Кому не підходить облік витрат – розповідає психологиня

Певний рівень невротизму щодо грошей є майже в кожного українця: на це вплинули розповіді рідних про Голодомор, памʼять про 90-ті роки, війна. Гроші в цій картині давно перестали бути просто інструментом – вони є маркером безпеки. Цю тривожність можна подолати завдяки контролю над власними фінансами. Як це зробити, розповіла кандидатка психологічних наук Тетяна Чиркова.

[social_blue social="telegram"]

Здорове ставлення до грошей

Здорове ставлення – це просте прийняття: гроші є – добре, грошей стало менше – неприємно, але це не кінець світу. У мене є навички, є ідеї, є алгоритм дій. Алармізм поступово змінюється впевненістю: «Окей, зараз складно, але я знаю, що робити. У мене є план “Б”».

Проблеми починаються тоді, коли ідея «гроші мають бути завжди» перетворюється на ідею-фікс. Коли відсутність коштів автоматично запускає сценарій катастрофи: «уже по всьому», «я не виживу», «це кінець».

Гроші тісно пов’язані з базовим відчуттям безпеки. Вони закривають нижні рівні піраміди потреб: їжу, житло, елементарну стабільність. Коли ці рівні «вибиваються», психіка реагує миттєво: вмикається тривога, страх голоду, страх втрати опори. Однак структурування доходів та витрат допомагає уникнути цього страху.

Починати в ресурсному стані

Рішення «почати вести облік» часто лякає саме собою. Людині здається, що вона зараз побачить фінансову катастрофу й стане ще гірше. І цей страх небезпідставний – якщо заходити в облік з нересурсного стану.

Щоб не боятися, треба починати не в такий момент, не в стані хаосу. Спочатку важливо хоч трохи стабілізуватися: мати бодай мінімальний регулярний дохід, підтримку родини, точку опори. І лише з цього ресурсного стану починати рахувати. Ця бухгалтерія має відбуватися не «на вчора», а «на завтра»: спершу ви визначаєте, скільки вам реально потрібно в наступному місяці – так формується уявлення про власну «вартість» і бажаний рівень доходу. Потім – заробіток. І лише після цього – системний облік витрат: у блокноті, застосунку, автоматичних сервісах.

В нересурсному стані облік робити марно: це буде тільки поглиблювати психологічні проблеми.

Гроші не дадуть щастя, але допоможуть

В поняття щастя в нас входить дуже багато. Це гормони, емоції, стосунки, сенси. І навряд чи сама собою фіксація витрат запускає ендорфінову бурю. Але облік робить інше: він структурує й заспокоює.

Людина бачить, що грошей вистачає, що вона не залишиться голодною. Це закриває базову потребу в стабільності – і психіка трохи видихає. Фінансовий контроль може зробити вас впевненішими у собі та у завтрашньому дні. А з цієї точки переживати інші кризи значно легше.

Коли облік не працює

Парадоксально, але облік витрат часто не працює для фінансистів і бухгалтерів. Для них це професійна діяльність, і в приватному житті вона викликає відторгнення. Вони приходять додому і не хочуть цим знову займатися. У такому разі логічніше делегувати контроль партнеру або обрати інші інструменти.

Також облік може нашкодити перфекціоністам: тим, хто вираховує взагалі все. В такому разі краще навпаки трошки відпустити цей момент, щоб не дійти до параноїдальної поведінки. Межа проста: якщо ви засинаєте з думками про облік і прокидаєтесь з думками про облік – варто зупинитися.

Але, загалом, це річ структурна і системна: якщо її робити правильно – вона навпаки структурує певні процеси в мозку і заспокоює.

Формування звички

Як і з будь-якою звичкою, результат з’являється не одразу. Як коли ви йдете в спортзал через «не хочу», а потім бачите перші кубики на пресі й відчуваєте сенс і задоволення.

Так само і в обліку. Спершу – дисципліна, потім перші помітні зміни: економія, зрозуміліша структура витрат, відчуття контролю. Саме в цей момент з’являється мотивація продовжувати, і потім це входить у звичку.

Звички своєю чергою остаточно закріплюються за три місяці та стають частиною вашого побуту – як почистити зуби.

Читайте також: Що таке фінансовий абʼюз і чому це страшно

Планування залишається важливим

Стосунки з грошима – це певною мірою про стосунки з собою. Встаючи на шлях фінансового обліку, вам варто ставити собі питання: чи справді мені потрібна ця річ? Чого я  хочу? Це було моє прагнення, чи я надто схильний до реклами в Instagram? Чи не повʼязана моя фінансова поведінка з моїм дитячим досвідом? Відстежуйте ці механізми.

Зміни в ставленні до грошей мають і психотерапевтичну дію. Людина починає заспокоюватися, відпадає ціла низка моментів, які дуже навантажують нашу психіку. Це дає відчуття опори під ногами, і це дуже класне відчуття.

Але треба завжди пам’ятати, що воно теж може бути тимчасовим. Тому планування залишається важливим – але не з позиції страху, а з позиції спокійної готовності: «якщо щось зміниться, я знаю, що робити».

І, можливо, головний бонус тут навіть не в грошах. А в тому, що зникає постійний фоновий шум у голові. А в сучасному світі, чесно кажучи, і без нього є про що хвилюватися.

Нагадуємо, що раніше експертка розповіла, що не так з багатозадачністю.