Ракетний терор дав шахраям нову «поживу»: які схеми зараз поширюються в мережі

Серія майже безперервних російських ракетно-дронових атак останніх тижнів, тривалі повітряні тривоги, загалом підвищений рівень небезпеки та стан невизначеності українців створюють сприятливе середовище для шахраїв, які дедалі частіше будують свої схеми на соціальній інженерії — страху, поспіху, довірі до псевдоофіційних повідомлень та бажанні швидко розв’язати нагальну проблему. Про це розповіла заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська.

Ракетний терор дав шахраям нову «поживу»: які схеми зараз поширюються в мережі Зображення згенероване за допомогою ШІ.

Головне

• У 2025 році кількість шахрайських операцій із платіжними картками скоротилася на 5% — до 256 тис., але загальна сума втрат зросла на 24% — до 1,4 млрд грн, а середня сума однієї незаконної операції зросла з 4247 до 5536 грн.
• За перше півріччя 2026 року в базі AntiFraud HUB зафіксовано понад 30,4 тис. нових «дропів» — майже 73% від показника за весь 2025 рік.
• За квітень-серпень 2026 року Fraud Pay­ments Track­er опрацював повідомлення про підозрілі транзакції на загальну суму близько 724 млн грн.
• На соціальну інженерію припадає 84% загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками, а її схеми дедалі швидше підлаштовуються під тривожні для суспільства теми.

За словами Довгальської, в умовах постійної небезпеки людина природно стає більш емоційною та менш зосередженою на деталях. Після тривалих повітряних тривог, нічних атак чи перебоїв зі зв’язком та електроенергією громадяни можуть швидше реагувати на повідомлення зі словами «терміново», «ваш рахунок заблоковано», «потрібне негайне підтвердження» або «вам нараховано допомогу». Саме цим психологічним станом і намагаються скористатися шахраї, створюючи штучне відчуття небезпеки або дефіциту часу.

Що показує статистика

Консолідованої офіційної статистики НБУ щодо карткового шахрайства саме за січень-серпень 2026 року наразі ще немає. Водночас показовою для розуміння загальної тенденції залишається динаміка за попередній повний статистичний період: у 2025 році кількість незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками, за якими були зазнані збитки, скоротилася на 5% — до 256 тис. Водночас загальна сума втрат зросла на 24% — до 1,4 млрд грн, а середня сума однієї незаконної операції збільшилася на 30% — із 4247 грн до 5536 грн.

Більш оперативний зріз ситуації дають сервіси AntiFraud HUB Асоціації ЄМА, якими банки-учасники користуються для виявлення та протидії шахрайству. Однією з найпомітніших тенденцій 2026 року стало стрімке поширення так званого «дроперства» — використання чужих або добровільно переданих карток і рахунків для проведення сумнівних операцій. Якщо за весь 2025 рік у відповідній базі було зафіксовано 41,8 тис. нових «дропів», то лише за перше півріччя 2026 року — вже понад 30,4 тис., тобто майже 73% від торішнього показника.

Високим залишається й обсяг потенційно шахрайських переказів: за квітень-серпень 2026 року Fraud Pay­ments Track­er опрацював повідомлення про підозрілі транзакції на загальну суму близько 724 млн грн. Стійким ризиком залишаються й маніпуляції з мобільними номерами — за даними ЄМА, щомісяця сервіси виявляють близько 4,5–5 тис. високоризикових замін SIM-карток, які можуть використовуватися для перехоплення кодів підтвердження.

«Ці цифри свідчать про головну тенденцію: шахрайство стає не обов’язково масовішим, але дорожчим для потерпілого. Банки посилюють автентифікацію та системи моніторингу, тому зловмисники дедалі частіше намагаються «зламати» не банківську систему, а людину. Вони створюють ситуацію, в якій клієнт сам повідомляє код, пароль чи реквізити або власноруч підтверджує переказ», — пояснила Довгальська.

Читайте також: Шахраї змушують українців самостійно передавати банківські дані: як уберегтися

П’ять найпоширеніших схем станом на вересень 2026 року

Протягом 2026 року найпоширенішим інструментом шахраїв залишається соціальна інженерія — за останніми оприлюдненими даними НБУ, на неї припадало 84% загальної суми збитків. Традиційними залишаються дзвінки від «служби безпеки банку», повідомлення про нібито заблокований рахунок, прохання терміново переказати гроші на «безпечний рахунок», а також фішингові посилання на підроблені сторінки банків, держустанов чи програм соцдопомоги. Водночас у 2026 році шахрайські «легенди» стають дедалі ситуативнішими та швидше підлаштовуються під події, які найбільше хвилюють суспільство.

1. Фейкові державні виплати та «компенсації». Шахраї поширюють у соцмережах і месенджерах повідомлення про нібито нові виплати чи компенсації та пропонують перейти за посиланням для «оформлення». Влітку вже використовувалася тема компенсацій за відключення електроенергії, а наприкінці серпня — нібито додаткових пенсійних виплат.
2. Дзвінок «із банку»: ваші гроші під загрозою. Зловмисник представляється співробітником банку чи служби безпеки й повідомляє про «підозрілу операцію» або спробу оформити кредит, щоб отримати реквізити картки, одноразовий код або змусити людину самостійно переказати гроші.
3. Псевдоінвестиції з «гарантованим прибутком». Жертв залучають через рекламу в соцмережах, Telegram-канали й псевдоінвестиційні спільноти, демонструючи фейкові прибутки й переконуючи вкладати дедалі більші суми — вивести кошти назад уже не вдається.
4. Злам акаунтів у месенджерах. Отримавши доступ до Telegram, Insta­gram чи іншого акаунта, шахраї від імені його власника просять знайомих терміново позичити чи переказати гроші, а також розсилають фішингові посилання для захоплення наступних облікових записів.
5. Шахрайство із застосуванням ШІ та дипфейків. Технології дають змогу імітувати голос, фото чи відео родича, знайомого чи керівника — це накладається на вже знайомі схеми, від прохання терміново переказати гроші до псевдоінвестиційних пропозицій.

