logo

Податкова реформа «вдарить» по IT. Як не сплачувати штрафи та подвійні податки: розбір

23 травня набув чинності Закон № 466-IX, пов’язаний із податковою реформою. Тепер українці, які живуть або ведуть бізнес на батьківщині, але водночас мають компанію за кордоном, мають розповісти державі про ці активи та сплатити з них податки. Під прицілом опинилися українські ІТ-компанії, що часто реєструють бізнес в Європі або США.

У партнерському матеріалі податкова консультантка юридичної компанії Dentons Валерія Тарасенко розповіла MC.today, чого остерігатися ІТ-компаніям, які закон має нюанси та як грамотно змінити структуру бізнесу, щоб не втрачати гроші на подвійних податках. Свої запитання зі змін у податковому законодавстві ви можете ставити чат-боту в Telegram, створеному в Dentons.

Партнер проєкту?
Dentons

Зміст

Що сталося

Уявімо, що підприємець створив ІТ-компанію в Україні, а трохи згодом зареєстрував ще одну в Європі, щоб приймати платежі від іноземних клієнтів. Отже, у нього є КІК – контрольована іноземна компанія − і він контролер, тобто людина, що має КІК або контролює її: ухвалює рішення, підписує контракти тощо.

Оскільки наш підприємець – податковий резидент України (він перебуває тут понад 183 дні, має тут сім’ю або бізнес), він стає цікавим українській владі.

Якщо ви маєте КІК, ви повинні будете здавати звіт про неї в податкову разом із річною податковою декларацією. До звіту треба додати копії фінансової звітності вашої іноземної компанії.

Валерия Тарасенко, Dentons

Валерія Тарасенко, Dentons

Якщо обіг по всім вашим іноземним компаніям понад €2 млн, вам доведеться сплатити в Україні податки з їхнього прибутку:

  • 18 % прибуткового податку та 1,5 % військового збору з міжнародного прибутку, якщо ви подаєте податкову декларацію як приватна особа;
  • тільки 18 % із прибутку КІК, якщо ви подаєте декларацію від імені української компанії, що є власником іноземного бізнесу.

Наприклад, за рік ваша КІК з обігом €2,5 млн заробила $150 тис. прибутку. Вам треба сплатити в бюджет України $29,2 тис., якщо ви маєте КІК як приватна особа, або $27 тис., якщо власник КІК – ваша українська компанія.

Якщо ви не розповісте податковій про те, що маєте КІК, вас оштрафують на 1,4 млн грн. Якщо не надати звітність, сума штрафу – 3 % від доходу іноземної компанії. Якщо приховаєте прибуток КІК, доведеться викласти до 2,2 млн грн.

У 2021−2023 роках штрафувати не будуть, щоб бізнес встигнув перелаштуватися під нові вимоги. А от у 2024-му нікому вже не ухилитися.

Навіщо впроваджують цей закон

Раніше резиденти України мали платити податки лише з тих доходів, що надійшли на їхні українські рахунки. Якщо іноземна компанія не розподіляла свій прибуток українським власникам, то наша держава не мала можливості її оподаткувати.

Новий закон дозволяє збирати податки з нерозподіленого прибутку КІК, навіть якщо гроші не «зайшли» до України й залишаються на рахунках за кордоном. Окрім того, тепер немає сенсу виводити доходи, зароблені в Україні, до інших країн із низькими податками – однаково доведеться заплатити за нашим законодавством.

В Україні не винайшли велосипед: схожі вимоги та правила про оподаткування КІК є в багатьох країнах Європи, наприклад, у Бельгії, Австрії, Франції, Німеччині. Так вони намагаються захистити свої фінанси.

Як податкова реформа «вдарить» по IT

У багатьох українських IT-підприємців є КІК за кордоном. Наприклад, там відкривають додаткову компанію для продажу на місцевому ринку або реєструють стартап, що пройшов акселератор і який через кілька років стає прибутковим бізнесом. Найчастіше підприємці вибирають США, Канаду, Велику Британію, Ірландію, Естонію, Кіпр, Мальту та Гонконг.

