Кабмін оновив законопроєкт про мобілізацію – ключові зміни (інфографіка)

Кабінет міністрів України 30 січня передав Верховній Раді на розгляд оновлений законопроєкт про мобілізацію.

Кабмін передав на розгляд Верховної Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Фото: Depositphotos

Попередню версію документа оприлюднили наприкінці грудня 2023 року, проте згодом її повернули на доопрацювання.

«Коментарі та зауваження до законопроєкту враховані спільно з Генеральним штабом, Урядом та народними депутатами. Цей законопроєкт визначає прозорі правила мобілізаційного процесу, а також необхідне врегулювання прав військовослужбовців та військовозобовʼязаних», – повідомили в Міноборони.

Основні положення оновленого законопроєкту

• Мінімальний поріг грошового забезпечення встановлено на рівні 20 тис. грн без урахування додаткової винагороди. Під час дії воєнного стану її розмір визначатиметься в межах від 30 тис. грн до 100 тис. грн.
• Термін служби на час дії воєнного стану чітко визначається.
• Громадяни призовного віку, що мають будь-яку групу інвалідності, звільняються від проходження служби.
• Українці, що мобілізуються добровільно, матимуть відстрочку терміном на два місяці для владнання поточних та особистих питань.
• Усі мобілізовані обов’язково проходитимуть навчання терміном 2-3 місяці. Службовця не можуть відправити на фронт без підготовки.
• Щорічну відпустку військовослужбовцям під час дії воєнного стану надаватимуть упродовж календарного року частинами (не менш як 15 календарних днів).
• Звільнені з полону військовослужбовці отримають 90 додаткових днів оплачуваної відпустки у випадку, якщо вони вирішують продовжувати служити.
• Для оновлення даних не потрібно буде йти до ТЦК – це можна буде зробити в особистому кабінеті або в ЦНАПі онлайн.
• Військовозобов’язаним чоловікам не потрібно отримувати дозвіл від ТЦК у випадку, якщо вони вирішать змінити місце проживання. Але після переїзду необхідно стати на облік за новою адресою.
• На облік мусять стати усі.
• Призовний вік знижується з 27 до 25 років.
• Право на відстрочку від мобілізації для працівників державних служб скасовується.
• Бронювання держслужбовців відбуватиметься на загальних засадах. Для працівників категорій «Б» та «В» квота становитиме 50% від військовозобов’язаних у певному органі.
• Бронь матимуть голови міських та селищних рад, територіальних громад. Квота на бронювання військовозобов’язаних посадовців з органів місцевого самоврядування – 50%.
• Замість строкової служби впроваджується базовий військовий вишкіл тривалістю до 5 місяців. Громадяни віком від 18 до 24 років можуть обрати час проходження вишколу, за ними зберігатимуться робочі місця.
• Визначено підстави для звільнення в разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.
• Норму захисту від призову для осіб, що мають дружин, чоловіків, батьків із першою чи другою групою інвалідності, виключили. Виняток – якщо такі особи не мають інших працездатних родичів.
• Чоловіки та жінки, які утримують трьох та більше дітей віком до 18 років, звільняються від проходження служби. Виняток – наявність заборгованості зі сплати аліментів.
• Поліцейські отримають право затримувати та доставляти військовозобов’язаних до ТЦК за зверненням співробітників ТЦК, СБУ або розвідувальних органів.
• Громадяни віком від 18 до 60 років повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та надавати його на вимогу працівників ТЦК, поліції чи ДПСУ незалежно від того, перебувають вони на обліку чи зняті з нього.

Читайте також: Мобілізація жінок: які зміни пропонує оновлений законопроєкт

Як вручатимуть повістки

Повістки планують надсилати в електронний кабінет призовника. Отже, громадян зобов’яжуть реєструвати такі кабінети та проходити медичний огляд, за результатами якого військово-лікарська комісія визначатиме придатність до проходження служби.

Що буде з ухилянтами

У попередній версії законопроєкту пропонували розширити повноваження співробітників ТЦК. Зараз накладати обмеження на ухилянтів від проходження служби планують через суд.

Зокрема, до них можуть застосовувати:

• тимчасову заборону на виїзд за межі України;
• тимчасове обмеження у праві керувати власним транспортним засобом;
• арешт особистих коштів і цінностей на рахунках у банках, фінустановах або у постачальників платіжних послуг, а також активів, що зберігаються на електронних гаманцях, на рахунках у цінних паперах тощо.

Щодо термінів ухвалення законопроєкту та набрання ним чинності, то, за припущенням нардепа Ярослава Железняка, його навряд зможуть розглянути до 6 лютого 2024 року.

Нагадаємо, низка норм у попередньому законопроєкті містила корупційні ризики та порушувала конституційні права громадян. Також пропонуємо вам почитати, як раніше в Нацбанку коментували блокування карток та рахунків ухилянтів.