«Найбільше люди хочуть потрапити в бойові підрозділи»: Інтерв’ю з керівником рекрутингового центру «Азову» у Львові

Марія Бондар

Редакторка MC.today

Кожен, хто йде до війська, має право обрати місце та посаду, де буде максимально ефективним та корисним. Так вважає Андрій Лазорко з позивним «Синевир» – керівник львівського рекрутингового центру 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» НГУ. Він став на захист країни за кілька місяців після початку повномасштабної війни. І за рік через поранення його перевели на тилову роботу. 

Андрій Лазорко «Синевир» розповів про рекрутинг та службу в «Азові». Колаж: MC.today

Редакція MC.today поспілкувалася з «Синевиром» про те, скільки людей приходить до львівського центру рекрутингу, що мотивує новобранців, які підрозділи вони обирають, кому доводиться відмовляти, чи потрібні айтівці у війську та які стереотипи постійно лунають про службу в «Азові».

«Спочатку я був звичайним стрільцем, потім бойовим медиком, а згодом потрапив до центру рекрутингу»

Почався мій бойовий шлях в «Азові» з кінця жовтня 2022 року. Саме тоді я вперше виїхав на бойове завдання у район Великої Новосілки на Донеччині. Я був тоді звичайним стрільцем.

Після цього на одній з ротацій я отримав поранення. Мав перелом в хребці, бо невдало впав. Тому мене вивели на відновлення та реабілітацію на два місяці – з лютого по березень 2023 року. Повернувся я в «Азов», коли ОЗСПОкремий загін спеціального призначення почав переформуватися в бригаду.

Нашим наступним напрямком був Серебрянський ліс. Заступали ми на цю позицію на самому початку, коли бригада тільки заїхала. Вже тоді я перекваліфікувався, і з серпня 2023 року був бойовим медиком. Цю посаду я обіймав наступні 5 місяців.

Але весь цей період на передовій мені «не давала спокою»попередня травма. Я вже не міг витримувати важкі навантаження, постійно був на різних знеболювальних, не виходило навіть просто носити бронежилет. Тому керівництво вирішило вивести мене з позицій. Так я й опинився в рекрутинговому центрі, працюю тут вже близько 10 місяців.

• Читайте також: «До навчань навіть не знав, як виглядає Mavic». Історія бійця «Генерала», який змінив роботу в ІТ на службу в «Азові»

«Ми не ТЦК, тому не змушуємо людину служити там, де вона не хоче»

Рекрутинг завжди базувався на добровільній основі. Люди, які хочуть вступити до лав ЗСУ чи Нацгвардії, приходять до бригад і вже там домовляються про службу.

Головне у рекрутингу – це те, що людина приходить добровільно і вибирає, де хоче служити. Водночас мобілізація – це коли ТЦК, умовно, забирає вас на вулиці й відправляє туди, де найбільше бракує людей.

Водночас в рекрутингу ситуація інша: ми працюємо з вмотивованими людьми, які приходять самостійно. Ми нікого не змушуємо й не забираємо примусово. У нас людина вибирає, ким вона хоче бути.

Наприклад, якщо приходить людина і каже, що хоче в піхоту чи на оператора БпЛА, то ми туди її й відправляємо. У нас це все попередньо погоджується. Адже основний принцип рекрутингового центру – людина має право обрати місце, де зможе бути максимально ефективною та корисною.

«Азов» – не ТЦК. В бригаду приймають лише вмотивованих добровольців. Заповнюй анкету за посиланням та доєднуйся до підрозділу.

Скільки людей приходить до рекрутингового центру «Азову» у Львові? Динаміка змінюється найчастіше через політичну ситуацію посилення мобілізації чи інші чинники, які впливають на прихід потенційних рекрутів. Згідно зі статистикою, найбільше кандидатів приходить у період з другої половини весни до початку осені. Ми називаємо це сезонним зростанням. 

Основна мотивація, чому люди до нас йдуть, – вони хочуть бути корисними. Ще одна причина – людина може відчувати, що вона не на своєму місці. Наприклад, нещодавно до нас прийшов хлопець, який постійно донатив, співпрацював з різними фондами, розвозив волонтерську допомогу, але йому цього було замало. Він прийшов і сказав, що хоче вступити до «Азову».

Що мають знати люди, які хочуть вступити до «Азову»? Не можу порадити чогось конкретного, але кожна людина повинна готуватися до навчань – це має бути фізична підготовка. І важливо не те, наскільки людина сильна чи скільки разів може підтягнутися, а те, як саме вона це робить.

Навчання рекрутів. Фото: пресслужба «Азову»

І ще важливо – як ви ставитеся до людей. Бо у нашій бригаді «Азов» головний принцип – це залишатися людиною і добре робити свою справу.

Також у нас є кар’єрний розвиток. Так, мій побратим, який був зв’язківцем, почав самостійно збирати антидронові рушниці. Це дійшло до рівня командира батальйону і зараз він вже керує окремим взводом, який займається боротьбою з ворожими дронами. Тож, все залежить від людини, її вмінь та бажання.

«Є два варіанти»: яка процедура вступу до «Азову»

Взагалі є два шляхи, як людина може вступити до нас в бригаду – контракт та мобілізація. Перший варіант – це коли людина до нас телефонує, домовляється та успішно проходить співбесіду. Тоді вона подає документи, проходить ВЛК, а після цього – підписує контракт та відправляється на навчання.