Для цього є кілька причин:

  • венчурні інвестори охочіше вкладаються в компанії, що зареєстровані в зрозумілих для них юрисдикціях;
  • права на інтелектуальну власність (частина ІТ-продукту, алгоритму, схеми тощо) вигідніше реєструвати в юрисдикціях, де їх захищають не лише на папері;
  • великі компанії на кшталт мереж магазинів Louis Vuitton або Inditex навряд чи розглядатимуть ІТ-продукти українських виробників – вони більше довіряють компаніям із Європи або США.

Також у європейських країнах є вимога: якщо ви продаєте ІТ-продукт їхнім мешканцям або їхнім компаніям, то зобов’язані сплатити ПДВ на користь Євросоюзу, а для цього треба зареєструвати там бізнес. Наприклад, ІТ-компанія продає онлайн-гру в Німеччині. Отже, вона має зареєструвати компанію або постійне представництво в якійсь країні ЄС та платити ПДВ із кожного продажу.

Чому IT-бізнесу було вигідно сплачувати податки за кордоном

Не можна сказати, що податки за кордоном більш низькі або ліберальні, ніж в Україні. У США федеральний податок на прибуток складає 21 %, а також доведеться сплатити податок штату – ще 1−12% від прибутку. У Великій Британії ставка податку на прибуток – 17 %.

Однак у деяких країнах є пільги для сфери IT. У Нідерландах це програма Innovation Box: якщо ви самі розробили ІТ-продукт, на нього діє податкова ставка всього 7 %, при цьому загальна ставка – 20,5 %.

У Бельгії є режим Innovation Income Deduction, що дозволяє врахувати витрати та знизити ефективну ставку податку на прибуток від патентів, програм та інших захищених прав інтелектуальної власності до 6,8 %.

У Латвії немає податків на спільний прибуток, тільки на розподілений, ставка – 20 %. Це вигідно для стартапів і компаній, що реінвестують прибуток у розвиток бізнесу.

На Кіпрі IT-компанія може отримати статус IP Box і сплачувати податок 2,5 % від доходу. Для цього вона має отримувати тільки один тип доходу – роялті (відсоткові відрахування власнику ліцензії – прим. ред.) від об’єктів інтелектуального права: патентів, комп’ютерних програм, ноу-хау тощо.

Зазвичай підприємці створюють групи пов’язаних компаній: одні надають послуги та сплачують податки за звичайною ставкою, а на інші реєструють лише права інтелектуальної власності та сплачують роялті й податки за пільговою ставкою. Це дозволяє знизити податки групи до 5−7 %.

Наприклад, ІТ-бізнес складається з трьох компаній. Перша – центр розробки, він зареєстрований в Україні та сплачує податок на прибуток 18 %. Друга – офіс продажу, він зареєстрований у Латвії та податки на нерозподілений прибуток не сплачує. Третя «прописана» на Кіпрі, має права інтелектуальної власності та сплачує 2,5 %. Завдяки пільговим умовам у Латвії та на Кіпрі податок для всієї групи може бути нижчим за 6 %. 

Коли можна не сплачувати податки

Контролер може не сплачувати податки, якщо його КІК зареєстрована в одній із 80 країн, з якими Україна підписала угоду про усунення подвійного оподаткування та де веде операційну діяльність, а не просто отримує дивіденди або роялті. Серед таких держав – США, Канада, Китай, Сингапур і країни ЄС.

Якщо компанія не веде в цих країнах операційну діяльність, але сплачує там податок за ставкою не меншою за 13 %, то в Україні контролеру також платити не потрібно. А якщо податок за кордоном менший за 13 %, то можна зарахувати цей відсоток в Україні.

Наприклад, компанія зареєстрована в Нідерландах і сплатила там 7 % від прибутку. В Україні контролеру доведеться сплатити різницю від нашої ставки 18 %, тобто 11 % + 1,5 % військового збору.

Ще один спосіб зекономити – розподілити прибуток КІК як дивіденди акціонерам компанії, тобто вивести їх на особистий рахунок. Тоді вам як приватній особі треба буде сплатити податок за ставкою 9 %, а також 1,5 % військового збору. Для дивідендів у розмірі $150 тис. це $15 750.

