UA RU
logo
23 Nov 2022

«Не розраховуйте, що вас розумітимуть. Вчіть мову». Історія українця, який переїхав до Польщі під час окупації Херсона

До війни Сергій жив у рідному Херсоні та віддалено працював у ІТ-компанії GlobalLogic QA-автоматизатором. Він жодного разу не виїжджав за межі України та найближчим часом не планував. Усе змінилося 24 лютого – Херсон окупували, і невдовзі Сергій уже не міг працювати звідти.

Він добирався до Польщі чотири дні, а після приїзду мало не залишився ночувати на вулиці. Зараз він живе в Ельблонґу – місті, яке є приблизно втричі меншим за Херсон. Редакції MC.today Сергій розповів про те, як айтівцям легалізувати свою працю в Польщі і чому обов’язково треба вчити місцеву мову.

Робота в окупації та виїзд із Херсона

У березні я ще продовжував працювати віддалено, але потім Херсон та область відключили від українських провайдерів, а працювати через російські стало ризиковано.

Вулиці Херсона під час окупації

Вулиці Херсона під час окупації

Компанія виділила гроші, щоб я міг виїхати чи протриматись у місті до моменту, коли можна буде відновити роботу. Цих коштів вистачило на три місяці життя, на виїзд з Україниза нашими даними, влітку виїзд із окупованого Херсону коштував $500 і на те, щоби спочатку знімати в Польщі житло.

Я вирішив виїжджати наприкінці липня: у місті ставало дедалі небезпечніше.

Курс
UI/UX design
Навчайся в онлайн форматі. Створи своє портфоліо з 4 проєктів та отримай роботу в ІТ компанії
РЕЄСТРУЙТЕСЯ!

Мій колега з Копаней (село на Херсонщині) напередодні виїхав з перевізником до Варшави. Я зрозумів, що це надійний маршрут, і вирішив наслідувати його приклад.

Будівля центрального залізничного вокзалу Варшави

Центральний залізничний вокзал у Варшаві

Ми поїхали разом із другом, спочатку вирішили триматися разом – так простіше. Спочатку одним автобусом добиралися до Криму, потім іншим – із Сімферополя до кордону. Потім був третій автобус латвійською стороною до Варшави, а звідти – ще поїзд з пересадкою. Зрештою, ми приїхали до Ельблонґу – маленького польського міста на 100 тис. людей. Саме там другові запропонували роботу, ще коли ми були в Україні.

У хостелі нам запропонували роботу на будівництві

Ми дісталися Ельблонґу і відразу пішли шукати місце відпочинку: так втомилися, що готові були спати на підлозі. Прийшли в хостел для біженців, але нас туди не пустили – мовляв, немає місць. Довелося шукати інший варіант – так ми потрапили до гуртожитку для робітників.

Ельблонґ. Архітектура старого міста

Ельблонґ. Архітектура старого міста

Його господар одразу почав пропонувати нам роботу на будівництві, обіцяв офіційне оформлення. Ми жили там тиждень, місце коштувало 35 злотих з людини на добу.

На третій день перебування в Польщі ми з другом пішли до Urząd, або, як його називають, «ужонд». Це місцевий аналог нашого центру адміністративних послуг. Там у нас взяли біометричні паспорти та по шість фотографій.

До речі, краще робити фото в Польщі – там свої стандарти, українські можуть не підійти.

«Ужонд» в Ельблонзі

«Ужонд» в Ельблонґу

Нас запитали, коли ми в’їхали до країни, через який кордон і навіщо нам статус захисту. Ми пояснили, що шукаємо захисту через бойові дії в Україні. Нам видали PESEL зі статусом UKR – документ, який підтверджує оформлення тимчасового захисту в Польщі, спеціально призначений для українців. З ним можна офіційно працевлаштовуватись у країні за спрощеною процедурою.

Порада: коли заповнюватимете анкету зі своїми даними – номером телефону й електронною поштою, вкажіть, що хочете отримати доступ до програми mObywatel, аналогу «Дії». Для цього найкраще завести польський номер телефону.

У застосунку можна додати документ Diia.pl, він діє як дозвіл на проживання. Це потрібно, якщо ви плануєте виїжджати за межі Польщі, а потім повертатися назад.

Про житло і програми соцдопомоги

Ми не знали, як довго доведеться жити в гуртожитку та куди переїжджати потім. Квартиру знайшли зовсім випадково. Коли ми оформляли польські рахунки в банку, познайомилися з перекладачем – він допомагав спілкуватися зі співробітниками. Ми розповіли, що шукаємо житло, і він дав контакти пари похилого віку, яка вже кілька разів приймала українців. Вони погодилися дати нам притулок.

