Компанія OLSOM уже 10 років розробляє програмне забезпечення, яке допомагає автоматизувати виробництво та керувати ним. Її продукти використовують на заводах у 12 країнах. Серед них Tesla, Boeing, SMRC та Varroc (постачальники комплектуючих для Peugeot, Citroen, BMW)
У партнерському матеріалі MC.today засновник і власник OLSOM Юрій Пилипенко розповідає, як наважився разом з командою створювати власний продукт, розвивав його і зміг вийти на найбільші заводи.
Юрій Пилипенко, засновник і власник OLSOM
Коли я вперше побачив, як оживає завод, запускається система і починає координувати людей та машини, то закохався в цей процес. Згодом зрозумів, що процеси на різних виробництвах є динамічними й ніколи не буде схожого алгоритму. Це мотивує і змушує постійно розвиватися.
Усе почалося у 2000-х роках, коли я молодим розробником потрапив до україно-данської компанії, яка розробляла програмне забезпечення для автомобільних заводів у Європі та США. Компанія працювала за класичною схемою: усе управління й архітектура проєктів були у Данії, а офіс розробників – в Україні. Мене досі надихає цей «транснаціональний котел», де зібралися фахівці з різних країн і галузей – постачальники обладнання, інженери, логісти, менеджери та програмісти.
Тоді ми сиділи в офісі і писали голий код: багато хто взагалі не розумів, яким буде фінальний результат проєкту. Якийсь час я працював програмістом, потім вийшов на рівень технічного тимліда і зміг нарешті заглибитися в суть продукту.
Але я весь час хотів потрапити в центр подій – у Данію. Адже там знаходилися сервісні департаменти, які впроваджували та підтримували системи вже безпосередньо на заводах.
Коли 2003 року я нарешті потрапив до данського офісу, то почав активно відвідувати автомобільні виробництва по всьому світу. Це, наприклад, були заводи США, де робили бензобаки для пікапів Ford. Упроваджував нове програмне забезпечення, запускав заводи та нові лінії на старих заводах. Але так само не міг впливати на сам продукт.
2007 року я отримав пропозицію про роботу від американської компанії-інтегратора. Вони фокусувалися не на одному продукті, як данці, а на комплексних рішеннях для заводів з допомогою різних програмних систем. Мене привабило те, що там можна було самостійно будувати архітектуру проєкту.
Я мав зібрати команду в Україні. Спочатку вона складалася із двох осіб. І навіть трохи смішно згадувати, як на перемовинах з майбутнім партнером Женею ми зустрічалися в «МакДональдзі» на Харківській. Женю я знав давно, він був талановитим програмістом ще у студентські роки. І якщо я відповідав за архітектурну частину й управління проєктами, то він мав вирішити програмну. За якийсь час до нас приєдналася частина моєї команди з данської компанії, яку тоді викупили і з українського ринку вона пішла.
Ми успішно працювали, будуючи рішення на основі різних продуктів як інтеграторів. Щоб вони були максимально гнучкими і закривали весь цикл виробництва, ми брали програмні платформи від різних іменитих виробників на кшталт General Electric, Mitsubishi Electric, Rockwell Automotive. Частину дописували самі.
Якоїсь миті у нас зібрався цілий банк утиліт. З ними ми могли допрацьовувати прогалини в рішеннях, які були на момент впровадження на заводі. З того, що ми дописали, фактично можна було скласти власну робочу систему.
Ми зрозуміли, що заводів-близнюків не існує, навіть якщо вони належать до однієї компанії і знаходяться в одній країні. На підприємствах процеси сильно відрізнятимуться, оскільки там працюють різні інженери, оператори та менеджери, які хочуть адаптувати рішення під себе.
Так нам прийшла ідея створити власний продукт, в основі якого гнучкість і легка адаптація. За останні пару років нам як інтегратору вдалося попрацювати з різними продуктами та дізнатися про їхні сильні і слабкі сторони.
Крім того, ми розуміємо потреби клієнтів. Завдяки всьому цьому в нас чітко сформувалося бачення, якою має бути власна платформа.
Спочатку ми пропонували запустити проєкт на ринок разом з партнерами в США. Але вони не були впевнені чи то в наших силах, чи в успіху на конкурентному ринку з великими гравцями.
На відміну від них ми вірили в ідею і твердо вирішили виводити продукт на ринок. Пішли в самостійне плавання і почали працювати власним коштом. Ми продовжували інтегрувати системи на заводах як самостійна компанія. Тоді ми продовжували працювати з тими самими платформами General Electric, Mitsubishi Electric та іншими. Це дозволило нам не тільки спонсорувати розробку прототипу, а й отримати необхідні контакти на майбутнє.
Від ідеї створити власний продукт у 2009 році до його встановлення на першому заводі минуло понад два роки. Зараз ці терміни здаються неймовірно великими: вважається, що стартап має злетіти за рік або він уже не злетить.
У 2011 році в нас з’явився MVP
На заводах зазвичай використовують набір програмного забезпечення від різних виробників для планування, візуалізації процесів, звітів, логістики тощо. AGW пов’язував ці інформаційні потоки між собою.
Приблизно тоді з’явилася і назва компанії – OLSOM.
З 2012 року OLSOM почав працювати виключно із власним продуктом. Компанія розробляє його самостійно, щоб AGW могла максимально адаптуватися під потреби клієнта. У 2011 році ми розпочали зі складного функціонала з управління збірними лініями на автомобільних заводах. Наше програмне забезпечення допомагало синхронізувати процеси замовлень, доставляння та сортування відбракованих деталей.
Тоді в компанії працювало чотири особи. Зараз у нас чотири власні програмні продукти, які можна використовувати на будь-якому етапі виробництва. Вони відстежують постачання матеріалів і сировини на завод, визначають ефективність виробництва, відстежують брак і роблять багато іншого.
Наше програмне забезпечення використовували на заводах Tesla та Boeing. І якщо ви їздите на Peugeot або BMW, то, швидше за все, його фара або двері теж справні завдяки AGW. Також наш продукт застосовують у харчовій, хімічній, аерокосмічній, кліматичній та іншій техніці.
За останній рік компанія зросла до 35 працівників. Ми працюємо з Європою та США, у нас окремий офіс у Польщі, а зараз ми збираємося відкривати власний офіс у Штатах.
Нас одночасно і тішить, і лякає, що останнім часом запитів стало дуже багато, і це перевищує навантаження OLSOM. Ми почали активно зростати та шукати нових співробітників. Компанії потрібні фахівці на стику двох дисциплін – програмування і промислової автоматизації.
При цьому ми стикнулися із проблемою, що в нашій країні дуже низький рівень знань у сфері індустріалізації. Тому ми готові навчати спеціалістів, які хочуть до нашої команди.
Вакансія MES software engineer
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…