До яких витрат тепер готуватися

Один із головних нюансів нового закону – додаткові витрати на фінансову звітність. Щоб підготувати документи для української податкової, бізнесу доведеться найняти сертифікованого аудитора в країні реєстрації КІК. Це коштує від $3 тис., ціна залежить від юрисдикції та оборотів компанії. Додаткові витрати –перекласти всі звіти українською.

Ще податкова може попросити також контракти, інвойси та інші документи з операцій КІК. Тоді потрібно буде перекласти українською ще більше документів.

Не надавати звітність не можна, навіть якщо іноземна компанія неприбуткова.

Що робити IT-бізнесу

Насамперед, слід проконсультуватися з фахівцем у сфері міжнародного оподаткування. Він підкаже, чи підпадає ваш бізнес від визначення КІК та які є ризики.

У мережі вже з’явилися чутки про те, що якщо ви маєте великого клієнта за кордоном, його можуть уналежнити до КІК – ніби ви фактично контролюєте роботу цієї компанії. Це міф, але з’ясувати тонкощі законодавства ліпше з податковим консультантом.

Якщо ваш бізнес складається з кількох компаній, зокрема КІК, ви маєте час до 2021 року, щоб перелаштувати структуру. Наприклад, «непотрібні» компанії закрити, а «потрібні» перевести в країни, з якими Україна має угоду про усунення подвійного оподаткування.

Уявімо собі IT-бізнес, що належить українцям і складається з п’яти компаній:

  • Компанія A – це основна операційна компанія, в якій наймають програмістів, розробляють ІТ-продукт, обслуговують клієнтів. Вона зареєстрована в Україні та сплачує податок на прибуток 18 %.
  • Компанія B – холдинг, отримує пасивний прибуток. Зареєстрована в Белізі, за законами цієї країни податок на прибуток не сплачує.
  • Компанія C – займається маркетингом і продажем цифрових сервісів на ринку ЄС. Зареєстрована у Великій Британії, сплачує податок на прибуток за ставкою 17 %.
  • Компанія D – підписує контракти з великими клієнтами та субконтракти на послуги від компанії А. Зареєстрована на Кіпрі, сплачує 12,5 % податку на отриманий прибуток.
  • Компанія E – має всі права інтелектуальної власності та отримує тільки роялті від клієнтів. Також зареєстрована на Кіпрі, сплачує 2,5 %.

За новим законом, компаніям В і Е доведеться сплачувати в Україні податок на нерозподілений прибуток за ставкою 18 %. Така структура групи стає «дорогою».

Якщо, наприклад, компанію В ліквідувати, а D і E об’єднати з компанією С у Великій Британії, то ставку податку на прибуток можна знизити до 10 %. У цій країні є пільги для інноваційних розробок, а також доходів від патентів і прав інтелектуальної власності.

Водночас, за правилами КІК, сплачувати податок на нерозподілений прибуток компанії С в Україні не треба. Витрати на утримання та підготовку звіту за КІК скоротяться до одного бізнесу, «британського».

Чому важливо починати вже тепер

Зміна структури бізнесу – нешвидка справа. В ідеальних умовах реструктуризація невеликої групи з двох-чотирьох компаній у кількох юрисдикціях займає три місяці, на практиці – шість-сім. Якщо група складається з п’яти та більше компаній, потрібен як мінімум рік.

Треба врахувати час на пошук податкового консультанта та узгодження нової структури з усіма власниками. Ліквідація старих компаній займає як мінімум місяць. Відкрити банківські рахунки для нових – два-шість місяців. Перевести туди контракти з клієнтами та постачальниками – один-два місяці.

Якщо ваша КІК працює в ЄС, можна зробити редоміціляцію – змінити країну реєстрації компанії. Це зручно: не треба нічого створювати та ліквідовувати, перепідписувати контракти й відкривати банківський рахунок. Редоміціляція займає від п’яти місяців, але такий «переїзд» обійдеться власникам як мінімум у $100 тис.

Порахуйте час на всі ці етапи та процеси, і ви не помітите, як правила КІК стануть обов’язковими, тому починати готуватися час уже зараз.

Якщо у вас залишилися запитання щодо змін у податковому законодавстві, ви можете адресувати їх юридичній компанії Dentons.

Повернутися до змісту 

Партнер проєкту?
Dentons

написати чат-боту Dentons у Telegram

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: