Підвищення податків «заднім числом»: як це пояснюють в Раді та що думають бізнеси

Юлія Фещенко

Редакторка новин MC.today

Очільник комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, чому податки вирішили підвищувати «заднім числом». Він пояснив це винятковістю обставин і тим, що перед владою постала дилема – запровадити зміни раніше (першим жовтня) або відтермінувати їх та підняти ставки ще більше.

Данило Гетманцев пояснив, чому податки в Україні підвищують «заднім числом». Фото: Facebook / Данило Гетманцев

«Ну, і з цих двох дуже-дуже поганих рішень обрали те, яке нам здалося менш поганим», – сказав Гетманцев в інтерв’ю для «Економічної правди».

Він пояснив, що потреба в грошах не зникла, та зазначив, що ухвала, а саме збільшення податків заднім числом, це фактичне порушення. Водночас політик заявив, що питання про конституційність відповідного законопроєкту варто зняти.

«Є рішення, яким Конституційний суд протлумачив, що означає зворотна дія в часі. І він зазначив, що це стосується тих випадків, коли норми регулюють відносини, які розпочалися і були завершені до дати набуття чинності норми», – наголосив він.

Читайте також: Рада схвалила закон про підвищення податків: хто, коли й наскільки більше платитиме

Які податки можна й не можна було підвищувати, на думку бізнесів

Новий урядовий законопроєкт про рекордне підвищення податків у цілому увалили у Верховній Раді України. Тим самим у суперечках влади та бізнесів поставили крапку. Підприємці розповіли, які податки підвищувати можна було б, а які, на їхню думку, – ні. Про це пише «NV.Бізнес».

Співзасновниця групи компаній «Епіцентр К» Галина Герега зазначила, що основне податкове навантаження припаде на великі компанії, тоді як малі, ймовірно, шукатимуть шляхів уникати спати зборів у повному обсязі.

«Ми прорахували, що тільки бюджет на заробітну плату зросте від 35 до 40 млн грн на місяць. Додатково оподатковується купівля чи продаж валюти, податок на дивіденди – усе це подорожчає для нас на 3,5%. Замість того, щоб інвестувати, реінвестувати, нас заганяють у глухий кут, і ми зараз маємо бюджет виживання», – зазначила підприємиця.

CEO та співзасновник IT-компанії Intellias Віталій Седлер наголосив, що ця ініціатива порушує обіцянки держави не змінювати податковий режим для резидентів «Дія.City» впродовж 25 років. Він погоджується, що країна в стані війни повинна підвищувати збори, проте не коштом довіри до себе та власної податкової стабільності.

«Якби я мав вибір, то я зробив би інакше. Наприклад, збільшував податки через зростання ПДВ. Мені цей крок здається логічним, зрозумілим, і тим, який, напевно, принесе не менший внесок до бюджету», – зазначив Седлер і додав, що після збільшення податків компанії втратять потенціал інвестувати кошти.

Читайте також: Провайдерів переводять на загальне оподаткування. Як зміняться ціни на домашній інтернет

Співвласник Unex Bank Іван Світек назвав два значні мінуси рішення підвищити податки в той спосіб, у який це відбувається. Насамперед це вибірковість, оскільки ухилянтів від сплати мит та тих, хто сумлінно здійснював відрахування до бюджету, поставили в нерівні умови. Другий мінус – це безпосередньо підвищення податків «заднім числом», що негативно вплине на інвестиційний клімат. Більш ефективним методом наповнення бюджету – якщо говорити тільки про податки, а не про боротьбу з корупцією та тіньовою економікою – він вважає збільшення ПДВ.

«Так, це дало б певний поштовх інфляції та вплинуло б також на найменш заможних громадян. Але з іншого боку, ПДВ дозволив би пропорційно розподілити додаткове податкове навантаження між усіма громадянами. Навіть між тими, хто уникає сплати інших податків», – зазначив він.

СЕО медичної мережі «Добробут» Вадим Шекман зауважив, що підвищення податків насамперед вдарило по білому бізнесу. На його думку, ті, хто ухилявся від сплати зборів, продовжуватимуть це робити, тоді як розв’язанням проблеми могли б стати реальні кроки з виведення таких бізнесів із тіні.

«Хочеться нагадати можновладцям, що білий бізнес – це не дійна корова, з якої можна нескінченно витискати гроші, водночас жодним чином не підтримуючи», – зауважив він.

• Також пропонуємо вам почитати, чому третина паливного ринку України опинилась у зоні ризику через рекордне підвищення податків.