Кредити подружжя після розлучення: хто з двох має сплачувати

Обіцянка ділити «і в радості, і в горі» під час розлучення часто трансформується у виснажливий розподіл накопичених зобов’язань. Як пояснила в ефірі YouTube-каналу «Ранок Вдома» адвокатка та кандидатка юридичних наук Анастасія Хижняк, популярне уявлення про те, що абсолютно всі кредити подружжя після розриву стосунків автоматично діляться навпіл — поширений юридичний міф. Справжня картина значно складніша й вимагає чіткого розуміння того, на які саме цілі залучалися кошти.

Кредити подружжя після розлучення: хто з двох має сплачувати. Фото: magnific.com

Чи діляться кредити навпіл: які борги вважають спільними

Ключовим маркером для суду у визначенні статусу заборгованості є її цільове призначення. Відповідно до чинного законодавства та численної судової практики, зокрема позиції Верховного Суду, спільним боргом подружжя визнаються лише ті фінансові зобов’язання, які були взяті безпосередньо в інтересах сім’ї.

Якщо позика оформлювалася на купівлю спільної квартири, автомобіля чи проведення ремонтних робіт у родинному помешканні, відповідальність за її повернення несуть обоє. Натомість зобов’язання, залучені для задоволення особистих потреб одного з партнерів, залишаються його персональною юридичною відповідальністю.

Порядок регресу: як змусити колишнього повернути кредит

Навіть якщо кредит визнано спільним, процес його розподілу містить суттєві процесуальні особливості. Якщо договір оформлений на чоловіка, банк не стане вписувати колишню дружину як додаткового позичальника, адже суд не має законних повноважень втручатися у договірні відносини фінансової установи та боржника.

У такому разі діє чіткий юридичний порядок:

• Повна виплата боржником: чоловік зобов’язаний повністю сплатити заборгованість банку самостійно.
• Звернення до суду: після повного розрахунку він отримує законне право подати позов до колишньої дружини.
• Стягнення компенсації: суд стягує з іншого з подружжя половину сплаченої суми у порядку регресу.

При цьому майно та боргові зобов’язання розглядаються як окремі об’єкти поділу. Навіть якщо квартира за домовленістю чи рішенням суду залишається чоловіку, це автоматично не звільняє дружину від компенсації її частки кредиту, якщо кошти залучалися на спільні потреби сім’ї.

Мікрокредити та позики: чи зобов’язана дружина їх платити

Справжнім викликом для багатьох родин є мікрокредити та онлайн-позики, які один із подружжя може оформити за кілька хвилин без відома й підпису іншого. Практика свідчить, що такі борги найчастіше залучаються на особисті споживчі потреби або азартні ігри.

Юридична позиція тут однозначна: мікрокредити не є сферою відповідальності другого з подружжя, оскільки вони беруться не в інтересах сім’ї. Якщо виникає спір щодо позики «на ремонт», яку насправді розтринькали, сторона, що заперечує спільний характер боргу, має надати суду докази — чеки, квитанції чи підтвердження відсутності фактів придбання товарів. Сімейне право не має типових алгоритмів: суд оцінює докази кожної сторони за принципом змагальності.

Читайте також: Депозити восени під 17,5%: скільки насправді зароблять вкладники з 20, 50 і 100 тисяч гривень, пояснює банкір

Іпотека та програма «єОселя»: як ділиться житло в кредиті

Зростання популярності державної програми «єОселя» порушує питання поділу великих іпотечних боргів. Якщо житло придбане під час шлюбу, воно отримує статус спільної сумісної власності, навіть якщо в офіційному реєстрі вказано лише одного з подружжя. Другий партнер юридично вважається «схованим співвласником».

Спроба продати або подарувати таку квартиру без згоди другого з подружжя неможлива — нотаріус просто не проведе правочин. Водночас іпотечний кредит залишається спільним зобов’язанням, і сторона, яка його сплачує, зберігає право на стягнення половини витрат через суд у порядку регресу. Аналогічний принцип застосовується і до автокредитів.

Цивільний шлюб: як довести припинення спільних стосунків

Для пар, які проживали у фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі), процедура поділу боргів ускладнюється. У суді спочатку доведеться визнати факт спільного проживання та ведення господарства, і лише другим пунктом вимог — визнавати кредит спільним зобов’язанням.

Зворотна ситуація виникає, коли шлюб офіційно не розірвано, але фактичні стосунки вже припинено. Якщо в цей період один із партнерів бере кредит, іншому потрібно довести в суді факт роздільного проживання та відсутність ведення спільного побуту на момент оформлення позики. Такі справи розглядаються у відкритих судових засіданнях із залученням свідків та письмових доказів.

Телефонний терор колекторів: куди скаржитися на дзвінки

Психологічний тиск із боку колекторських компаній через борги колишнього партнера є прямим порушенням закону. Згідно зі змінами до законодавства, внесеними два роки тому, будь-які дзвінки, погрози чи терор щодо родичів та знайомих боржника оголошені незаконними.

У разі здійснення такого тиску варто застосовувати чіткий алгоритм дій:

1. Фіксація порушень: записувати всі факти дзвінків, повідомлень та аудіозаписи погроз.
2. Скарги до НБУ: подавати офіційні звернення до Національного банку України.
3. Заява до правоохоронців: звертатися із заявами щодо протиправних дій до Кіберполіції.

Фінансові установи та колекторські компанії, які систематично вдаються до телефонного тероризму, за результатами розгляду таких скарг позбавляються фінансових ліцензій.

Шлюбний договір: як уберегти гроші від кредитів партнера

Найдієвішим способом убезпечити себе від чужих боргових зобов’язань залишається шлюбний договір. У ньому можна чітко зафіксувати, що будь-які кредити, взяті на ім’я одного з подружжя, є його особистими зобов’язаннями й не підлягають поділу.

Масового буму укладання шлюбних контрактів в Україні поки немає через особливості менталітету — наразі лише близько 10–12% пар укладають такі угоди. Проте свідома молодь дедалі частіше звертається до цього інструменту. Головна порада для захисту власних фінансів — уважно читати документи перед підписанням, уникати ризикованих довіреностей та за потреби залучати професійних юристів для аналізу можливих наслідків.

Читайте також: Фінансові звички для порядку: 6 дій, що реально працюють