Ліки від «brain rot»: що таке глибоке читання, та як воно повертає увагу й критичне мислення

Ми щодня гортаємо стрічки, пробігаємо очима новини й листи, але дедалі рідше по-справжньому заглиблюємося в текст. Через це страждає не лише увага, а й здатність критично мислити й розуміти інших людей. Професор освітньої психології Джей Ті Торрес переконаний: протиотрута від так званого «гниття мозку» — глибоке читання. І головне тут не кількість прочитаних книжок, а час, який ви їм присвячуєте. Як навчитися читати глибоко, пояснює Fast Com­pa­ny.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• 63% американців віком 18–29 років визнають, що перебувають онлайн майже постійно.
• «Гниття мозку» від безкінечного скролінгу пов’язують з емоційним виснаженням, когнітивним перевантаженням і негативним ставленням до себе.
• Глибоке читання допомагає протистояти дезінформації, знижує стрес і самотність.
• Експерт радить ставити ціль не за кількістю сторінок, а за часом: година читання, навіть якщо ви прочитали лише 5 сторінок.

Читаємо більше чи менше?

Картина з читанням зараз суперечлива. З одного боку, рівень розуміння прочитаного в США падає, а багато студентів не можуть дочитати книжку до кінця. За опитуванням Pew Research 2025 року, більшість американців за попередній рік прочитали п’ять книжок або менше.

З іншого боку, дедалі більше молодих людей покоління Z називають себе читачами. Книжкові вечірки збирають натовпи, книжкові клуби знаменитостей набирають популярності, а книжки стають модним аксесуаром.

Але, як пише Fast Com­pa­ny, головне питання не в тому, скільки ми читаємо, а в тому, як.

Читайте також: Живе спілкування зникає: ми стали говорити менше на 3 тис. слів на день

Що таке «гниття мозку»

«Гниттям мозку» називають стан після годин бездумного скролінгу низькоякісного контенту. За даними Pew Research, 63% американців віком 18–29 років визнають, що перебувають онлайн майже постійно.

Дослідження 2025 року показало, що такий контент призводить до:

• емоційного «отупіння»;
• когнітивного перевантаження;
• негативних думок про себе.

А мета-аналіз 2023 року засвідчив, що перехід на цифрове читання погіршує розуміння тексту в дітей.

Чому ми розучилися читати глибоко

Колись читати глибоко було простіше, бо головною технологією була друкована книжка, пояснює Джей Ті Торрес, професор освітньої психології Університету Вашингтона і Лі. Тепер ми постійно взаємодіємо з текстом через смартфон, а там переважно пробігаємо його очима.

Коли ми швидко переглядаємо текст, наші очі рухаються зигзагом, а мозок обробляє інформацію інакше. Це корисно, щоб швидко перевірити пошту, але заважає глибоко розуміти прочитане.

До того ж надмірна залежність від ШІ-інструментів, як-от Chat­G­PT, за дослідженнями, ще більше послаблює критичне мислення. Саме це Торрес вважає справжньою кризою грамотності: проблема не в тому, що люди мало читають, а в тому, що їх не вчать читати критично. Про те, як ШІ впливає на здатність думати самостійно, ми вже писали.

Ще у 2018 році дослідниця Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Меріенн Вулф попереджала, що поверхневе читання змушує людей повертатися до звичних «бульбашок» неперевіреної інформації й робить їх вразливими до фейків.

Читайте також: «Тіньовий» ШІ: українці найчастіше в Європі користуються ним без дозволу роботодавця

Що дає глибоке читання

Глибоке читання — протилежність бездумному скролінгу. Це коли ви сповільнюєтеся, аналізуєте текст, ставите себе на місце героя й прагнете не лише дізнатися щось нове, а й зрозуміти.

Дослідження показують, що глибоке читання:

• допомагає протистояти дезінформації;
• знижує стрес і самотність;
• розвиває емпатію: за словами Торреса, існує сильний зв’язок між читанням художньої літератури й умінням розуміти інших людей.

Тобто глибоке читання робить те, чого не робить поляризований цифровий простір: допомагає краще розуміти інших.

Як навчитися читати глибоко

Критичне мислення не дається від народження, його можна лише натренувати. Ось що радить Торрес:

• ставте ціль за часом, а не за кількістю книжок. Виділіть годину на читання, і неважливо, прочитаєте ви за цей час 5 сторінок чи 50. «Сприймайте це як ментальний спортзал», — радить він;
• читайте що завгодно. Для когнітивної користі підійде будь-який текст: від романтичного фентезі на кшталт «Двору шипів і троянд» до «Анни Кареніної». Хоча, як показує історія письменниці, яка видала 370 романів з допомогою ШІ, варто звертати увагу й на те, хто і як написав книжку;
• робіть паузи. Зупиняйтеся, щоб осмислити складний абзац;
• ставте себе на місце героя. Уявіть, як би ви діяли в його ситуації і як розв’язали б головний конфлікт сюжету.

Звичка, яка захищає від фейків

Найцікавіше, що ці навички переносяться й на повсякденне життя. Дослідження показують: якщо зробити паузу на кілька секунд під час читання, людина рідше вірить дезінформації.

«Коли ви бачите, скажімо, допис у фейсбуці, ви з більшою ймовірністю перенесете ці звички», — пояснює Торрес. Людина, яка вміє читати глибоко, частіше ставить під сумнів інформацію, перевіряє її й порівнює з іншими джерелами. А це особливо важливо в часи, коли шахраї з допомогою ШІ створюють дедалі переконливіші фейки.

«Найважливіше — не поспішати з висновками чи до кінця книжки», — підсумовує Торрес.

А якщо ви дочитали цей текст, лише пробігаючи його очима, можливо, варто повернутися на початок.

Читайте також: 5 речей, які стародавні люди знали про те, як бути щасливими