Ніхто не говорив, що бронювання має бути дешевим». Які перспективи у законопроєкта №11331

Заступник очільника комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан розповів про перспективи ухвалення законопроєкту про економічне бронювання, скільки працівників планують забронювати від мобілізації в такий спосіб та який очікуваний обсяг надходжень до бюджету.

Нардеп Олексій Мовчан розповів про перспективи та цілі законопроєкту про економічне бронювання, а також очікування від його ухвалення. Фото: Depositphotos, Facebook / Олексій Мовчан

За словами нардепа, через недосконалість механізмів бронювання та через посилення мобілізації значна частина кваліфікованих спеціалістів, зокрема інженерів та лікарів, звільнилась. Вони воліють перебувати вдома, тому що бояться мобілізації, розповів журналістам «Радіо Свобода» співавтор законопроєкту Мовчан.

«Це дуже велика проблема, яка вже почала призводити до того, що закриваються підприємства, перестають сплачувати податки… Усі громадяни мають робити все для перемоги. Тобто поки одна частина суспільства воює, інша частина суспільства має платити податки», – цитує його видання.

Парламентар також відзначив, що в Україні є потреба в поповненні бюджету коштом генерованих всередині країни податків, адже саме це дає змогу покривати поточні воєнні видатки. Одна із цілей економічного бронювання – повернути спеціалістів до офіційного працевлаштування без страху бути мобілізованими. Інакше проблема несплати податків тільки посилюватиметься.

Законопроєкт №11331 передбачає збільшення військового збору до 20 тис. грн на місяць із розрахунку на одного заброньованого працівника. Сплачувати цей збір може тільки бізнес, підприємство. Тобто людина не може просто вносити в бюджет власні кошти й отримати бронювання.

За словами Мовчана, такий підхід допоможе зменшити корупційну складову, зокрема, у ТЦК та під час проходження ВЛК. А запропонована модель може щомісяця забезпечити бронювання від 300 тис. до 600 тис. військовозобов’язаних, за кожного з яких щорічно сплачуватимуть 240 тис. грн.

Він додав, що цією опцією, ймовірно, скористається не так багато компаній, оскільки йдеться про великі суми. 

«Але ніхто не говорив, що бронювання має бути дешевим. Якщо ви хочете займатися бізнесом, хочете сплачувати чесно податки, то ви маєте за людей заплатити, щоб вони були заброньовані», – пояснив свою позицію нардеп.

Мовчан вважає, що це рішення потрібно врешті ухвалити попри його непопулярність. До того ж економічне бронювання може вплинути на обороноздатність нашої держави, оскільки підтримуватиме функціонування промисловості та бізнесу загалом.

Читайте також: «Економічне бронювання буде все одно». Що українці думають про законопроєкт № 11331

Своєю чергою заступник очільника комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк сумнівається, що законопроєкт про економічне бронювання здобуде потрібну кількість голосів. Також він вважає, що ухвалення такого рішення має бути в зоні відповідальності Уряду та Ставки, а не парламенту. Водночас Железняк зазначив, що саму ідею економічного бронювання завжди критикуватимуть.

«Тут немає ідеального варіанту, він (закон про бронювання – ред.) ніколи не буде популярним, але його треба ухвалити. Інакше просто все інше буде вести до гіршого результату й закінчиться знову тим, що доведеться розв’язувати ці проблеми просто з більшими наслідками й із більшим негативом», – цитує його видання.

• Також пропонуємо вам почитати, як в Офісі президента свого часу вирішили відмовитися від економічного бронювання та як на це відреагував український бізнес.