Не речі: вчені розповіли, що можна купити за гроші, щоб стати щасливішим

Гроші не обов’язково роблять людей щасливішими, особливо якщо витрачати їх на речі, які швидко набридають. Натомість дослідження показало: купівля часу — наприклад, оплата прибирання, доставки чи інших побутових справ — може підвищувати задоволеність життям.  Про це пише INC.

Не речі: дослідження показало, на що варто витрачати гроші для щастя. Фото: Deposit­pho­tos

Чому нові покупки швидко перестають радувати

Купівля нового автомобіля, одягу чи навіть житла може дати сильні позитивні емоції, але з часом людина до них звикає. У соціальній психології це називають гедоністичною адаптацією — поверненням до звичного рівня задоволеності після позитивної або негативної події.

Inc також звертає увагу на дослідження, які пов’язують орієнтацію на матеріальні речі з більшою тривожністю та нижчою задоволеністю життям. Окремі роботи показували, що спроби зробити себе щасливішими за допомогою покупок можуть, навпаки, призводити до тривалої незадоволеності.

Що можна купити за гроші, щоб стати щасливішим

Йдеться не про ще одну річ, а про вільний час.

Дослідження, опубліковане в Pro­ceed­ings of the Nation­al Acad­e­my of Sci­ences у 2017 році, охопило понад 6,2 тис. людей у США, Канаді, Данії та Нідерландах. Вчені з’ясували, що люди, які витрачали гроші на послуги, що вивільняють час, мали вищу задоволеність життям.

Наприклад, люди платили іншим за те, щоб ті:

• прибрали вдома;
• купили продукти;
• виконали роботи у дворі;
• приготували їжу;
• виконали інші неприємні або забираючі час побутові завдання.

Причому ефект не пояснювався лише високим доходом. Дослідники виявили зв’язок між купівлею часу та вищою задоволеністю життям у людей із різним рівнем доходів.

Читайте також: П’ять стратегій досягнення фінансової свободи: як обрати ту, що підходить саме вам

Експеримент із $40 показав різницю

Дослідники провели окремий експеримент за участю 60 працюючих людей у Канаді.

В одному випадку учасники отримували $40 і могли витратити їх на матеріальну покупку. Іншого разу вони отримували ще $40, але мали витратити їх на щось, що заощадить час.

Результат був показовим: після покупки, яка вивільняла час, учасники повідомляли про більше позитивних емоцій, менше негативних емоцій і нижчий рівень стресу через нестачу часу, ніж після придбання матеріальних речей.

Тобто умовні $40 на доставку продуктів або прибирання могли принести більше користі для самопочуття, ніж $40 на чергову річ.

Але є важлива умова: час треба використати

Сам факт того, що людина звільнила собі годину чи дві, ще не гарантує більшого щастя.

Автор Inc Джефф Хейден наводить приклад підприємця, який раніше витрачав близько двох годин на тиждень на стрижку газону. Тепер він платить за цю роботу, а вивільнений час проводить із сім’єю — вони влаштували власну традицію «пікніків по середах».

Саме це, за логікою дослідження, і є ключовим: куплений час варто заздалегідь пов’язати з конкретною справою, яка для вас важлива.

Це може бути:

• вечеря з родиною;
• зустріч із друзями;
• спорт;
• читання;
• власний проєкт;
• навчання;
• відпочинок, на який постійно не вистачає часу.

Якщо після оплати доставки чи прибирання вивільнені дві години просто розчиняться в соцмережах і нових робочих завданнях, користь від такої покупки може бути значно меншою.

Чи варто завжди платити за побутові послуги

Ні. Дослідники окремо застерігають, що надмірні витрати на послуги, які економлять час, можуть мати й негативний ефект. Людина може почати відчувати, що сама не здатна впоратися з повсякденними справами, і через це втратити відчуття контролю.

Тому йдеться не про те, щоб делегувати абсолютно все.

Практичніший підхід — подивитися, які завдання забирають у вас найбільше часу і найменше приносять задоволення. Якщо їх можна відносно недорого передати іншій людині чи сервісу, а звільнений час використати на сім’ю, відпочинок, здоров’я або важливу особисту справу, така витрата може бути виправданою.

Гроші в цьому випадку купують не чергову річ, а можливість повернути собі частину власного часу.

Читайте також: Зумер зрікся work-life bal­ance і накопичив майже $300 тис., щоб піти на пенсію у 40