Кабмін оновив законопроєкт про мобілізацію – ключові зміни (інфографіка)

Юлія Фещенко

Редакторка новин MC.today

Кабінет міністрів України 30 січня передав Верховній Раді на розгляд оновлений законопроєкт про мобілізацію.

Кабмін передав на розгляд Верховної Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Фото: Depositphotos

Попередню версію документа оприлюднили наприкінці грудня 2023 року, проте згодом її повернули на доопрацювання.

«Коментарі та зауваження до законопроєкту враховані спільно з Генеральним штабом, Урядом та народними депутатами. Цей законопроєкт визначає прозорі правила мобілізаційного процесу, а також необхідне врегулювання прав військовослужбовців та військовозобовʼязаних», – повідомили в Міноборони.

Основні положення оновленого законопроєкту

• Мінімальний поріг грошового забезпечення встановлено на рівні 20 тис. грн без урахування додаткової винагороди. Під час дії воєнного стану її розмір визначатиметься в межах від 30 тис. грн до 100 тис. грн.
• Термін служби на час дії воєнного стану чітко визначається.
• Громадяни призовного віку, що мають будь-яку групу інвалідності, звільняються від проходження служби.
• Українці, що мобілізуються добровільно, матимуть відстрочку терміном на два місяці для владнання поточних та особистих питань.
• Усі мобілізовані обов’язково проходитимуть навчання терміном 2-3 місяці. Службовця не можуть відправити на фронт без підготовки.
• Щорічну відпустку військовослужбовцям під час дії воєнного стану надаватимуть упродовж календарного року частинами (не менш як 15 календарних днів).
• Звільнені з полону військовослужбовці отримають 90 додаткових днів оплачуваної відпустки у випадку, якщо вони вирішують продовжувати служити.
• Для оновлення даних не потрібно буде йти до ТЦК – це можна буде зробити в особистому кабінеті або в ЦНАПі онлайн.
• Військовозобов’язаним чоловікам не потрібно отримувати дозвіл від ТЦК у випадку, якщо вони вирішать змінити місце проживання. Але після переїзду необхідно стати на облік за новою адресою.
• На облік мусять стати усі.
• Призовний вік знижується з 27 до 25 років.
• Право на відстрочку від мобілізації для працівників державних служб скасовується.
• Бронювання держслужбовців відбуватиметься на загальних засадах. Для працівників категорій «Б» та «В» квота становитиме 50% від військовозобов’язаних у певному органі.
• Бронь матимуть голови міських та селищних рад, територіальних громад. Квота на бронювання військовозобов’язаних посадовців з органів місцевого самоврядування – 50%.
• Замість строкової служби впроваджується базовий військовий вишкіл тривалістю до 5 місяців. Громадяни віком від 18 до 24 років можуть обрати час проходження вишколу, за ними зберігатимуться робочі місця.
• Визначено підстави для звільнення в разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.
• Норму захисту від призову для осіб, що мають дружин, чоловіків, батьків із першою чи другою групою інвалідності, виключили. Виняток – якщо такі особи не мають інших працездатних родичів.
• Чоловіки та жінки, які утримують трьох та більше дітей віком до 18 років, звільняються від проходження служби. Виняток – наявність заборгованості зі сплати аліментів.
• Поліцейські отримають право затримувати та доставляти військовозобов’язаних до ТЦК за зверненням співробітників ТЦК, СБУ або розвідувальних органів.
• Громадяни віком від 18 до 60 років повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та надавати його на вимогу працівників ТЦК, поліції чи ДПСУ незалежно від того, перебувають вони на обліку чи зняті з нього.

Читайте також: Мобілізація жінок: які зміни пропонує оновлений законопроєкт

Як вручатимуть повістки

Повістки планують надсилати в електронний кабінет призовника. Отже, громадян зобов’яжуть реєструвати такі кабінети та проходити медичний огляд, за результатами якого військово-лікарська комісія визначатиме придатність до проходження служби.

Що буде з ухилянтами

У попередній версії законопроєкту пропонували розширити повноваження співробітників ТЦК. Зараз накладати обмеження на ухилянтів від проходження служби планують через суд.

Зокрема, до них можуть застосовувати:

• тимчасову заборону на виїзд за межі України;
• тимчасове обмеження у праві керувати власним транспортним засобом;
• арешт особистих коштів і цінностей на рахунках у банках, фінустановах або у постачальників платіжних послуг, а також активів, що зберігаються на електронних гаманцях, на рахунках у цінних паперах тощо.

Щодо термінів ухвалення законопроєкту та набрання ним чинності, то, за припущенням нардепа Ярослава Железняка, його навряд зможуть розглянути до 6 лютого 2024 року.

Нагадаємо, низка норм у попередньому законопроєкті містила корупційні ризики та порушувала конституційні права громадян. Також пропонуємо вам почитати, як раніше в Нацбанку коментували блокування карток та рахунків ухилянтів.