Кум в СБУ та фейкові ЗМІ. Як поширюється дезінформація та чому варто перевіряти навіть «офіційні» джерела

Україна протистоїть ворожим ІПСО, але все одно їхній вплив досить помітний. Наприклад, той самий страшний повторний наступ білорусі, якого, на щастя, не було. Проте ви ж пам’ятаєте, як багато про це говорили? Та й говорять досі. Розповідаємо, що не так із подібними вкидами, чому треба бути обережними з «офіційними» джерелами та як не потрапити в пастку ІПСО.

Як це відбувається (і це не лише щодо північного сусіда): кум/сват/брат вашого (чи не вашого) знайомого обов’язково працює в СБУ чи в інших відомствах і секретно розповів, що такого числа о такій годині буде наступ з білорусі на вашу область. Далі ця інформація розноситься через знайомих і пішло-поїхало. Звісно, значну роль у цьому відіграють соцмережі та месенджери.

До прикладу, в мережу потрапляє скриншот повідомлення з анонсом наступу. Далі це зображення розсилається в чати з приміткою, що може і неправда, але краще надіслати.  І от така розсилка наводить паніку. Часто в таких повідомлень одне й те ж першоджерело, яке працює на росію. Наприклад, схожий наратив поширювали через публікацію Анатолія Шарія.

Також фейки швидко поширюються у період ракетних ударів, тоді ж відбувається анонсування нових, але ще страшніших.

Якщо розглядати конкретно на прикладі наступу з білорусі, то на цю тему дуже багато говорили не лише експерти, які звучать із кожної праски (і яких, до речі, радять не слухати, бо в них немає точної інформації), а й офіційні джерела: Генеральний штаб, прикордонники, ГУР, Центр стратегічних комунікацій та, звісно, Центр протидії дезінформації (ЦПД) та інші.

Спочатку нагадаємо, що це таке. ЦПД є робочим органом Ради національної безпеки і оборони, який утворили ще у 2021 році. Його мета, як уже зрозуміло з назви, полягає у протидії дезінформації та пропаганді. Особливо актуальною його робота стала після початку повномасштабного вторгнення.

Тепер щодо білорусі. На сайті ЦПД та в його соцмережах неодноразово зазначалось, що за оцінками ГУР МО, штучне нагнітання теми загрози з білорусі є інформаційно-психологічною операцією (ІПСО) російських спецслужб з відволікання уваги військового керівництва від дійсних напрямків російського наступу. Там наводиться інформація, чому цього не станеться. Принаймні станом на момент публікації. Аналогічну інформацію оприлюднюють й інші відомства. Тобто загроза з білорусі нікуди не зникає, однак нагнітання надто багато, і воно не відповідає реальності. 

Багато людей у таких ситуаціях опираються на медіа, які дають посилання на першоджерело, зокрема й офіційне. Це, звісно, непогано, та є одне «але». Останнім часом у мережі поширюються дописи нібито українських медіа з наративами російської пропаганди або ж такі, що сильно занепокоять та обурять українців. Зокрема з’явились фейки «Укрінформу» та «Української правди». Так, створюється сайт-клон, який імітує справжню вебсторінку медіа, містить кілька сторінок та має подібний інтерфейс і логотип.

«Станом на зараз (10 квітня) ми виявили вже 14 сторінок з фейковими публікаціями, які посилаються на прокремлівські телеграм-канали та поширюють наративи російської пропаганди: підрив довіри до ЗСУ, ТРО, критика перспектив вступу до НАТО», – написала головна редакторка УП.

То що, тепер читати відразу офіційні джерела? І тут потрібно бути обережним. Навіть цю інформацію (а точніше – саме джерело) треба перевіряти. Оскільки сайти відомств чи сторінки офіційних осіб можуть зламати, або ж так само створити клон. До прикладу, нещодавно активно поширювалось повідомлення від Нацполіції про розшук психічно хворого злочинця. Як це і відбувається, таку новину запостили Telegram-канали та користувачі соцмереж. Однак потім в Нацполіції повідомили, що це фейк, який поширювали із несправжньої сторінки.

Не забуваймо і про те, що можуть з’являтися підроблені голосові записи та дипфейки.

Крім інформації про наступ з білорусі, були й інші резонансні ІПСО. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення в месенджерах та соцмережах ширилася інформація про мітки на дорогах та будівлях. Нібито вони допомагають росіянам наводити ракети через супутники. Тоді ж Кіберполіція створила чат-бот, у який громадяни могли повідомляти про мітки. А правоохоронці затримували людей, які ці мітки малювали (зазвичай російські спецслужби знаходили їх через соцмережі).

«Згодом з’ясувалося, що ці позначення використовують при геодезичній зйомці і жодного стосунку до військових дій вони не мають. “Вкид” про мітки зробили для того, щоб занурити українців у дискомфортну психологічну ситуацію, посіяти паніку й страх», – зазначає ЦПД.

Цікаво, що у звіті британського Королівського інституту оборонних досліджень йшлося, що росія активно поширювала інформацію про проникнення диверсантів та закликала громадян повідомляти в поліцію про підозрілі позначки на будівлях. Це було зроблено для поширення паніки в тилу. Ймовірно, мовилось саме про мітки.

То як не з’їхати з глузду та не піддатись ІПСО? Наша редакція разом із Google дібрала декілька порад, які допоможуть не потрапляти в пастку ІПСО ворога.

• Довіряйте лише офіційним джерелам інформації. Та враховуйте, що якийсь умовний депутат із Рівненщини, наприклад, не може знати ситуацію на Донбасі, але може захотіти хайпу. Тому з цим теж будьте уважніші та перевіряйте джерело, щоб уникнути фейкових сторінок.
• Не довіряйте лише заголовкам та відрізняйте припущення та прогнози від правди. Так-так, йдеться про експертів, які хочуть слави, та новини з вирваними з контексту фразами.
• Подумайте, для чого ці емоції. Часто вкиди орієнтуються саме на емоційну реакцію, щоб людина навіть не встигла добре обдумати ситуацію. Зверніть увагу, що негативні наслідки можуть бути навіть у фейкових «переможних» новинах.
• Звертайте увагу на граматичні помилки. російські фейки можуть яскраво вирізнятися «пекельними борошнами» або чимось менш помітним, як-от неправильно вжитими прийменниками.

Універсальних способів уникати дезінформації не існує, але можна навчитись її розпізнавати. На жаль, це не завжди виходить, тому ми підготували матеріал з порадами, як спілкуватися з «ватними» родичами.

Для підняття настрою навіть у такій складній ситуації ділимося скриншотом жартівливого вкиду.

Скриншот: Facebook/Dmytro Polupan