Одні тікали від небезпеки, інші – шукали кращого життя. Портрети українських переселенців

За оцінкою Міжнародної організації міграції, станом на 5 грудня 2022 року близько 5 млн українців, які виїхали з країни після початку повномасштабного вторгнення, залишаються в ЄС та інших країнах світу. Голова НБУ Андрій Пишний прогнозує, що робоча сила Єврозони може збільшитися завдяки участі українців до 1,3 млн осіб.

Одні тікали від небезпеки, інші – шукали кращого життя. Портрети українських переселенців

Центр економічної стратегії проаналізував, скільки українців виїхали за кордон, хто вони, в яких умовах живуть у Європі та які наслідки це буде мати для економіки України. Редакція MC.today переповідає деталі звіту.

Звідки й куди

Із Запорізької області за кордон виїхала майже чверть усього населення – 24%, за нею слідують Київ – 20% та Київська область – 19%, а також Харківська – 17%, Дніпропетровська та Миколаївська області – по 16%. Натомість із Луганської області за кордон виїхав лише 1% населення.

Українці зі сходу країни виїхали переважно в Німеччину, а в Чехії та Італії більше переселенців із заходу України.

У Польщі станом на 26 грудня було 1,5 млн переселенців. На другому місці – Німеччина, там було зареєстровано понад мільйон українців. Далі Чехія – 474 тис., Італія – 173 тис. та Іспанія – 160 тис.

В яких країнах живуть українські біженці

Поза Європою найбільшими країнами за кількістю прийнятих на час війни українців є США та Канада. В Канаду станом на 18 грудня приїхали близько 135 тис. українців, а в США – близько 85 тис.

Чотири портрети українських переселенців

У дослідженні ЦЕС взяло участь 1003 людей, які виїхали за кордон після повномасштабного вторгнення. Близько 70% опитаних українців мають вищу або незакінчену вищу освіту. 83,4% переселенців – жінки. З них 42,2% віком 35-49 років. Частка чоловіків значно нижча – 16,6%, переважно віком 35–49 років.

Вік українських біженців

ЦЕС виокремив чотири групи українців, які зараз перебувають за кордоном:

Перша група: «класичні біженці» – 25% від усіх опитаних. Це жінки з дітьми. Вони перебувають зазвичай в Польщі та Чехії, а країну обирали через географічну близькість до України.

Ці люди не дуже адаптовані до життя за кордоном і гірше за інших знають мову країни перебування. Також вони частіше незадоволені своїм життям у країні перебування і мають менше друзів серед місцевих мешканців.

Друга група: «квазітрудові мігранти» – 29%. Люди найбільш адаптовані до життя за кордоном і схильні працювати в країні перебування. Виїжджали здебільшого туди, де була родина, знайома мова та можливість знайти роботу. Ще до війни 25% людей в цій групі працювали за кордоном.

Вони найбільше серед інших задоволені життям, майже не потребують додаткової допомоги і найкраще оцінюють ставлення місцевих до українців. А на їхнє рішення повернутися рідше впливатиме завершення бойових дій.

Третя група: «професіонали» – 29%. Вони схильні працювати в країні перебування за своєю або суміжною спеціальністю. Мають відносно комфортні умови життя, однак, частіше за інших планують повернутися додому.

До війни ці люди жили в Києві та області, у Дніпропетровській та Харківській областях, а також в регіонах, де відбувались бойові дії. Порівняно із людьми з інших груп, вони частіше мали власний бізнес до війни.

Четверта група: «люди із зони бойових дій» – 16%. Такі люди не адаптовані до життя за кордоном, але менш певні щодо повернення. Найчастіше це люди із зони бойових дій: з Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей.

Вони молодші за інші групи, мають середній рівень доходу та вищу освіту і готові шукати роботу в країні перебування. Зараз більшість людей із зони бойових дій перебувають у Німеччині. Цю країну обирали через високий рівень соцвиплат, можливість отримати безплатне житло тощо.

Причини з яких люди виїхали за кордон

Що дає статус тимчасового захисту в країнах ЄС

Усі українці, що в’їхали на територію ЄС після 24 лютого 2022 року, мають право на статус тимчасового захисту. Він надає можливість жити в будь-якій країні ЄС, а також легально працювати, мати доступ до освіти та медицини нарівні із громадянами ЄС. Статус тимчасового захисту був дійсний рік – до 4 березня 2023 року.

ЄС продовжив термін дії тимчасового захисту, однак правила продовження відрізняються. Наприклад, Австрія, Словаччина, Фінляндія та Норвегія автоматично продовжують статус тимчасового захисту усім українцям. У Швеції та Чехії потрібно подати заявку онлайн. У Франції – особисто прийти у місцеві державні органи. У більшості країн ЄС статус тимчасового захисту продовжують на рік, у Польщі – лише до вересня 2023 року.

У Польщі українці можуть отримувати щомісячну допомогу на дітей – приблизно 100 євро, та одноразову – 64 євро. У 2022 році українці могли безплатно жити у центрах розміщення біженців. Але з 1 січня 2023 року польський уряд запровадив оплату у розмірі 50% від вартості для тих, хто живе там понад чотири місяці. Більше про життя в Польщі під час війни ви можете прочитати в нашій статті.

У Німеччині безробітні українці, які зареєструвались в місцевому Центрі зайнятості, можуть отримувати щомісяця близько 400 євро на людину й окремо виплати на дітей – від 285 до 376 євро на місяць, залежно від віку. Українці також отримують субсидію на оренду житла та опалення – частину витрат покриває держава. Про життя у Німеччині та людей, які незаконно отримують соціальні виплати ми писали тут.

В Іспанії грошова допомога для українців – 400 євро для дорослого та 100 євро на дитину. Отримувати її можна лише пів року. Людей, які не можуть знайти житло самостійно, можуть поселити в центрі розміщення біженців. Про складнощі оренди в Іспанії у нас є окрема стаття.

Відповіді на питання «Чи достатньо вам розміру соціальних виплат?»

Скільки українців повернуться: три сценарії

Більшість українців, що перебувають за кордоном, планують повернутись. Найбільше до цього схиляються люди старшого віку – їм складніше адаптуватись до життя за кордоном. Менш схильні до повернення українці, що виїхали до Німеччини. Це може бути пов’язано з високими соціальними виплатами, а також з тим, що там більша частка тих, хто втратив майно через війну.

Відповіді на питання «Чи плануєте ви повернутися в Україну?» за країною перебування

Фахівці ЦЕС розробили три різних сценарії щодо повернення українців: оптимістичний, середній та песимістичний. На практиці ці сценарії можуть змінюватись: наприклад, що довше триватимуть бойові дії, тим більше людей можуть виїхати за кордон, а серед тих, хто перебуває за кордоном, – більше встигнуть адаптуватись, знайти нову роботу та не захочуть повертатись.

Три сценарії повернення в Україну

У дослідженні зазначається, що серед переселенців переважають люди з вищою освітою. Однак, більше бажають повернутися в Україну люди, які мають нижчий рівень освіти. Тож ті, хто міг би мати більш позитивний вплив на економіку, схильні залишитись за кордоном навіть після закінчення війни.

За оптимістичним прогнозом економіка України втратить $8,7 млрд

Україна може втратити 2,55%-7,71% ВВП за рік від неповернення переселенців. Голова НБУ Андрій Пишний, зазначає: «Загалом у 2022 році наші громадяни витратили поза межами країни близько 20 мільярдів доларів. Європейський центробанк оцінює, що робоча сила Єврозони збільшиться завдяки участі українців на 0,3-1,3 мільйона осіб».

Неповернення українців матиме короткостроковий та довгостроковий вплив на економіку. Короткостроковий – це річний обсяг коштів, які економіка України недоотримає через те, що не усі переселенці повернуться.

Це означатиме, що ті українці, які залишатимуться в Україні можуть стати біднішими, а післявоєнне відновлення відбуватиметься повільніше.

Якщо припустити, що при поверненні в Україну переселенці почнуть працювати на своїх місцях, як до війни, в оптимістичному сценарії економіка України втратить $8,7 млрд, у середньому сценарії втрати становитимуть $17,47 млрд, а у песимістичному – $25,98 млрд або 4,85% від ВВП України у 2021 році.

Ці цифри – лише річні втрати економіки. У довгостроковій перспективі вони збільшаться через те, що половина переселенців – діти. Втрати від того, що вони залишаться за кордоном, економіка України відчує за роки, коли вони досягнуть працездатного віку.

Коли українці будуть готові повернутись

Дослідження підкреслює, що для повернення для людей будуть важливі: безпека, наявність житла або земельної ділянки, куди можна було б повернутись, та можливість заробляти на життя.

Для того, щоб стимулювати повернення українців, міжнародна гуманітарна допомога має бути довгостроковою та націленою на відновлення інфраструктури та державних послуг, як-от освіта та медицина. Адже якщо підтримка буде лише короткостроковою, наприклад, надання їжі, ліків та одягу, то коли вона припиниться, а умов для гідного життя не буде, українці, які мали досвід життя в іншій країні, повернуться туди.

Деякі учасники дослідження кажуть, що стимулювати їх повернутись може лише суттєве підвищення якості життя в Україні. Такі люди обирають залишатися за кордоном задля майбутнього дітей, адже вважають, що там більше перспектив.

Люди, які найменш готові до повернення, – ті, які виїхали не лише через безпекові, а й через економічні причини. Тому припинення війни може бути недостатнім чинником для їхнього повернення.

Які фактори стимулюють людей повернутись

Важливо розуміти, що навіть якщо людина відповіла, що точно планує повернутись до України, це не означає, що вона справді повернеться. Адже в опитуваннях люди часто дають соціально бажані відповіді.