Дозвольте собі помилятися і робіть це часто. Уривок із книги «Правила мозку для роботи»

Впевнені, ви ставили собі питання: що я маю зробити, аби віднайти баланс між особистим життям і роботою? Як ефективно розв’язувати задачі та не втрачати креативний підхід? Що я можу змінити у своєму офісі, аби з нетерпінням чекати понеділка? Одна з відповідей – не бійтесь помилятися, визнавати це та вчитися на своїх невдачах. Наука доводить – у цьому і є запорука більш ефективного мислення.

Джон Медіна, досліджує різні аспекти трудової діяльності крізь призму науково доведених фактів, спираючись на сучасні погляди наук про мозок та еволюційної біології стосовно організації офісного простору, динаміки влади, взаємодії на роботі під час і після пандемії COVID-19 та багатьох інших питань.

Його книга «Правила мозку для роботи. Наука мислити розумніше в офісі та вдома» містить чимало підказок як покращити своє робоче життя та робоче життя тих, хто вас оточує. Редакція MC.today публікує уривок з книги. Придбати книгу можна на сайті видавництва «Фабула».

Що зробити наступного понеділка

У 1970-х у двох підлітків із Сіетлу виникла ідея, як поліпшити облік автомобілів на дорогах. У своєму розв’язанні вони використали примітивну комп’ютерну технологію, а потім сформували компанію навколо власного продукту. Коли вони вперше продемонстрували свій винахід можновладцям, то їхні зусилля зазнали ганебного краху (машина не запрацювала). Затяті підлітки спробували ще раз і досягли скромних успіхів, хоча нічого такого, чим можна було би похвалитися. Зрештою вони покинули цей проєкт і вступили до коледжу, але й далі спілкувалися один з одним.

Виявляється, справжньою цінністю була не компанія, а постійна взаємодія, підживлювана здоровою реакцією на невдачі. Як побачимо далі, це ставлення та супутні взаємодії змінили світ.

Такі реакції лежать в основі нашої дискусії про креативність, яку ми зараз переведемо в практичну площину. Хоча ми обговорили широкий спектр тем, наші очікувані результати на понеділок можна звести до семи порад.

1. Визначте, який тип креативності потрібен для вашого завдання.

Проєкти, що вимагають дивергентного мисленнямислення, пов’язане з розв’язанням задач, що мають багато нестандартних оригінальних рішень, потребуватимуть іншого підходу, ніж ті, для яких потрібне конвергентнеконвергентне мислення виникає, коли проблема має одне рішення, або якщо ми маємо справу з однією метою. Щоби бути ефективним, дивергентне мислення потребує свободи від речей на зразок обмеження в часі, стресової атмосфери й страху невдачі. А конвергентне мислення може витримувати й стресові середовища.

2. Навчіться йти назустріч невдачам, а не втікати від них.

Це означає дослідити свої невдачі, а потім виявити особисту мужність, щоби навчитися з них. Коли люди помітять, що ви сприймаєте невдачі як навчальні вправи, вони до вас приєднаються. Лідерська поведінка, як ми побачимо в наступному розділі, надзвичайно заразна.

3. Запровадьте звичку до повторюваних дій.

Будьте готові пропонувати 3-5 рішень певної проблеми, а потім перевіряти їх на практиці. Не чекайте занадто довго між невдачею й наступною спробою. Покажіть усім, що найбільш відвідувані пам’ятки Кремнієвої долини – це її підприємницькі кладовища. Це набагато легше зробити, якщо ви дотримуєтеся поради номер два.

4. Підтримуйте атмосферу безпеки.

Подбайте, щоби ваші колеги почувались у психологічній безпеці – тоді їхня робоча пам’ять залишиться неушкодженою, а креативність зберігатиметься. Це зусилля починається з вашого рота. Не робіть свої слова зброєю. Не починайте кричати на своїх колег, якщо ви новачок у менеджерській грі; припиніть кричати на них, якщо ви в ній досвідчений боєць.

5. Приділяйте пильну увагу сну.

Перш ніж лягати спати, пригадайте проблему, над якою ви працювали. Розважливо використовуйте чай і каву, якщо виспатися для вас проблема. Однак будьте готовими, що можете розклеїтися. Кофеїн – це лише тимчасове рішення.

6. Практикуйте гру з переміщуванням.

Якщо ви берете участь у зборах, скликаних для розв’язання проблеми, розпочніть із групової взаємодії, після якої приділіть кілька хвилин індивідуальним роздумам, а потім об’єднайтеся знову. Створюйте групи з людей різного віку.

7. Створюйте умови для потоку.

Умови, що з найбільшою ймовірністю спричинять потік, передбачають зосередження на моменті тут і тепер, а отже, потрібно дізнатися, що таке майндфулнес. Порада тут полягає в тому, щоби зробити майндфулнес-тренування доступними для всіх працівників компанії.

