logo

Як бізнес коментує відмову від економічного бронювання. Реакції Бородатюка, Косована й інших

Вероніка Ворожко
Авторка новин MC: Money & Career
Розкажіть про статтю:

Ще з початку 2024 року в Україні обговорюють ідею економічного бронювання від мобілізації. Щоправда, досі жодна концепція не була затверджена, а нещодавно стало відомо, що в Офісі президента взагалі відмовилися від такої системи. Розповідаємо, як українські бізнесмени відреагували на таке рішення, і які наслідки воно матиме, на думку підприємців.

гороховський, бородатюк, косованУкраїнські підприємці відреагували на відмову від економічного бронювання. Фото: Face­book / Олег Гороховський; Артем Бородатюк; Олександр Косован

Про відмову від економічного бронювання стало відомо зі ЗМІ 30 травня. Причина – побоювання Генштабу, що така модель не розвʼяже проблеми з кадрами й лише спричинить негативну реакцію у військових. Та виникла й інша проблема – бюджет може недоотримати 200 млрд грн. Припускалось, частково покрити це зможе підвищення податків (що також викликало хвилю реакцій у підприємців).

Як бізнес реагує на відмову від економічного бронювання

Олександр Краковецький, CTO в ДонорUA та CEO в DevRain, відмітив важливість бізнесу у закритті зборів, допомозі війську і не тільки.

«Бізнеси допомагають, діляться прибутками, надають свою інфраструктуру. На останньому локальному благодійному ярмарку зібрали понад 1 млн грн, це крім трохи менших зборів. Левова частина часу йде на зведення, логістику, консультування, реалізацію проєктів тощо. Але економічне бронювання не потрібне – вважають зверху. Як ці два факти уживаються разом – не зрозуміло. Вдячний усім іноземним клієнтам, які продовжують з нами працювати, розуміючи, що ризикують разом з нами», – написав він.

Читайте також: «Ситуація критична». CEO Львівського IT Кластера про бронювання айтівців від мобілізації

Президент UBC Group Ігор Гуменний висловився, що неправильно відмовлятися від економічного бронювання. 

«Економіка є матеріально-технічною базою армії. Спочатку економіка – потім армія. Якщо не буде працюючого бізнесу (економіки), податків на війну – не буде армії, війна закінчиться дуже швидко», – написав він.

На думку Гуменного, економічне бронювання має доповнити систему, яка вже діє.

«Це не питання “справедливості”. Це питання доцільності, просто питання функціонування підприємств, які фінансують армію. Якщо забрати 3–5% ключових співробітників із заводу UBC Group, то завод зупиниться. Інші 97–95% – втратять роботу. Бюджет втратить надходження», – зазначив він.

На ситуацію відреагував також співзасновник monobank Олег Гороховський: «Це ж винахід сухої води, панове! Збільшити податки із підприємств, на яких немає співробітників! Геніально! Це точно спрацює!».

Думку підтримав і співзасновник Net­peak Group Артем Бородатюк.

«Ця історія з відмовою від економічного бронювання за рахунок “збільшити податки” – ще один доказ, що економіку як предмет треба додавати у шкільну програму, інакше ми занапастимо себе як суспільство», – написав він.

Читайте також: «Убезпечить бізнес від руйнації». Андрій Длігач про запровадження економічного бронювання

Гендиректор ІТ-компанії Mac­Paw Олександр Косован підтримав думку Гороховського і в коментарях додав, що з такими діями від бізнесу може нічого не залишитися.

Facebook скриншот коментарів

Олександр Косован про відмову від економічного бронювання від мобілізації. Скриншот Face­book

Інформацію також прокоментував банкір Олександр Деркач.

«Офіційно забронювати ту людину, яка критично необхідна на виробництві, заплативши гроші в бюджет, не можна. Бо це “несправедливо”, і “люде” не зрозуміють. А коли ці “люде” збирають по копійці свій кеш, щоб “забронюватись” неофіційно десь у ТЦК чи ВЛК, то це нормально. Це справедливо», – написав він під дописом Гороховського.

  • Нагадаємо, в Раді обговорювалися дві концепції економічного бронювання: за щомісячний платіж 20 тис. грн або за сплату податків з офіційної зарплати 30–35 тис. грн на місяць.
  • Можливість бронювати працівників планувалось надати, зокрема, учасникам «клубу білого бізнесу» – підприємцям із високим рівнем дотримання податкової політики.