Підкорили вершину, але чи свою? 4 cкладові особистого успіху

Висока зарплата, престижна посада та професійні досягнення не завжди роблять людину щасливою. Постійне прагнення заробляти більше й підніматися кар’єрними сходами може призвести до виснаження, тривожності та проблем у стосунках. Натомість для повноцінного життя важливо розвивати чотири сфери: внутрішній добробут, роботу й фінанси, стосунки з людьми та інтелектуальне зростання.

[social_blue social=“telegram”]

Таку концепцію описав Метт Людмер, колишній директор з управління капіталом Mor­gan Stan­ley, у матеріалі для Fast Com­pa­ny. Він пропонує переглянути звичне уявлення про успіх і з’ясувати, чи не витрачає людина роки на підкорення чужої вершини.

Чому кар’єрні досягнення не гарантують задоволення

У 2015 році Людмер залишив посаду в Mor­gan Stan­ley, щоб заснувати власну компанію з іншим підходом до управління добробутом. На той момент він уже помічав суперечність у фінансовій індустрії: успіх там вимірювали кількістю заможних клієнтів, розміром активів і прибутками, тоді як особисте життя, здоров’я та емоційний стан часто залишалися поза увагою.

Згодом він дійшов висновку, що ця проблема стосується не лише фінансистів. Багато людей будують життя навколо професійних досягнень, навіть якщо ціна такого руху — постійна втома, тривожність і погіршення стосунків із близькими.

На думку автора, головна помилка полягає в тому, що люди оцінюють себе за доходами, посадою та статусом. Ці показники демонструють, наскільки високо вдалося піднятися, але не відповідають на важливіше запитання: чи правильну вершину людина обрала?

Проблема такого підходу ще й у тому, що гонитва за наступним досягненням не має очевидного завершення. Щойно людина отримує бажане, з’являється нова мета — вища зарплата, більша відповідальність або престижніша посада.

Читайте також: Криза середнього віку по-міленіальськи: чому після 40 хочеться все змінити

Чотири складові справжнього добробуту

Замість звичного визначення багатства як накопичення матеріальних ресурсів Людмер пропонує ширший підхід. Він розробив модель чотирьох складових добробуту (The Four Quad­rants of True Wealth), які разом формують повноцінне життя.

Йдеться про такі сфери:

1. Свідомість і зв’язок із собою. Емоційний стан, фізичне самопочуття, духовність і розуміння власних потреб. Людині важливо не лише працювати й виконувати обов’язки, а й розуміти, що вона відчуває та чого насправді хоче.
2. Робота та фінансовий добробут. Професійна реалізація, кар’єрне зростання, заробіток і накопичення капіталу. Це важлива частина життя, але вона не повинна витісняти всі інші.
3. Стосунки та спільнота. Дружба, родина, близькі люди, відчуття приналежності до спільноти та можливість будувати щирі стосунки.
4. Навчання протягом життя. Інтелектуальний розвиток, здобуття нових знань, розширення світогляду та розуміння того, як влаштований світ.

Автор зауважує, що більшість людей приділяють достатньо уваги лише одній або двом складовим. Наприклад, можуть бути успішними в роботі й постійно навчатися, але майже не залишати часу на друзів, родину та власний емоційний стан.

У результаті виникає відчуття, що чогось бракує, навіть якщо зовні життя виглядає успішним.

Читайте також: Мультихобі замість вигорання: як знайти час на себе поза роботою

Як зрозуміти, яких складових життя вам бракує

Щоб перевірити цю модель на практиці, Людмер пропонує відповісти на два запитання:

• На що я витрачаю більшу частину свого часу?
• Чому я хотів би присвячувати час, якби не мав фінансових обмежень?

Під час першого семінару автора учасники мали фізично обрати одну з чотирьох умовних зон кімнати, яка відповідала їхнім пріоритетам. Усі восьмеро опинилися в секторі роботи та фінансового добробуту.

Однак відповідь на друге запитання розподілила їх між усіма чотирма напрямами. Один із банкірів обрав навчання, інший учасник, який мав багато друзів і чудову родину, зізнався, що майже не розуміє власних емоцій. Сам Людмер обрав стосунки та спілкування, оскільки зрозумів, що за роки професійної гонитви став самотнім.

Ця вправа допомогла учасникам побачити, що навіть за значних професійних досягнень вони можуть відчувати дефіцит в інших сферах.

Читайте також: 5 пасток мислення, які тримають вас на поганій роботі

Чому не потрібно встигати все

Людмер наголошує: його модель не закликає людей ще більше навантажувати себе справами чи намагатися одночасно стати ідеальними працівниками, батьками, друзями та учнями.

Її мета — допомогти побачити дисбаланс і поступово приділити увагу тому, чого бракує. Навіть невеликі зміни в одній або двох занедбаних сферах можуть суттєво вплинути на загальне відчуття задоволення життям.

Головна ідея полягає в тому, що справжній успіх не можна виміряти лише грошима, посадою чи кількістю досягнень. Важливо також мати час на близьких, піклуватися про себе, розвиватися та відчувати, що власне життя відповідає особистим цінностям.

Іноді проблема не в тому, що людина недостатньо старається, а в тому, що вона надто довго рухається до мети, яка насправді їй не потрібна.

Читайте також: Фінансовий радник: найкраща інвестиція — спогади, а не речі