Ми оформили договір за програмою «40+». Вона полягає в наступному: люди, які готові прийняти біженців, подають заяву в «ужонд» на отримання гранту від уряду Польщі. Його виплачують з розрахунку 40 злотих330 грн на день на людину – компенсують стороні, яка приймає, вартість проживання та харчування гостя. Ці гроші приходять власникам житла наприкінці місяця – приблизно 1,2 тис. злотих9,9 тис. грн.

Програма працює лише перші чотири місяці з моменту прибуття переселенця до Польщі та набуття статусу захисту.

Коли цей термін закінчиться, я винайматиму житло за стандартною схемою оренди. Вона схожа на українську: людина платить за перший місяць і плюс заставу в розмірі місячної оплати. Тут беруть фіксовану суму за оренду – вона може бути різною. І фіксовану за комуналку – це в середньому 400–500 злотих3300–4125 грн. Орендодавець зазвичай оплачує рахунки сам.

Вулиці Ельблонгу

Вулиці Ельблонгу

Мінімальна оренда однокімнатної квартири тут коштує приблизно 1,8 тис. злотих14 850 грн. Середня – 2 тис. злотих. Колега у Варшаві знімає за 2,5 тис.: 2 тис. злотих – за квартиру, 500 – за комуналку й інтернет.

Тепер про соцвиплати. Якщо ви приїхали без сім’ї, у вас немає інвалідності, ви не на пенсії, то можна отримати лише одноразову допомогу у 300 злотих2 475 грн. Мені вона допомогла  на початку – я витратив ці гроші на їжу та одяг, із собою були тільки літні речі. Є інший вид допомоги – «500+». Це щомісячна допомога на дитину у 500 злотих4125 грн.

Як легалізувати працю, якщо працюєте в ІТ

1994 року Польща й Україна підписали конвенцію про подвійне оподаткування: якщо громадянин Польщі працює в Україні, він має право сплачувати податки лише в одній країні, і навпаки.

Більшість українських ІТ-фахівців працюють через ФОП, ми сплачуємо податки до українського бюджету. Але за польським законодавством так можна чинити лише 183 дні з моменту приїзду до країни. Після цього, працюючи тут за українським контрактом, я маю платити податки з доходу і в Польщі, і в Україні.

Формально після приїзду в Україну я можу подати заявку до податкової на відшкодування коштів, які я сплачував до українського бюджету, поки працював у Польщі. Але більшість людей не вірять, що їм щось повернуть.

У Польщі податки вищі, ніж у нас – близько 20%. Якщо ви працюєте в ІТ, то тут не буде схеми В2В, як з українським ФОП. Тут вас працевлаштують за контрактом найманого робітника. Зарплата не зміниться – зросте податок, але його оплачуватиме роботодавець.

Я вже зробив запит, щоб перевестися на польський контракт і сплачувати податки тут – моя компанія має офіс у Варшаві. Фактично це звільнення з українського офісу й оформлення на роботу тут.

Ми схожі більше, ніж здається

За моїми спостереженнями, багато молодих людей у ​​Польщі вчать англійську і вільно нею говорять. Люди середнього віку здебільшого розуміють лише польську. Ті, кому за 60, знають російську. Як, наприклад, сім’я, у якої я живу. Ця пара застала часи Варшавського договоруДоговір про співпрацю та взаємодопомогу між Варшавою, Албанією, Болгарією, Німецькою Демократичною Республікою, Польщею, Румунією, СРСР, Угорщиною та Чехословаччиною. Укладання договору стало відповіддю на приєднання ФРН до НАТО. червня 1955 року до 1 липня 1991 року. Тоді примусово навчали російської.

Я жартую, що поляки – це українці, котрі добре живуть. Наш менталітет дуже схожий – ми гостинні та відкриті. У кухні багато спільного: тут є кілька видів того, що ми називаємо варениками. Поляки називають це «пироги».

Але є й помітні відмінності: місцеві дуже дбайливо ставляться до навколишнього світу. Візьмемо Ельблонґ, це дуже доглянуте місто. Після дощу посеред пішохідної вулиці тут неможливо зустріти величезної калюжі, яку треба обходити по краю.

Одна з вулиць Ельблонгу

Одна з вулиць Ельблонґу

Життя тут недешеве. У середньому 3,5–4 тис. злотих, або близько $900 на місяць, – це комфортна сума для життя. На їжу на місяць йде близько 800 злотих6,6 тис. грн. Тут дорогі фрукти й овочі. Кавуни привозять з Португалії та Іспанії. Якби їх везли з Херсонської області, наприклад, було б у рази дешевше.

Тим українцям, хто зараз вибирає Польщу для життя і збирається сюди переїхати, я можу порадити, по-перше, вивчати мову. Так набагато більше шансів знайти роботу та більше заробляти. А друге, що допоможе вам і у вивченні мови, і в пошуку роботи чи житла: не бійтеся контактувати з поляками безпосередньо, а не через третіх осіб. Так до вас виявлять більше довіри та допоможуть.

По теме:

Новости

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: