23 травня набув чинності Закон № 466-IX, пов’язаний із податковою реформою. Тепер українці, які живуть або ведуть бізнес на батьківщині, але водночас мають компанію за кордоном, мають розповісти державі про ці активи та сплатити з них податки. Під прицілом опинилися українські ІТ-компанії, що часто реєструють бізнес в Європі або США.
У партнерському матеріалі податкова консультантка юридичної компанії Dentons Валерія Тарасенко розповіла MC.today, чого остерігатися ІТ-компаніям, які закон має нюанси та як грамотно змінити структуру бізнесу, щоб не втрачати гроші на подвійних податках. Свої запитання зі змін у податковому законодавстві ви можете ставити чат-боту в Telegram, створеному в Dentons.
Уявімо, що підприємець створив ІТ-компанію в Україні, а трохи згодом зареєстрував ще одну в Європі, щоб приймати платежі від іноземних клієнтів. Отже, у нього є КІК – контрольована іноземна компанія − і він контролер, тобто людина, що має КІК або контролює її: ухвалює рішення, підписує контракти тощо.
Оскільки наш підприємець – податковий резидент України (він перебуває тут понад 183 дні, має тут сім’ю або бізнес), він стає цікавим українській владі.
Якщо ви маєте КІК, ви повинні будете здавати звіт про неї в податкову разом із річною податковою декларацією. До звіту треба додати копії фінансової звітності вашої іноземної компанії.
Якщо обіг по всім вашим іноземним компаніям понад €2 млн, вам доведеться сплатити в Україні податки з їхнього прибутку:
Наприклад, за рік ваша КІК з обігом €2,5 млн заробила $150 тис. прибутку. Вам треба сплатити в бюджет України $29,2 тис., якщо ви маєте КІК як приватна особа, або $27 тис., якщо власник КІК – ваша українська компанія.
Якщо ви не розповісте податковій про те, що маєте КІК, вас оштрафують на 1,4 млн грн. Якщо не надати звітність, сума штрафу – 3 % від доходу іноземної компанії. Якщо приховаєте прибуток КІК, доведеться викласти до 2,2 млн грн.
У 2021−2023 роках штрафувати не будуть, щоб бізнес встигнув перелаштуватися під нові вимоги. А от у 2024-му нікому вже не ухилитися.
Раніше резиденти України мали платити податки лише з тих доходів, що надійшли на їхні українські рахунки. Якщо іноземна компанія не розподіляла свій прибуток українським власникам, то наша держава не мала можливості її оподаткувати.
Новий закон дозволяє збирати податки з нерозподіленого прибутку КІК, навіть якщо гроші не «зайшли» до України й залишаються на рахунках за кордоном. Окрім того, тепер немає сенсу виводити доходи, зароблені в Україні, до інших країн із низькими податками – однаково доведеться заплатити за нашим законодавством.
В Україні не винайшли велосипед: схожі вимоги та правила про оподаткування КІК є в багатьох країнах Європи, наприклад, у Бельгії, Австрії, Франції, Німеччині. Так вони намагаються захистити свої фінанси.
У багатьох українських IT-підприємців є КІК за кордоном. Наприклад, там відкривають додаткову компанію для продажу на місцевому ринку або реєструють стартап, що пройшов акселератор і який через кілька років стає прибутковим бізнесом. Найчастіше підприємці вибирають США, Канаду, Велику Британію, Ірландію, Естонію, Кіпр, Мальту та Гонконг.
Для цього є кілька причин:
Також у європейських країнах є вимога: якщо ви продаєте ІТ-продукт їхнім мешканцям або їхнім компаніям, то зобов’язані сплатити ПДВ на користь Євросоюзу, а для цього треба зареєструвати там бізнес. Наприклад, ІТ-компанія продає онлайн-гру в Німеччині. Отже, вона має зареєструвати компанію або постійне представництво в якійсь країні ЄС та платити ПДВ із кожного продажу.
Не можна сказати, що податки за кордоном більш низькі або ліберальні, ніж в Україні. У США федеральний податок на прибуток складає 21 %, а також доведеться сплатити податок штату – ще 1−12% від прибутку. У Великій Британії ставка податку на прибуток – 17 %.
Однак у деяких країнах є пільги для сфери IT. У Нідерландах це програма Innovation Box: якщо ви самі розробили ІТ-продукт, на нього діє податкова ставка всього 7 %, при цьому загальна ставка – 20,5 %.
У Бельгії є режим Innovation Income Deduction, що дозволяє врахувати витрати та знизити ефективну ставку податку на прибуток від патентів, програм та інших захищених прав інтелектуальної власності до 6,8 %.
У Латвії немає податків на спільний прибуток, тільки на розподілений, ставка – 20 %. Це вигідно для стартапів і компаній, що реінвестують прибуток у розвиток бізнесу.
На Кіпрі IT-компанія може отримати статус IP Box і сплачувати податок 2,5 % від доходу. Для цього вона має отримувати тільки один тип доходу – роялті (відсоткові відрахування власнику ліцензії – прим. ред.) від об’єктів інтелектуального права: патентів, комп’ютерних програм, ноу-хау тощо.
Зазвичай підприємці створюють групи пов’язаних компаній: одні надають послуги та сплачують податки за звичайною ставкою, а на інші реєструють лише права інтелектуальної власності та сплачують роялті й податки за пільговою ставкою. Це дозволяє знизити податки групи до 5−7 %.
Наприклад, ІТ-бізнес складається з трьох компаній. Перша – центр розробки, він зареєстрований в Україні та сплачує податок на прибуток 18 %. Друга – офіс продажу, він зареєстрований у Латвії та податки на нерозподілений прибуток не сплачує. Третя «прописана» на Кіпрі, має права інтелектуальної власності та сплачує 2,5 %. Завдяки пільговим умовам у Латвії та на Кіпрі податок для всієї групи може бути нижчим за 6 %.
Контролер може не сплачувати податки, якщо його КІК зареєстрована в одній із 80 країн, з якими Україна підписала угоду про усунення подвійного оподаткування та де веде операційну діяльність, а не просто отримує дивіденди або роялті. Серед таких держав – США, Канада, Китай, Сингапур і країни ЄС.
Якщо компанія не веде в цих країнах операційну діяльність, але сплачує там податок за ставкою не меншою за 13 %, то в Україні контролеру також платити не потрібно. А якщо податок за кордоном менший за 13 %, то можна зарахувати цей відсоток в Україні.
Наприклад, компанія зареєстрована в Нідерландах і сплатила там 7 % від прибутку. В Україні контролеру доведеться сплатити різницю від нашої ставки 18 %, тобто 11 % + 1,5 % військового збору.
Ще один спосіб зекономити – розподілити прибуток КІК як дивіденди акціонерам компанії, тобто вивести їх на особистий рахунок. Тоді вам як приватній особі треба буде сплатити податок за ставкою 9 %, а також 1,5 % військового збору. Для дивідендів у розмірі $150 тис. це $15 750.
Один із головних нюансів нового закону – додаткові витрати на фінансову звітність. Щоб підготувати документи для української податкової, бізнесу доведеться найняти сертифікованого аудитора в країні реєстрації КІК. Це коштує від $3 тис., ціна залежить від юрисдикції та оборотів компанії. Додаткові витрати –перекласти всі звіти українською.
Ще податкова може попросити також контракти, інвойси та інші документи з операцій КІК. Тоді потрібно буде перекласти українською ще більше документів.
Не надавати звітність не можна, навіть якщо іноземна компанія неприбуткова.
Насамперед, слід проконсультуватися з фахівцем у сфері міжнародного оподаткування. Він підкаже, чи підпадає ваш бізнес від визначення КІК та які є ризики.
У мережі вже з’явилися чутки про те, що якщо ви маєте великого клієнта за кордоном, його можуть уналежнити до КІК – ніби ви фактично контролюєте роботу цієї компанії. Це міф, але з’ясувати тонкощі законодавства ліпше з податковим консультантом.
Якщо ваш бізнес складається з кількох компаній, зокрема КІК, ви маєте час до 2021 року, щоб перелаштувати структуру. Наприклад, «непотрібні» компанії закрити, а «потрібні» перевести в країни, з якими Україна має угоду про усунення подвійного оподаткування.
Уявімо собі IT-бізнес, що належить українцям і складається з п’яти компаній:
За новим законом, компаніям В і Е доведеться сплачувати в Україні податок на нерозподілений прибуток за ставкою 18 %. Така структура групи стає «дорогою».
Якщо, наприклад, компанію В ліквідувати, а D і E об’єднати з компанією С у Великій Британії, то ставку податку на прибуток можна знизити до 10 %. У цій країні є пільги для інноваційних розробок, а також доходів від патентів і прав інтелектуальної власності.
Водночас, за правилами КІК, сплачувати податок на нерозподілений прибуток компанії С в Україні не треба. Витрати на утримання та підготовку звіту за КІК скоротяться до одного бізнесу, «британського».
Зміна структури бізнесу – нешвидка справа. В ідеальних умовах реструктуризація невеликої групи з двох-чотирьох компаній у кількох юрисдикціях займає три місяці, на практиці – шість-сім. Якщо група складається з п’яти та більше компаній, потрібен як мінімум рік.
Треба врахувати час на пошук податкового консультанта та узгодження нової структури з усіма власниками. Ліквідація старих компаній займає як мінімум місяць. Відкрити банківські рахунки для нових – два-шість місяців. Перевести туди контракти з клієнтами та постачальниками – один-два місяці.
Якщо ваша КІК працює в ЄС, можна зробити редоміціляцію – змінити країну реєстрації компанії. Це зручно: не треба нічого створювати та ліквідовувати, перепідписувати контракти й відкривати банківський рахунок. Редоміціляція займає від п’яти місяців, але такий «переїзд» обійдеться власникам як мінімум у $100 тис.
Порахуйте час на всі ці етапи та процеси, і ви не помітите, як правила КІК стануть обов’язковими, тому починати готуватися час уже зараз.
Якщо у вас залишилися запитання щодо змін у податковому законодавстві, ви можете адресувати їх юридичній компанії Dentons.
Попри тенденцію до повернення працівників в офіси багато компаній досі практикують гібридний графік роботи, коли…
12 грудня 2023 року сталася масштабна кібератака на «Київстар». І, хоча в абонентів зникла мережа,…
Днями до преси просочилась інформація про початок знімань нового фільму з Аль Пачіно вже за…
Ембер Венц Бокс зі США запустила власний проєкт з доволі простою метою – заробити трохи…
Співвласник української мережі магазинів заморожених напівфабрикатів «Галя Балувана», яка активно виходить на міжнародні ринки під…
Українська мережа магазинів заморожених напівфабрикатів «Галя Балувана» активно підкорює закордонні ринки під брендом Multi Cook.…