Не через суми, а через поведінкові моделі: чому можуть заблокувати банківську картку

Чому банківську картку можуть заблокувати не через суми, що по ній проходять, а через поведінкові моделі, які операції найчастіше можуть до цього призводити і як реагувати на запити фінмоніторингу, щоб не втратити доступ до коштів? Про це й не тільки розповів член правління АТ «АБ РадаБанк» Олександр Москаленко.

Чому рахунки блокують не через суми, а через поведінкові моделі. Фото: Depositphotos

У новому відео на каналі «TAX Podcast – податки, фінанси, закони, бізнес» він розповів, чому іноді блокують рахунки українців, які, до прикладу, не є дропами, і що варто робити в таких випадках.

Москаленко пояснив, що кожен банк має власні сценарії, які дозволяють відстежувати рух коштів на картках клієнтів. Найпростіший приклад – якщо через картку проходять значно більші суми, ніж заявлено в анкеті на момент відкриття рахунку, або ж якщо клієнт зазначає, до прикладу, що щомісячний обіг коштів може сягати умовного 1 млн грн. В останньому випадку вже на цьому етапі в банку можуть попросити підтвердити легальність походження цих коштів.

Але, як зазначив Москаленко, безпосередньо суми, які проходять по картці, не завжди стають причиною її блокування.

«Наприклад, ви продаєте квартиру, ви розумієте, що вам на рахунок зайде 2 млн грн, тож можете вказати таку суму й це буде правда. Потім, коли банк у вас запитає (підтвердження коштів – ред.), ви дасте цей договір купівлі-продажу – жодних проблем немає», – пояснив Москаленко.

Також він відзначив, що не завжди причиною блокування картки може стати перевищення щомісячного ліміту переказів, які здійснюються на картки інших осіб (50 тис. грн для клієнтів із високим профілем ризику і 100 тис. грн – з низьким). Ба більше, у низці випадків ліміти можуть навіть збільшувати, а деякі банки роблять це автоматично. До прикладу, якщо людина отримує зарплату, що перевищує 50 тис. грн/міс, ліміт можуть збільшити, щоб вона могла вільно розпоряджатися своїми легально отриманими коштами.

Натомість частіше причиною блокування карток стають саме поведінкові патерни. Наприклад, якщо людина працює у сфері обслуговування і приймає оплату на картку, яку відкрила як фізична особа.

«Сфера послуг – це все ж таки ФОПи мають бути, а не фізичні особи. Рахунки фізичної особи не можна використовувати для підприємницької діяльності. І тут, звичайно, у банку будуть питання. І якщо банк зрозуміє, що ви ведете підприємницьку діяльність через рахунок фізичної особи, то можуть бути різні варіанти, навіть аж до статті 15»,йдеться про Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Стаття 15 визначає операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, та регулює обов’язок суб’єктів фінансового моніторингу відмовляти у встановленні/підтриманні ділових відносин або проведенні операцій, якщо є підозри на відмивання коштів чи фінансування тероризму. – застеріг Москаленко.

У випадку застосування цієї статті банк може розірвати ділові відносини з клієнтом та передати інформацію про це як кейсове повідомлення в Державну службу фінансового моніторингу. Тут своєю чергою ухвалюють рішення, куди передавати цю інформацію далі, зокрема, чи надсилати до Державної податкової служби.

«Не треба сподіватись, що якщо ви здійснюєте, підприємницьку діяльність через рахунки фізичних осіб, ця інформація не стане відомою Податковій. У більшості випадків стане», – зазначив Москаленко.

Що стосується дропів – тобто людей, які продають свої банківські картки, що потім використовуються для фінансових махінацій, то Москаленко нагадав про нещодавній прецедент. Деяким фізичним особам, які продали свої картки й через ці карти пройшли мільйони гривень, донарахували податок на доходи фізичних осіб на всю суму надходження коштів.

«Тому подумайте: навіть якщо вашу картку купили не для фінансування тероризму, а просто для великого обороту, то до вас можуть потім прийти з податкової і сказати: “У вас був оборот 5 млн грн, будь ласка, заплатіть 18% + 5%”», – наголосив Москаленко.

Картку заблокували – чи назавжди це й що робити

Банкір також пояснив, що блокування картки не завжди говорить про припинення обслуговування клієнта. Так, банк може вдатися до обмеження операцій на термін до 30 днів до отримання пояснень щодо транзакцій, які викликали підозри.

«І це навіть добре насправді. Наприклад, якщо вашу картку викрали шахраї – щоби по ній нічого не відбувалося, ніхто не крав кошти й ніхто не проводив шахрайські кошти через вашу картку. Це абсолютно нормальна історія. Тобто банк може заблокувати вашу картку й надати вам запит на документи щодо здійснених операцій», – зазначив Москаленко.

Блокування також можливе, якщо алгоритми виявлять нетипову активність, як-от те, що здійснюються тільки P2P-перекази.

«Якщо немає нічого справді підозрілого, то вам розблокують цю картку. Якщо ви перевищили поріг максимальної задекларованої вами суми – наприклад, вказували 50 тис., а провели 120 тис. – і у вас є підтвердження, що це легальні доходи, нормальна діяльність, вам теж розблокують картку. Головне не боятися спілкуватися з банком», – пояснив він.

Москаленко додав, що банки можуть надсилати запити різними каналами комунікації – це й офіційні листи на папері, і пуш-повідомлення в застосунках, і голосові дзвінки. Важливо не ігнорувати їх, а надавати пояснення та документи, про які запитує банк. Інакше наступним етапом може бути вже застосування вже згаданої статті 15. Хоча блокування за нею ще не означає, що інший банк відмовить в обслуговуванні, проте всі транзакції такого клієнта постійно контролюватимуться.

• Нагадаємо, раніше перший заступник голови правління «Таскомбанку» Олег Поляк пояснив, чи можуть заблокувати вашу зарплатну картку, якщо ви отримуватимете на неї додаткові доходи.