труднощі, масової зупинки найму в Україні немає — роботодавці переглядають кадрові потреби. За спостереженнями OLX Робота, компанії активніше шукають працівників логістики, зокрема водіїв (бізнес менше накопичує товари на складах і швидше їх перевозить), а також електриків. Натомість закривати вакансії на складах складніше, оскільки частина кандидатів сприймає такі об’єкти як зону підвищених безпекових ризиків.

Водночас у жовтні порівняно із серпнем 2026 року кількість вакансій суттєво скоротилася в кількох секторах:

  • для початківців і студентів: на 34%;
  • у культурі, мистецтві та розвагах: майже на 30%;
  • у готельно-ресторанному бізнесі й туризмі: на 27%;
  • у сфері краси, фітнесу та спорту: приблизно на чверть.

Окрім економічних труднощів, на цю динаміку впливають сезонність, споживчий попит, бюджети компаній і загальна ділова активність.

Укрпошта, Нова пошта та Епіцентр: як компанії змінюють штат

В «Укрпошті» чисельність персоналу зменшилася з понад 26 000 працівників на початку 2026 року до близько 25 500 наприкінці третього кварталу. У компанії пояснюють це довгостроковою трансформацією й автоматизацією: за 2021–2025 роки разовий тираж передплаченої преси впав майже на 70%, а обсяг письмової кореспонденції — вдвічі. Водночас оператор має понад 1 000 відкритих вакансій (водії, кур’єри, оператори логістичних терміналів і відділень), релокує людей із пошкоджених об’єктів та підвищив потенційний заробіток водіїв магістральних маршрутів до 65 000 грн на місяць, а додатково діє система премій і бонусів.

«Нова пошта» також не зупиняє найм і не скорочує персонал через пошкодження інфраструктури, переводячи команди пошкоджених об’єктів в інші підрозділи. Натомість частині ритейлу втримати штат не вдалося: через російські атаки «Епіцентр» лише у вересні 2026 року втратив 7 000 робочих місць, а Fozzy Group оголосила про вимушене скорочення офісних команд холдингу.

Рекордний конкурс на вакансію та кадровий голод у 67% компаній

Восени 2026 року кількість вакансій на Work.ua зменшилася на 15–18% проти показників минулого року, тоді як кількість відгуків на одну пропозицію сягнула максимуму з 2023 року. Попри зростання конкуренції серед пошукачів, дефіцит кадрів залишається критичним: за результатами вересневого опитування Інституту економічних досліджень, 67% підприємств назвали брак працівників головною перешкодою для своєї діяльності.

Бронювання, гнучкий графік і блекаути: чим бізнес утримує людей

HR-експерти пояснюють, що працівники виснажені тривалим стресом і часто тримаються за поточну роботу через страх змін, звичне середовище, побоювання не знайти таку саму зарплату, втратити бронювання чи через брак сил на пошук нової.

Щоб не лише залучати новачків, а й утримувати команди, компанії інвестують у стабільність умов праці:

  • психологічна та побутова підтримка: оплата послуг психолога, додаткові дні відновлення після обстрілів;
  • енергонезалежність і житло: компенсація оренди житла або придбання зарядних станцій на час блекаутів;
  • гнучкість формату: дистанційний чи гібридний графік для співробітників, які прагнуть переїхати на зиму в безпечніші регіони.

Хоча фінансові можливості та корпоративна культура компаній різняться, саме здатність гарантувати передбачуваність і безпеку стає головною конкурентною перевагою на ринку.

Український ринок праці остаточно перейшов від дефіциту робочих місць до дефіциту релевантних навичок і витривалості. Виграють компанії, які поєднують швидке перенавчання кадрів із базовою безпекою та гнучкістю умов.

Читайте також: Новий Трудовий кодекс у Раді: 7 змін для працівників і чому вони ще не діють