Ці поради, запозичені з підтверджених доказами джерел, можуть змінити світ. Щоби це довести, повернімося до наших підлітків із Сіетлу. Створена ними компанія з обліку транспорту, що мала химерну назву Traf-O-Data, не стала шаленим успіхом. Однак підлітки й далі разом копирсалися в комп’ютерах. Зрештою вони змінили фокус компанії в бік розроблення програмного забезпечення, а потім перейменували її на Microsoft. Тими підлітками були, звичайно ж, Пол Аллен і Білл Гейтс. А все решта, як то кажуть, історія.

Креативність

Правило мозку: варто припускати можливість невдач, доки ви з них чогось навчаєтесь.

• Щоб ідею можна було вважати креативною, вона має бути водночас інноваційною та корисною.
• Дивергентне мислення (продукування багатьох новаторських ідей у відкритий спосіб) вимагає вільного від стресу середовища й тривалого часу. Конвергентне мислення (продукування багатьох рішень для розв’язання однієї проблеми) може відбуватися в стресовому середовищі й в обмежений період часу.
• Приймайте невдачі. Це механізм, що перетворює новітнє на корисне.
• Щоби ваша креативність дістала найбільшу користь із невдач, спробуйте повернутися до них обличчям, дослідити їх і чогось із них навчитись одразу після того, як вони сталися.
• Пам’ятайте, що креативна невдача – це не підстава судити про вас як особистість.
• Припиніть (або не починайте) кричати на працівників. Це пригнічує їхній креативний потенціал.Якщо ви лідер компанії, надайте своїм співробітникам офіційний дозвіл на невдачі. Компанії, які формалізують процеси, створюють сприятливе середовище, а також заохочують співробітників аналізувати власні невдачі, є особливо успішними в креативному плані.

Максимізуйте потенціал ваших невдач

Ці ідеї знаходять застосування в бізнесі. Повернімося до Google та їхнього «Проєкту Арістотель» (згадуваний раніше проєкт досліджень щодо того, чому окремі команди так добре працюють). Дослідники дійшли висновку, що психологічна безпека була ключем до успіху, вона сприяла готовності до ризику в міжособистісній комунікації, а це, безперечно, передбачало прийняття помилок.

Із часу проведення «Проєкту Арістотель» відбувся значний прогрес у розумінні зв’язку між психологічною безпекою та інноваціями, зокрема знайдено можливість визначати норми ризику. Під час одного експерименту було виявлено, що групи, які (а) перевіряли кілька ідей одночасно (3–5 пропозицій), а потім (б) вибирали два або три найкращі результати для подальших експериментів, здобували на 50 % більше успіхів, ніж ті, які не здійснювали повторів чи робили це недостатньо.

Невдачі, як печиво, можна випікати партіями.

Можливо, надихнувшись цими дослідженнями, більше науковців розпочали роботу на кухні з вивчення невдач. Невдовзі вони з’ясували, що сам собою дозвіл на помилки не зумовлював перемоги. Ті, хто досягнув визначних результатів, і ті, що зазнали грандіозного краху, пробували й помилялися приблизно однакову кількість разів. У чому ж різниця? Успішні намагалися чогось навчитися зі своїх невдач. Вони визнавали зроблені помилки й витискали зайве зі своїх проєктів, як із мокрої ганчірки. А ті, хто не був наділений такою професійною сміливістю та наполегливістю, частіше продовжували помилятись.

Ще одне відкриття було пов’язане з тим, якому проміжку часу люди дозволяють минути між попередньою й наступною невдачами. Що меншим був цей проміжок, то вищими були їхні шанси на успіх у майбутньому. Що довше вони барилися між двома спробами, то з більшою ймовірністю продовжували зазнавати невдач. Корисним виявилося не лише навчання на помилках, також важливо було якомога скоріше повернутися в сідло й пробувати знову. Така швидкість можлива лише тоді, коли люди почуваються вільними помилятись.

Американська компанія IBM під надійним управлінням легендарного генерального директора Томаса Вотсона-молодшого була відома тим, що дозволяла своїм працівникам помилятися. Томас Вотсон-молодший очолював компанію протягом її найбільш успішних і новаторських років. В одному знаменитому випадку віцепрезидент IBM спробував провести експеримент, що провалився й коштував компанії майже $10 млн. Його mea culpa, формулою покаяння, стала заява про звільнення, яку він особисто вручив Вотсону.

Віцепрезидент був вражений реакцією свого боса. «Чого б це ми погодилися тебе втратити? – зі сміхом спитав Вотсон, прочитавши заяву. – Ми ж щойно вклали 10 млн у твою освіту».

Звичайно, бізнес – це не благодійність, і Вотсон не мав жодного наміру фінансово зруйнувати IBM. Проте, можливо, він інтуїтивно здогадувався про те, що в наші дні можна продемонструвати на практиці: ви збільшуєте свої шанси на перемогу, підвищуючи терпимість до програшу.

Колумніст Майкл Шон Мелоун висловив це так: «Сторонні люди вважають Кремнієву долину втіленням успіху, але насправді це кладовище. Невдачі – її найбільша сила».