«Хто шукає, той завжди знайде». Айтівці розповіли про досвід та нюанси пошуку роботи у 2024-му
Рік, що минає, виявився непростим для тих, хто шукав нову роботу. Чимало людей вважають, що молодим фахівцям, тобто джунам, може бути складніше отримувати хороші офери, ніж досвідченішим спеціалістам. Так це чи ні – редакції MC.today розповіли Анастасія Кушнірова, Михайло Качан, Святослав Леськів, Ольга Пінчук, Юрій Гуліватий, Анастасія Юзифишин, Георгій Лігітченко та Юлія Самбурська.
Айтівці розповіли про особливості пошуку роботи у 2024 році та про те, що допомогло їм виділитися з-поміж інших кандидатів. Фото: 1 – Михайло Качан, 2 – Depositphotos. 3 – Юлія СамбурськаОтже, наскільки важко було шукати роботу у 2024-му, скільки часу тривав пошук, що в цьому процесі виявилося найскладнішим, чи помітили фахівці зміни на ринку праці та що допомогло їм виділитися з-поміж інших кандидатів?
Анастасія Кушнірова
- Software Engineer у Аbto Software
- Сторінка Аbto Software в LinkedIn
Анастасія Кушнірова, фото надане спікеркою
Анастасія Кушнірова відзначила, що це був непростий рік, оскільки багато людей також шукали роботу. Особисто їй знадобилося кілька тижнів, щоб знайти свою позицію. Найважчим було зберігати впевненість після чергової відмови. «Але все наживається. Відмовлять уперше – буде трагедія, відмовлять втретє – буде веселіше. З десятого разу візьмуть. Можливо, навіть раніше», – підбадьорила Анастасія.
За її словами, їй важко судити, чим саме вона виділилась з-поміж інших кандидатів, адже це питання краще ставити роботодавцю.
«Як на мене, напевно, це були щирість і цікавість. Коли я чогось не знала, то не боялася зізнатися в цьому, але завжди додавала, що мені це цікаво і я готова вчитися. А ще розповідала про свої маленькі проєкти, навіть якщо вони були дуже простими. Це показувало, що я вже щось роблю і не боюся експериментувати», – відзначила Анастасія.
Михайло Качан
Михайло Качан, фото надане спікером
Михайло Качан поділився, що шлях його шлях до офера загалом тривав 4 місяці. Водночас він довго не вів активних пошуків, оскільки вакансій на C# просто не було (щонайменше онлайн, час від часу були пропозиції лише в офісі, але йому це не підходило).
«Замість пошуку роботи я зосередився на навчанні. І зрештою я отримав офер не за тією технологією, за якою хотів. Думаю, якщо не шукати онлайн-роботу, то щось і можна було б знайти, адже офлайнові вакансії час від часу з’являлись. Щоправда, переважно в Києві, іноді у Львові й рідше – в інших містах», – розповів він.
Михайло поділився тим, що добре показав себе під час університетської практики в ELEKS – він вкладався в завдання, які давали, витрачав на це час і вчився. Далеко не всі люди закінчують усі завдання, які отримують, бо немає мотивації, часу, відзначив він.
«Тут важливо все ж приділити цьому час і зусилля. Плюс до цього мій рівень англійської був високий (B2), що дало мені сильну перевагу. І також інтерв’юер відзначив, що думка про мене значно покращилась після того, як я показав свою мотивацію бути саме в цій компанії», – підсумував Михайло.
Святослав Леськів
Святослав Леськів, фото надане спікером
Святослав Леськів поділився спостереженням щодо того, що ринок праці зараз дещо покращився. Він не перебував в активному пошуку нової роботи, але йому стали набагато частіше писати рекрутери.
«Зокрема, я отримав повідомлення від команди Ciklum, пройшов відбір і отримав пропозицію про роботу. Однак я впевнений у правильності вислову “Хто шукає, той завжди знайде”. Головне – це постійно розвиватися, здобувати нові навички та не здаватися через невдачі на своєму шляху», – розповів Святослав.
Він зауважив, що виділитися з-поміж інших кандидатів допомагає досвід, зокрема загальна кількість проєктів.
«Якщо реального досвіду немає, можна описати в резюме власну розробку. Так ви продемонструєте, що здатні швидко навчатися та є фахівцем у конкретній технології або принаймні рухаєтеся в цьому напрямі», – порадив Святослав.
Ольга Пінчук
Ольга Пінчук, фото надане спікеркою
Ольга Пінчук розповіла, що пошук роботи на початкових етапах був доволі складним. До того, як вона дізналася про EPAM Campus, на її резюме майже не надходило відгуків. Основною перепоною було те, що вона не мала досвіду в IT та технічної освіти. В EPAM Ольга пройшла всі етапи відбору, зокрема інтерв’ю. Це був перший великий крок у нову сферу. Від старту навчання до реального проєкту минуло дев’ять місяців.
«Головним джерелом натхнення було саме програмування. Створювати щось нове, бачити, як результат твоєї роботи оживає, мотивувало рухатись далі. Також дуже важливою була підтримка моєї родини. Рідні вірили в мене та підбадьорювали в моменти, коли я сумнівалася», – поділилась Ольга.
У 2023 році ситуація на ринку праці за її словами, була складною: кількість відкритих позицій була невеликою, а конкуренція на одну вакансію – навпаки дуже високою. Компанії швидко закривали вакансії, і було непросто знайти роботу, особливо у сфері розробки. Проте у 2024 році відбулися помітні зміни. Наприклад, багато учасників внутрішнього етапу навчання EPAM Campus знайшли проєкти і змогли пройти співбесіди.
«Це свідчить про позитивні тенденції. Завжди варто шукати шляхи розвитку й не боятися робити перші кроки. Навіть у складні часи можна знайти роботу, якщо не здаватися, вчитися нового та користуватися всіма доступними можливостями», – розповіла Ольга.
Вона вважає, що важливо мати портфоліо та власні проєкти, щоб виділитися на ринку праці. Наприклад, розміщення своїх напрацювань на GitHub і зазначення цього в резюме може стати додатковим плюсом.
«Це дозволяє рекрутерам побачити ваші практичні навички й рівень технічної підготовки. Ще одним важливим фактором є сертифікація. Здобуття сертифікатів підвищує ваш статус як кандидата та демонструє готовність до постійного навчання. Зараз це особливо цінується, адже сертифікати показують ваше володіння сучасними технологіями та інструментами», – підсумувала Ольга.
Юрій Гуліватий
Юрій Гуліватий розповів, що шукав роботу в доволі непростий час – це був кінець 2022 року. Він вважає, що для того, аби зацікавити роботодавця, треба бути відкритим до нових можливостей, навіть якщо на початку це не «ідеальна робота мрії».
«Моя перша робота була пов’язана з базами даних та розробкою інтерактивних звітів у Power BI, коли я взагалі не планував мати справу з Power BI. Прийшовши на роботу, я навчився нових скілів. Навіть зараз, коли я із цим уже не працюю, мені ці знання стають у пригоді, тому що сусідня команда працює з QlikSense – схожим на Power BI інструментом. І мені легко інтегруватись у роботу тієї команди. Тому, будьте відкритими до нових технологій і навичок, коли пропонують нову роботу», – порадив Юрій.
Він додав, що його плюсом як кандидата був сертифікат від SoftServe, пов’язаний із базами даних. Його помітив рекрутер та запросив Юрія на співбесіду.
«Можливо, рекрутер переглядав мій GitHub, який тоді був у доступі в LinkedIn, але я цього не знаю точно. Знаю тільки про сертифікат», – додав він.
Читайте також: «Я не був в активному пошуку, робота сама мене знайшла». Українці поділилися історіями, як потрапили в ІТ
Анастасія Юзифишин
Анастасія Юзифишин, фото надане спікеркою
Анастасія Юзифишин очікувала, що пошук роботи в цей непростий рік буде набагато складнішим, але насправді вже за місяць вона отримала офер.
«Найбільше мене здивувало те, як складно було виділитися серед інших кандидатів і отримати хоча б якийсь зворотний зв’язок. Часто я просто не отримувала відповіді», – поділилась вона.
На її думку, вакансій стало трохи більше, але водночас значно зросла конкуренція через збільшення кількості кандидатів у сфері фронтенд-розробки.
«Найважчою частиною для мене було приймати відмови та продовжувати пошуки, навіть коли здавалося, що прогресу немає», – додала Анастасія.
Щоб виділитися на ринку праці, вона не обмежувалася стандартним надсиланням резюме через сайти вакансій. Якщо вона бачила вакансію на кількох платформах, то подавалася на неї всюди.
«Окрім цього, я активно шукала рекрутерів у LinkedIn і надсилала їм коротке інтро з пропозицією провести співбесіду, щоби продемонструвати свої навички. Це допомагало привернути увагу навіть у тих випадках, коли на стандартну заявку не було відповіді. Я вважаю, що ця активність і впевненість у своїх силах дійсно допомогли мені виділитися серед інших кандидатів», – додала Анастасія.
Вона вважає, що отримати офер їй допомогли також наполегливість і зацікавленість компаніями, до яких вона подавалася. Наприклад, одного разу після тестового завдання, яке вона виконала з помилками, їй відмовили.
«Та замість того, щоб здатися, я написала рекрутеру, визнала свої помилки й запропонувала виправити їх за один день. Цей підхід дозволив мені пройти на етап співбесід і зрештою отримати офер», – розповіла Анастасія.
Георгій Лігітченко
Георгій Лігітченко, фото надане спікером
Георгій Лігітченко розповів, що знайти роботу у 2024 році було завданням середньої складності. Він перебував в активному пошуку приблизно місяць.
«Найскладнішим, як не дивно, виявилося не проходження співбесід чи виконання тестових завдань, а отримання відмов. Це завжди виклик, адже після відмов потрібно зберегти мотивацію і продовжувати пошуки з таким самим запалом та впевненістю», – поділився він.
Щодо змін на ринку праці у 2024 році порівняно з 2023-м, об’єктивно оцінити їх складно, на думку Георгія. Річ у тім, що у 2023 році він мав лише одну співбесіду.
«Однак, якщо орієнтуватися на доступні метрики й аналітику, ринок демонструє позитивну динаміку. Це свідчить про відновлення або навіть зростання можливостей у сфері», – зазначив він.
Георгій впевнений, що виділитися на ринку праці йому допоміг уже набутий досвід в індустрії, який на той момент складав 1,5 року. З цього можна зробити висновок, що будь-який досвід кращий за його відсутність.
«Початківцям, які шукають свій перший проєкт, не варто надто перебирати пропозиціями. Кожна можливість – це шанс здобути навички та розвиватися. Не раджу додавати неправдиву інформацію у CV, адже це може призвести до неприємних ситуацій на співбесіді. Ще один важливий момент – варто уважно вивчити опис технологічного стека у вакансії та ретельно підготуватися до співбесіди відповідно до нього. Щодо CV – тут усе доволі стандартно. В інтернеті є безліч гайдів про те, як створити якісне і правильно оформлене резюме», – порадив Георгій.
Юлія Самбурська
Юлія Самбурська, фото надане спікеркою
Юлія Самбурська відзначила, що у 2024 році знайти роботу в ІТ справді складно, зважаючи на велику конкуренцію та високі вимоги до кандидатів. Усі етапи співбесід стали деталізованішими.
«Але мій пошук роботи цього разу тривав близько місяця. Найскладніше було не зневіритися після кількох відмов, особливо коли це траплялося на фінальних етапах», – розповіла вона.
За словами Юлії, вакансій навряд чи стало більше, але відбір зараз точно суворіший. Вимоги до кандидатів зросли, і конкуренція значно посилилася.
«Думаю, моє резюме стало тим фактором, який допоміг мені привернути увагу рекрутерів. Воно було без зайвого дизайну, чітке та по суті. Я зробила акцент на досвіді, досягненнях, навичках, освіті й курсах. І, звісно, англомовна версія резюме – це завжди плюс. Резюме – це те, що рекрутер бачить першим, тому воно має бути інформативним і лаконічним», – поділилась Юлія.
Максим Гладій
Максим Гладій на початку свого шляху звернувся за порадами до друзів та знайомих, які вже працювали в галузі. Вони відверто попередили: час для старту непростий, проте порекомендували не втрачати оптимізму та використати цей період якнайефективніше.
«Порада, що найбільше запам’яталася, звучала так: “Намагайся вивчити якомога більше!”» – розповів Максим.
Він зазначив, що дані на кшталт «9 тис. вакансій і 70 тис. кандидатів» можуть здаватися невтішними, проте за цими цифрами стоять нюанси. Це специфіка позицій, рівень підготовки кандидатів, вимоги роботодавців тощо. Його шлях від моменту вступу до EPAM Campus до першого робочого дня тривав приблизно 10 місяців.
«Ключовим є фокус на власних мотивації та цілях. На мій погляд, люди, які горять своєю професією, є справжнім скарбом для будь-якого проєкту чи компанії. Я б сказав, що можна помітити позитивні зміни на ринку праці. Якщо раніше розрив між кількістю вакансій та кандидатів був значно більшим, то зараз ситуація поступово стабілізується. Багато моїх колег, з якими я познайомився під час навчання, уже стажуються або працюють у різних компаніях. Це свідчить про те, що ринок праці, попри всі труднощі, відновлюється, і знайти своє місце на ньому стає цілком здійсненним завданням», – розповів він.
Максим також переконався, що навіть неспецифічний для ІТ досвід може стати важливим елементом професійної історії. Так, у своєму резюме він зазначив усе, що могло зацікавити роботодавця. Наприклад, досвід роботи в місцевій адміністрації, хоч він і не був напряму пов’язаний з ІТ-сферою, навчив його ефективної комунікації та співпраці з людьми. А такі навички є цінними в будь-якій сфері, включно з ІТ.
«Я б рекомендував початківцям не обмежувати резюме лише технічними проєктами чи досягненнями, що стосуються спеціалізації. Навіть незначний, як часом здається, досвід може стати саме тією перевагою, яка зробить вас унікальним кандидатом», – відзначив Максим.
Нагадаємо, раніше айтівці поділилися цікавими історіями з перших співбесід – прочитати про це можна тут.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: