Нобелівську премію з економіки отримали Роберт Голл і Майкл Вудфорд: за що відзначили моделі, на яких працюють центробанки

Королівська шведська академія наук 12 жовтня оголосила лауреатів премії Шведського національного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2026 року: ними стали Роберт Е. Голл зі Стенфордського університету та Майкл Вудфорд із Колумбійського університету. Премію присуджено «за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації». Лауреати розділять 12 млн шведських крон порівну.

Нобелівську премію з економіки отримали Роберт Голл і Майкл Вудфорд: за що відзначили моделі, на яких працюють центробанки. Фото: Nobelprize.org

Головне

• Голл і Вудфорд розробили нові макроекономічні моделі, які значно покращили здатність проводити ефективну політику стабілізації: вчасні фіскальні та монетарні заходи можуть «згладжувати» піки й спади в економіці.
• Вони побудували моделі не на статистичних зв’язках між інфляцією, виробництвом і споживанням, а на мікроекономічному фундаменті: на тому, як дії окремих домогосподарств і бізнесів у сукупності впливають на економіку.
• Ключовий елемент: домогосподарства й компанії дивляться у майбутнє, ухвалюючи рішення про заощадження чи ціни, тож коли уряди й центробанки повідомляють свої плани, вони можуть впливати на ці очікування.
• За словами голови Комітету з премії Джона Гасслера, їхні роботи дали «стабільний теоретичний фундамент» моделей, які тепер використовують центробанки й уряди світу.

Премія в галузі економічних наук формально не входить до оригінальних премій Нобеля: її заснував Шведський національний банк 1968 року, але вручають за тими самими принципами, і щороку оголошують разом з іншими лауреатами. Цьогорічне оголошення стало завершальним у серії від 5 до 12 жовтня.

Чому економіці потрібна політика стабілізації

Економіка живе чергуванням спадів і піднесень. Від часу, коли майже століття тому економіст Джон Мейнард Кейнс запропонував свої теорії, політика стабілізації залишається важливим інструментом проти цих коливань. Під час рецесій економіку підтримують, знижуючи відсоткові ставки й збільшуючи дефіцит бюджету, а для охолодження перегрітої економіки роблять навпаки.

Криза 1970‑х: коли кейнсіанські моделі «перестали працювати»

У 1970‑х, під час нафтових криз, здавалося, що кейнсіанські моделі, які визначають, коли й як вживати заходів, більше не працюють. Вони не зменшили безробіття, а натомість призвели до неконтрольованої інфляції. Захід пережив десятиліття низького зростання, високого безробіття й високої інфляції. Багато хто вирішив, що політика стабілізації завдала більше шкоди, ніж користі, і її слід «списати».

Що зробили Голл і Вудфорд

Лауреатів відзначили за те, що вони показали, як можна перебудувати економічні моделі й «оживити» політику стабілізації. Замість того щоб будувати моделі на статистичних зв’язках між макроекономічними змінними (інфляцією, виробництвом, споживанням), вони поклали в основу мікроекономічний фундамент: розуміння того, як сукупність домогосподарств і бізнесів своїми діями впливає на економіку.

Люди й компанії дивляться вперед

Центральна ідея в тому, що домогосподарства й підприємства під час ухвалення рішень про заощадження чи ціни на продукцію орієнтуються на майбутнє. Тому, коли уряди й центробанки повідомляють про свої плани щодо економічної політики, вони можуть вплинути на це уявлення про майбутнє й повести економіку в потрібному напрямку. Відколи ці моделі з’явилися, вони, за даними Нобелівського комітету, були надзвичайно корисними під час економічних спадів.

Читайте також: Управління грошима: що таке монетарна політика та як вона впливає на рівень цін

Що кажуть у Нобелівському комітеті

«Робота лауреатів дала нам стабільний теоретичний фундамент для моделей, якими нині користуються центральні банки й уряди світу. З ними ми краще підготовлені до шоків в економіці, як-от енергетичні кризи чи раптові зміни в тому, скільки споживають домогосподарства», — каже голова Комітету з премії в галузі економічних наук Джон Гасслер.

Довідка про лауреатів

Роберт Е. Голл народився 1943 року в Пало-Альто (Каліфорнія). Докторський ступінь здобув 1967 року в Массачусетському технологічному інституті (MIT), нині професор Стенфордського університету.

Майкл Вудфорд народився 1955 року в Чикопі (Массачусетс). Докторський ступінь отримав 1983 року також у MIT, нині професор Колумбійського університету в Нью-Йорку.

Читайте також: Ставка НБУ 16%: банкір розповів, що буде з депозитами, кредитами й доларом