«Шахраї дуже швидко підлаштовуються під реалії. Є відключення світла — з’являється «компенсація за відключення». Є новини про соціальну підтримку — виникають «термінові виплати». Люди масово шукають інформацію про стан мереж, графіки, допомогу, зарядні станції чи генератори — і тут же поруч можуть з’являтися фейкові сторінки, боти та продавці», — наголосила банкірка.

Читайте також: Схема дропів: Держфінмоніторинг озвучив масштаби проблеми

Нові та технологічніші схеми

Окремої уваги, за словами експертки, потребують нові та технологічно складніші схеми, що активізувалися протягом останніх місяців. На відміну від класичної соціальної інженерії, вони дедалі частіше поєднують психологічний тиск, викрадення цифрової ідентичності, шкідливе програмне забезпечення та можливості штучного інтелекту.

Однією з найпомітніших тенденцій стало викрадення Telegram-акаунтів: людина отримує повідомлення нібито від знайомого з проханням проголосувати за дитину в конкурсі чи активувати безкоштовний Telegram Pre­mi­um, а після переходу за посиланням чи повторної авторизації шахраї отримують доступ до акаунта й атакують десятки контактів жертви. Окремим різновидом такої схеми є так званий «Fake Boss», коли від імені керівника працівникам чи бухгалтерії надходять термінові прохання переказати кошти.

Ще один напрям — фейкові кредитори, які обіцяють «гроші за 5 хвилин»: потенційного позичальника переводять у Telegram чи Viber, демонструють підроблені документи й під приводом верифікації просять паспортні дані, фото документів і селфі — метою може бути не лише крадіжка грошей, а й формування повного «цифрового досьє» людини для подальших шахрайських дій.

Поширюються й шахрайські вакансії — зокрема під виглядом працевлаштування в IT-компаніях, коли на етапі «онбордингу» кандидату пропонують оплатити корпоративне програмне забезпечення чи доступ до внутрішньої системи. Відносно новою та особливо небезпечною технологією є NFC-Relay-атаки, коли жертві пропонують встановити сторонній APK-файл під виглядом банківського застосунку, після чого спонукають до взаємодії картки зі смартфоном.

Окрема загроза — банківські трояни у вигляді APK-файлів, замасковані під програми для отримання виплат чи пошуку роботи. Дедалі більш технологічними стають і спроби обходу дистанційної ідентифікації за допомогою дипфейків під час біометричної перевірки чи відкриття рахунків. Змінюється і шахрайство на маркетплейсах — покупцю чи продавцю надсилають фішингові посилання нібито для оплати чи підтвердження замовлення, і подібні атаки дедалі частіше мають ознаки автоматизації, коли замість окремих шахраїв працюють цілі мережі з ботами.

«Шахрайство дуже швидко адаптується до нових технологій і до звичок самих користувачів. Тепер до телефонних дзвінків і психологічного тиску додаються ще й викрадення акаунтів, шкідливі застосунки, автоматизовані фішингові системи та навіть технології штучного інтелекту. Тому головне правило незмінне: будь-яка незвична вимога терміново перейти за посиланням, установити сторонній застосунок, передати код, платіжні чи персональні дані має стати приводом зупинитися й перевірити інформацію через офіційні канали», — підсумувала Довгальська.

Чого чекати до кінця року

Найближчими місяцями, на думку Довгальської, найбільш імовірними напрямами для кіберзлочинців залишатимуться фейкові виплати й компенсації, повідомлення від імені енергетичних компаній та державних сервісів, шахрайство під час сезонних онлайн-покупок, псевдоблагодійні збори, інвестиційні пропозиції з «гарантованим доходом», а також подальше використання ШІ для персоналізації атак. Окремим фактором ризику наприкінці року традиційно може стати зростання кількості онлайн-покупок і акційних пропозицій — у період великих розпродажів шахраї можуть активніше створювати фейкові магазини, копії відомих торговельних майданчиків і повідомлення про необхідність «доплатити за доставку».

«Головне правило на найближчі місяці дуже просте: жодна тривожна новина не повинна змушувати людину миттєво переказувати гроші або передавати банківські дані. Якщо вам телефонують нібито з банку, варто завершити розмову й самостійно перетелефонувати за офіційним номером фінустанови. Не вводьте PIN-код, CVV-код, пароль до банкінгу чи одноразові коди за посиланнями з месенджерів, не встановлюйте програми на прохання незнайомців і використовуйте двофакторну автентифікацію. У більшості випадків кілька хвилин на перевірку — це саме той бар’єр, через який шахрайська схема розсипається», — підсумувала Довгальська.

Читайте також: Шахраї використовують ШІ: як обманюють українців та як зберегти свої гроші