Держава планує дозволити моніторинг співробітників: кого це торкнеться і як працюватиме

Держава планує запровадити моніторинг працівників, зокрема, також із використанням відеонагляду та контролю листування. Відповідні положення вже включено до проєкту нового Трудового кодексу. Як саме це може бути реалізовано, коли можливе впровадження, кого стосуватиметься – міркуваннями про це й не тільки поділився президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мирошніченко.

В Україні розглядають впровадження додаткових інструментів контролю за працівниками – що відомо і який це може мати вигляд. Фото: Depositphotos

«В проєкті Трудового кодексу з’явилось дві статті, які регламентують цю діяльність. І, на мій погляд, дуже добре, що вони з’явились, тому що в нинішньому законодавстві і в трудовому це не було відображено взагалі. Тому я думаю, це абсолютно правильна форма», – зазначив Мірошниченко в ефірі Times of Ukraine.

За його очікуваннями, моніторинг здійснюватимуть у гібридному форматі, що включатиме відеоспостереження, контроль кореспонденції, використання трекерів, які відстежуватимуть рухи мишкою, використання клавіатури, робитимуть скриншоти екранів тощо.

На думку Мірошниченка, це торкнеться не всіх, а переважно представників тих професій і галузей, які працюють із конфіденційною чи комерційною інформацією, клієнтськими базами тощо, як-от IT або логістика. Ймовірно, необхідність впровадження таких заходів роботодавці визначатимуть індивідуально, виходячи з об’єктивної потреби.

Мірошниченко також припускає, що на законодавчому рівні буде також закріплено механізм інформування працівників про здійснення нагляду. Наприклад, може йтися про надання письмової згоди на моніторинг робочих процесів із боку працівника або принаймні про надання йому вичерпної інформації про те, як та з якою метою здійснюватиметься нагляд, а також гарантій того, що ця інформація не передаватиметься третім сторонам.

За припущеннями президента КРУ моніторингу підлягатимуть тільки ті засоби зв’язку, які надає роботодавець до прикладу, корпоративна пошта, месенджери, які використовуються в компанії, але не особисті ресурси й інструменти працівників.

«Я думаю, що це буде заборонено, тому що це втручання в приватне життя, наслідком якого може бути оскарження в суді, а можливо – кримінальна відповідальність», – зазначив він.

Мірошниченко відзначив, що засоби для нагляду не встановлюватимуться в таких приміщеннях, як вбиральні, роздягальні, душові, медичні пункти тощо. Також він підтвердив, що в зборі та аналізі даних використовуватимуть штучний інтелект – він допомагатиме опрацьовувати отриману інформацію. Однак рішення, за словами президента КРУ, щодо, наприклад, переведення на інші посади чи звільнення працівників ухвалюватимуть саме люди – не алгоритми. Втім він відзначив, що якщо компанія впровадить у себе практику нагляду за робочим часом чи діяльністю працівників, а кандидат на вакантну посаду відмовиться надавати на це згоду, це теоретично може стати причиною для відмови в працевлаштуванні.

Читайте також: «Перевірте трудові книжки вже зараз». Адвокат розповів про зміну правил виходу на пенсію у 2026-му

Нагадаємо, про підготовку нового Трудового кодексу повідомила на початку січня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Зокрема, що буде із зарплатами та які гарантії отримають працівники – розповідала заступниця міністра економіки Дарія Марчак.

Нагадаємо, в Мінекономіки повідомляли, що проєкт Трудового кодексу України запроваджує нові норми, які розширюють можливості легальної гнучкої зайнятості та водночас посилюють захист гідності працівника.