Вадим Носов із шести років захоплювався кіберфутболом, грав у комп’ютерну гру FIFA – відомий футбольний симулятор. Одночасно займався реальним футболом у юніорському складі донецького «Шахтаря». 2014-го він переїхав навчатися до Харкова і там захопився кіберспортом ще більше.
2015 року, коли Вадиму було 17, він випадково потрапив на кібертурнір і посів призове місце. Сьогодні він професійний кіберспортсмен, який у грудні виграв всеукраїнський турнір FIFA 22 Open Cup, де обійшов 100 гравців.
У партнерському матеріалі з благодійним фондом Favbet Foundation команда Федерації кіберспортивних заходів України розповіла MC.today, які якості потрібні для того, щоб стати кіберспортсменом, і звідки в українських кіберспортсменів фанати із Бразилії.
Вадима Носова знають у кіберспорті під ніком OoLancer. Його вихідний день зазвичай починається о восьмій ранку – з перших 10 тренувальних матчів у FIFA – комп’ютерній грі в жанрі симулятора футболу. На це йде кілька годин, але у вихідні Вадим не забуває проводити час із сім’єю – у нього дружина та маленький син.
«У робочий день на тренування йде 15 годин, – посміхається Вадим. – Прокидаюсь о сьомій, їду на тренувальну базу, там граю до 23:00. Я так занурююсь у гру, що не помічаю часу».
Вадим грає у професійній лізі, яка проводить турніри під патронатом Федерації кіберспортивних заходів України (ФКЗУ).
У футбольному симуляторі FIFA один кіберспортсмен керує всією командою. Коли йде атака, він перемикається між гравцями на полі під час передачі пасу. А коли йде гра в обороні, кіберспортсмен перемикається між тими гравцями, які ближчі до м’яча. Поки Вадим керує одним гравцем, решта футболістів команди продовжують бігати віртуальним полем – їхніми діями керує штучний інтелект.
2020 рік, пандемія. Вадим переїхав із дружиною з Харкова в Київ, влаштувався менеджером із закупівель в енергетичну компанію. Через локдаун він на дистанційці і все частіше замислюється над підробітком, адже нещодавно став батьком.
2016-го товариш запропонував Вадиму поборотися на кіберспортивному турнірі. Вадим взяв участь та обійшов 60 гравців, серед яких були професіонали. Посів третє місце та виграв 1 тис. грн. «Атмосфера турніру викликала багато добрих емоцій, мені захотілося досягти більшого, – згадує Вадим. – Наступні три місяці я в них не брав участі, лише тренувався».
Але на другому турнірі OoLancer не потрапив навіть у п’ятірку – хвилювався та припустився багатьох помилок. А з третьої спроби він досяг мети – обійшов 150 людей і став першим. Так кібертурніри стали частиною життя Вадима.
2018-го він дізнався, що скоро стане батьком, і вирішив зосередитися на «серйозному» занятті. Переїхав із сім’єю до Києва, влаштувався менеджером із закупівель. Але з настанням пандемії вирішив знову повернутись у кіберспорт. Щоправда, не знав як – у столиці він ще не грав. Вадим став шукати контакти професійних команд і вийшов на Федерацію кіберспортивних заходів України (ФКЗУ). Написав їм, надіслав ігрову статистику
На інтерв’ю Вадима запитали, як давно він у кіберспорті і які цілі ставить.
Команда федерації довго вивчала статистику ігор Вадима та відеозвіти турнірів за його участю. Ще його оцінювали за особистими якостями. У ньому побачили потенціал і запросили стати учасником професійної кіберспортивної ліги ФКЗУ.
Вадим погодився: «По-перше, федерація може дати потужний поштовх кар’єрі кіберспортсмена. По-друге, тут пропонують нове обладнання для тренувань. А ще тут змагаються найсильніші суперники, ми постійно проводимо внутрішні турніри. Тут я займаюсь улюбленою справою».
ФКЗУ допомагає Вадиму з участю у відкритих турнірах. А він привозить звідти кубки та грошові призи – у середньому $700–1000 за перемогу. Вадим зізнається: «Хобі стало повноцінною професією. Це бачить і моя дружина, тож підтримує. Але все це було б неможливим без мотивації, яку дають фанати та ФКЗУ. Федерація підтримує кіберспортсменів і розвиває кіберспорт загалом».
У ФКЗУ дві ліги – Esport Pro Club та Cyber Live Arena. У кожній по кілька видів кіберспортивних дисциплін. Вадим тренується у другій, де грають у кіберфутбол, кібербаскетбол і кіберхокей, склад кіберспортивного дивізіону – понад 80 кваліфікованих геймерів. Середній вік кіберспортсменів – 25 років, багато хто прийшов у віртуальний спорт із реального.
ФКЗУ розвиває не лише популярні види кіберспорту – кіберфутбол, кіберхокей, кібербаскетбол, а й локальні – наприклад, кіберкрикет. Там упевнені, що кіберспортивні симулятори незабаром наберуть не меншої популярності, ніж Counter Strike або Dota, а в майбутньому увійдуть до олімпійської програми змагань.
Кіберспортсмени беруть участь і в соціальних проєктах. Наприклад, спільно з благодійним фондом Favbet Foundation залучають до кіберспорту вихованців дитячих будинків, щоб вони могли спробувати себе в цій професії.
Джойстику Вадима шість років, з ним він бере участь у змаганнях. У забобони не вірить, каже – комфортно його тримати. Тренується OoLancer на ігровому симуляторі останньої версії, по 8–15 годин на день відточує навички. Це і є головна частина підготовки до змагань.
Боротьба на турнірі починається ще до того, як кіберспортсмени взялися за джойстики. Деякі з них не виявляють поваги до суперників – так вони пригнічують морально. «Але головне – не втрачати впевненості», – радить Вадим.
Коли на поле виходять дві віртуальні футбольні команди по 11 гравців, то насправді це два кіберспортсмени за різними консолями. Хто виграв матч, проходить у наступний тур – як у реальному футболі. У фіналі зустрічаються два найсильніші кіберспортсмени. Правила віртуального футболу нічим не відрізняються від реального.
Під час турнірів емоції ллються через край. Хтось кидається джойстиками та ламає стільці, Вадим – іноді лається. Якщо він програє, то аналізує та розбирає помилки. Перемоги кіберспортсмен святкує з командою ФКЗУ та сім’єю.
У грудні 2021 року у Києві пройшов турнір FIFA 22 Open Cup, на ньому зібралися найкращі гравці України. Вадим обійшов 100 людей і виграв: «Радість тривала тридцять секунд. А потім я сів на стілець, заплющив очі і дві хвилини сидів мовчки – був морально виснажений». У міжнародних турнірах кіберспортсмен поки що не брав участі.
В українських турнірах з кіберфутболу можна виграти від кількох тисяч до десятків тисяч гривень. У міжнародних – до $100 тис., але часто є ігровий внесок. На турнірах, які проводить ФКЗУ, з гравців нічого не беруть – призовий фонд забезпечують спонсори. Голова правління ФКЗУ Олександр Тюх каже: «Потрапити на турнір складно, до учасників високі вимоги, а охочих дуже багато. Цього року ми плануємо провести кілька великих турнірів».
Якось Вадиму надійшло повідомлення в Instagram із Бразилії. Написав гравець молодіжної футбольної команди із Сан-Паулу. «Сказав, що давно за мною слідкує і навіть зробив футболку з ніком OoLancer, тепер грає в ній», – ділиться Вадим.
Бразилія – країна, де люблять футбол, зокрема кіберспортивний. Трансляції турнірів ФКЗУ зазвичай збирають десятки мільйонів переглядів, 65% припадають на латиноамериканські країни.
Якось бразильські фанати в коментарях до трансляції написали, що грають краще за кіберспортсменів професійної ліги ФКЗУ. Тоді команда федерації запропонувала перевірити це в товариському турнірі. «Вони не змогли виграти жодного матчу. Вибачилися та попросили в подарунок наші брендові світшоти», – каже голова правління ФКЗУ Олександр Тюх.
Буває, що Вадиму пишуть і хейтери – жаліються, що він часто виграє, або намагаються довести, що грають краще. «Якщо критика конструктивна, я можу відповісти», – каже він.
Якщо запитати Вадима, які кнопки він щойно натискав у грі, одразу не відповість – пальці все роблять автоматично. Але в кіберспорті доводиться постійно вчитися. Ось що Вадим радить тим, хто хоче стати кіберфутболістом:
Цими порадами у грудні минулого року Вадим ділився і з вихованцями дитячих будинків, що залишились без батьків. ФКЗУ разом із благодійним фондом Favbet Foundation запустили проєкт CLA 4 KIDS. Провели в Центрі соціальної опіки «Отчий дім» Київської області навчальні лекції та організували там повноцінне місце для тренувань: встановили плазму, приставку зі спортивними симуляторами, подарували геймерські крісла та крісла-мішки від компанії Barsky. Усе це допоможе підліткам розвиватись у напрямі консольного геймінгу – ігри на приставках.
У ФКЗУ планують проводити турніри серед вихованців дитячих будинків – найкращі гравці зможуть отримати можливість стати професійними кіберспортсменами. Голова правління ФКЗУ Олександр Тюх упевнений: «Навіть якщо зі ста людей ми надихнемо і дамо путівку в життя одному – отже, ми працюємо недаремно».
Фотограф: Володимир Герасимов
Видавнича столиця України не схиляє голову – видавці, книгарні, друкарні та інші локальні бізнеси продовжують…
З початком повномасштабної війни ще більше українців опинилися за кордоном. Відповідно виникли питання не лише…
Засновник українського виробника промислового освітлення Quantula Олександр Тоцький, який працює на ринках більш як 20…
Жанр true crime (англ. true – справжнє, реальне, crime – злочин) набирає обертів: документальні серіали…
Платформа Jooble активно працює над якісними зрушеннями на ринку праці, зокрема пошуку роботи для представників…
24 квітня український парламент схвалив у першому читанні законопроєкт 9256д, одним з головних пунктів якого…