Люди на вагу золота. Рестораторка Ганна Завертайло звернула увагу на нестачу працівників

Співзасновниця мережі ресторанів «Завертайло» та кондитерських Honey Ганна Завертайло завернула увагу на нестачу людей у малому та середньому бізнесі. Вона вважає, що через реальну відсутність працівників з часом підприємці втратять можливість відповідати на нові виклики.

«Зовсім скоро звичайні люди всередині звичайних сервісів стануть на вагу золота. що призведе до ринкових бійок, не легших за super heavyweight, де кожен раз нокдаун буде робити той бізнес і той бренд, який тупо має жирок демпінгувати, піднімаючи зарплаті», – написала підприємниця на своїй сторінці у Facebook.

Вона зазначила, що йдеться про ймовірне посилення проявів неетичної поведінки, конфлікти всередині різних професійних комʼюніті та руйнування цілих індустрій «незрілим дилетантством за шалені гроші, бо кваліфікованих крутих кадрів просто не буде в достатній кількості».

Ганна поділилась думками про те, що ситуація, що склалася на ринку, спричинить зупинку низки бізнесів, а отже – і частини потоку податкових надходжень. Вона зауважила, що за цим може слідувати зниження платоспроможності населення і як наслідок обсяг донатів на військові та гуманітарні потреби.

«Скоро ми перетворимось або на справжній європейський сервіс з 10 позиціями в меню, втомленими від запар 2 офіціантами (кухарями, будівельниками, швачками, продавцями, вантажниками, водіями, логістами, клерками…) замість 10, погано збитим капучино й недосоленим омлетом. Або бізнеси будуть зупинятися», – зауважила рестораторка.

Вона додала, що хотіла б звернутися з проханням повернутися до тих, хто через війну виїхав з України, та усвідомлює, що безпека нині дуже важлива.

«Проте і вибір жити чи не жити в цій країні, бути фізично з нею, коли їй і всім нам дуже складно, теж понад усе», – написала насамкінець Ганна та запросила інших підприємців поділитися, яких фахівців нині не вистачає.

Реакція української спільноти

Допис Ганни активно коментують. Користувачі Facebook висловлюють різні думки від слів підтримки та розповідей про власні виклики до невдоволення. Публікуємо деякі з них.

«”Війни виграє економіка” (с) Т. Чмут. Тримайтесь. Ваші заклади та продукти варті розвитку та продовження», – написав Олександр Лісовський.

«100%. Ми вже на цьому шляху. Команди техпідтримки з ПТСР, що стали хамити клієнтам, – це реальність диджиталу. Пропозиція “оптимізуватись” і справді призведе до оптимізованого сервісу», – зауважила Аліса Киричок.

«Глобально немає кому працювати й майже немає для кого працювати», – долучився до обговорення Сергій Денисов.

«Є концепція економічного бронювання, над якою ми працюємо. Доєднуйтесь», – запросив Сергій Дідковський.

«А ще великі поглинуть маленьких. У малого бізнесу зараз шансів на життя майже не залишилось. Він не такий цінний, щоби битися за адекватну оренду/умови. Сильно залежний від попиту й коли умовно мобілізують хоча б одну людину, то це може бути 20-30-50% від команди. Один працівник мені сказав: “А нащо мені працювати, коли я ці гроші можу просто отримувати в Європі як дотацію”», – написав Роман Грабежов.

«Аня, з вашими закладами важко конкурувати. Якість і сервіс на рівні», – підтримала авторку Ірина Майдан.

«Може, вам іноземний персонал знайдемо?», – запропонував Андрій Гайдуцький.

«Діти. Можна дозволити працювати неповнолітнім. Це вже скоро», – долучився Руслан Дігаленко.

«Керівникам країни давно не потрібен бізнес, просто ми підприємці думали інакше», – зазначив Тарас Жиравецький.

Читайте також: Як український бренд SVARGA поєднує бізнес та культурну спадщину у вишиванках. Інтерв’ю із засновницею

«У нас три кавʼярні, з працівниками дуже складно. А ще коли приходить працівник влаштовуватись на роботу, а йому 25, він призовного віку, і ти не можеш його взяти, бо він хоче неофіційно, бо заберуть до війська. Якось так. Дуже складно», – поділився Сергій Мотрохін.

«Була вчора на фестивалі сира та вина, за один день 4 000 виноманів і сиролюбів, середній чек на людину – 1 500 грн, 2-3 пляшки, сир, та смачненьке, чарівна атмосфера… Може, просто щось потрібно змінити!!! Я живу на Подолі і є потенційною клієнткою ваших закладів і, мабуть, ви й без мене знаєте, чому ми кожен ранок снідаємо не у вас. По діагоналі є клієнти, і ліворуч від Honey», – написала Хельга Кот.

«Цікаво, а що ви робите, щоб залучати працівників? Які зміни запроваджуєте в процесі рекрутингу, онбордингу і власне в культурі праці?» – поцікавилась Вікторія Жухан.

«Цікавий допис, але чомусь знову претензія до тих, хто виїхав, а не до держави, яка створила ці умови для бізнесу. Чому нема претензій до тих, хто ці закони приймав?», – написала Катерина Рубаха.

«Український сервіс давно на голову вищий від середньостатистичного європейського. Просто ми того не помічали й мало цінували. Наразі єдиний напіввихід – автоматизація процесів. Але сервіс не можна автоматизувати. Люди на вагу золота – наш тригер на наступні 20-30 років», – долучився Олександр Чорний.

«І це Київ, з мільйонами людей. У сільській місцевості просто тихий жах. Всі, хто можуть виїхати, виїжджають. Нема кому, нема для кого. І це не просто колесо, це система коліс, які штовхають одне одного», – зазначила Ольга Гдуля.

«Залишаться тільки великі бізнеси. Скуплять маленькі. От «Епіцентр», наприклад, бронює працівників, і «Сільпо». І всі до них ідуть працювати, на фудхоли. От коли у вас буде «Honey-Епіцентр», можете дихати спокійно», – написала Ольга Насонова.

«Хочеться вам нагадати, що у нас хата палає. Якось коли під Києвом не стоїть техніки ворожої, то стали забувати, що ми ще не перемогли», – зауважила в окремому дописі Юлія Бєлінська.

Цей допис також активно коментували:

• Також пропонуємо вам почитати, як Євгенія Аратовська заснувала соціальний бізнес під час декретної відпустки та що вона радить жінкам, що обирають між корпоративною роботою та власною справою.