IT-рекрутерка порадила кандидатам згадати свої помилки. «Перш ніж критикувати, подумайте, скільки разів ви не приходили не співбесіду»

У стосунках між рекрутерами та кандидатами не завжди панує взаєморозуміння, оскільки не всі 100% контактів призводять до бажаного з обох сторін результату. Тож часом невдоволення виливають у професійні соцмережі. Один із дописів з цього приводу опублікувала в LinkedIn HRD Катерина Мисенко. Редакція MC.today переповідає деталі дискусії.

Авторка запропонувала кандидатам, перш ніж звинувачувати рекрутерів у непрофесійності або некомпетентності, задуматися, скільки разів за життя вони також поводилися не найкращим чином. Наприклад, запізнювалися або не з’являлися на співбесіди, не надавали конструктивний фідбек, не вважали за потрібне ознайомитися з вимогами або й взагалі з тим, до якої компанії подавали заявку тощо.

«Спілкування кандидата й рекрутера – це взаємодія, інтерактив. Не буває так, що одна сторона завжди зайчик, а інша все робить не так. Подумайте про це!» – написала Катерина.

Користувачі доволі активно коментували цю публікацію. Кілька думок ми наводимо тут, а якщо ви забажаєте долучитися до обговорення, можна перейти безпосередньо до допису за посиланням у першому абзаці.

«Все так. Тут завжди присутній людський фактор. Тому бажаю рекрутерам адекватних кандидатів, а тим, хто в пошуках, – знайти омріяну роботу», – написав Михайло Вдовиченко.

«Хіба така поведінка кандидата не полегшує роботу рекрутера? Подивіться на це як на скорочення операційних витрат. Якщо людина не розуміє причинно-наслідкових зв’язків у таких речах, то що вона дасть компанії?» – поділився думкою Business Analyst Антон Левандовський.

«Так ми як кандидати взагалі не повинні це все робити. Ваш допис виглядає як захисна реакція на свою некомпетентність», – долучився до дискусії Administrative specialist Антон Судика.

«Іноді пишеш одне, а рекрутер навіть не читає резюме й пропонує зовсім іншу позицію. Або зникає. Це маркери – до таких компаній звертатися не варто», – поділився досвідом Manual QA/QC Engineer Олексій Щуров.

Цікаво, що користувачка соцмережі з ніком Sofia T. в коментарях поділилася власним дописом на цю тему. Вона якось цікавилася одним із трендів в LinkedIn, а саме поливанням рекрутерів брудом.

Зокрема, авторка зазначила, що часто ставить себе на місце іншої людини й розуміє, що в поточних умовах роботу фахвіця з наймання важко назвати простою. Кандидатів значно більше, ніж вакансій. Часом людина фізично не може дати відповідь усім до одного, адже переглядає сотні резюме.

«Чи хотіли б ви, щоби скріни з листування з вами виставляли на загал? Це взагалі така собі історія. Кандидат показує себе конфліктною, скандальною особистістю, я не знаю, чи легше після такого знайти роботу. Звичайно, є рекрутери недобросовісні, але кандидати теж бувають різні», – зауважила Софія.

«Такі пости привертають більше уваги й обговорень. Загалом, звісно, дикунство. Для чого оприлюднювати особисте листування, не зовсім зрозуміло», – написав Software Development Engineer Ярослав Хазівалієв.

«Як на мене, це історія про перекладання відповідальності. Головне завдання рекрутера – знайти релевантного кандидата на посаду. Все. Саме тому я сприймаю фідбек як приємний бонус», – поділився Project Manager Сергій Журавльов.

«Це не тренд, а просто звичайна невихованість та прояв слабкості. Різне буває під час пошуку роботи, але завжди потрібно залишатися людиною та хоч інколи ставити себе на місце того ж HR», – висловив свою думку QA Engineer Микола Конотоп.

«Насправді такі токсичні пости дуже цінні. Адже заздалегідь бути готовим просто пройти повз якогось кандидата дуже корисно», – написала Talent acquisition manager з ніком Veronika B.

«Я до них ставлюся з “холодною головою”. Інколи це нагадування про маленькі, але дуже важливі дії, про які забувати не варто», – прокоментувала допис Head of Recruitment Ірина Сергієнко.

Історій про пошук роботи доволі багато. Пропонуємо вам також почитати про дивні та неприємні співбесіди, недотримання керівництвом обіцянок або випадок, коли розробнику запропонували пів року доводити професійну відповідність посаді.