Щодо другого варіанту, то в такому випадку ми направляємо людину у відповідний ТЦК, з яким заздалегідь домовляємося. Тоді працівники ТЦК мобілізують військовозобов’язаного у навчальний центр Нацгвардії.

Коли людина пройде базові навчання, вона потрапляє в один з підрозділів «Азову». Якщо командир побачить, що фахівець готовий виконувати бойові завдання, він йде служити, а в іншому випадку – йому потрібна буде додаткова підготовка.

Дізнатись інформацію про особливості вступу і служби в лавах «Азову», анонси вишколів, лекцій, спеціалізованих заходів можна тут.

«Всі думають, що в “Азові” нереально пройти бойову підготовку, але це лише стереотип»

Найчастіше запитання, яке всіх турбує, – це базова підготовка. Чомусь всі думають, що її майже нереально пройти, бо треба тиснути 200 кілограмів чи 100 разів підтягнутися.

Але це неправда. Так, у нас високі стандарти щодо фізичної підготовки, проте вони цілком реальні. Будь-який українець у здоровій фізичній формі, не спортсмен, зможе пройти підготовку до війська. Це всім під силу. 

Ось так проходять навчання бійців. Фото: пресслужба «Азову»

Чи змінився рівень підготовки нових бійців після початку повномасштабної війни? «Азов» завжди відповідально ставився до підготовки бійців. Навчанню приділяють багато часу, адже від цього залежить безпека військового та його побратимів. У нас зараз підготовка триває щонайменше шість тижнів. За цей час бійці на полігоні проходять тактику, медицину, стрільби, топографію, фізичну підготовку тощо.

«Найбільше люди хочуть потрапити в бойові підрозділи, але ми потребуємо різних фахівців»

У 90% випадків новобранці приходять до нас з чіткою ціллю щодо того, ким вони хочуть стати: оператором дрона, артилеристом, піхотинцем чи потрапити кудись ще.

Іноді людина приходить і просить відправити її туди, де вона буде корисною. Тоді ми говоримо з нею, щоб дізнатися, чим людина займалася, що робила в житті, де вчилася, який має фах тощо. Тобто в «Азові» все відбувається у форматі діалогу.

Я помітив, що найбільше люди хочуть потрапити в бойові підрозділи. Але ми потребуємо різних фахівців. Через розширення штату ми маємо багато незакритих вакансій: як бойових, так і тилових (водії, охоронці, кухарі, медики).

Середній вік новобранців – 25 років. Нещодавно прийшов чоловік 55 років, який хотів бути водієм, бо мав 30-річний досвід керування фурою. Звісно, ми взяли такого спеціаліста.

Кадри з навчань рекрутів. Фото: пресслужба «Азову»

А іноді 18-річні хлопці приходять з запитом працювати у розвідці. Але тут не все так одразу, бо людина спочатку має пройти отримати базові навички в іншому підрозділі, наприклад, піхоті. Потім вона має отримати бойовий досвід і лише після цього може податися на вступ до розвідки.

Якщо у вас є бажання та мотивація, але немає досвіду, в «Азові» навчать всьому необхідному для подальшої служби. Заповнюй анкету за посиланням, щоб доєднатися до бригади».

«Айтівці теж потрібні, до нас звертаються командири бригад з таким запитом»

Багато командирів шукають ІТ-спеціалістів для певних задач. Наприклад, часто звертаються з запитом, що треба розробник програмного забезпечення. Тоді ми шукаємо серед кандидатів, які відгукнулися на вакансію. Після первинного інтерв’ю з рекрутером фахівець проходить співбесіду з командиром чи представником рекрутингу в підрозділі. Якщо все підходить – ми розпочинаємо процес оформлення рекрута.

І робота для айтівців завжди є. Немає такого, що ІТ-спеціаліст, наприклад, створив сайт, а потім його кинули в піхоту. І такого в «Азові» не буде.

«Ми відмовляємо кандидатам, бо іноді до нас приходять хлопці 17-ти років чи пенсіонери»

Часто до рекрутингових центрів «Азову» приходять молоді хлопці та запитують, чи є шанс потрапити у підрозділ у 17 років. Вони просять їх оформити хоча б на тилову роботу.

Але, на жаль, це так не працює. Ми не чекаємо повноліття, ми чекаємо свідомого рішення від людини, щоб вона розуміла, що дійсно готова йти на війну.

Також до нас часом приходять пенсіонери, кажуть, що вони ще молодим людям можуть дати фору. Але їх ми теж не можемо взяти на службу, бо працюємо за законодавством, а це юридично заборонено.

Але основна причина відмов – це стан здоров’я. Найчастіше до нас приходять люди з певними проблемами, які хочуть бути корисними під час війни. Але якщо українець непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, ми нічого не можемо з цим зробити. Максимум: ми лише відправляємо його на повторне ВЛК, щоб перевірити стан здоров’я.

Був випадок, коли до нас прийшов хлопець з ДЦП. У нього була нелегка форма, але він пояснив, що й не очікує бойової посади, лише тилову. Цей хлопець сказав, що живе в Україні й хоче робити щось для війська. На жаль, йому теж довелося відмовити.

Раніше ми розповідали, що деякі політики та військові закликають владу змінити призовний вік. Вони пропонують знизити нижню межу до 21 чи навіть 18 років. Чи планують такі зміни в законодавстві – ось що про це кажуть у Верховній Раді.