Продали картку — отримали строк: Рада криміналізувала «дропів»

Передати свою банківську картку чи доступ до рахунку незнайомцям «за невелику винагороду» тепер може обернутися не лише заблокованим рахунком, а й кримінальною справою. Верховна Рада ухвалила в цілому закон №16013, який посилює відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами. Тим, хто продає чи купує чужі картки для шахрайських схем, загрожує до чотирьох років ув’язнення, а організаторам — до шести. За закон 28 жовтня проголосували 270 народних депутатів.

Рада ухвалила закон №16013 про відповідальність за незаконні дії з картками і рахунками. Які покарання загрожують дропам і як не стати жертвою схеми. Фото: Deposit­pho­tos

Головне

• Передача, придбання та зберігання карток, рахунків і даних доступу до них із метою шахрайства тепер є кримінальним правопорушенням.
• За передачу власної картки загрожує штраф 5100–17 000 грн.
• За придбання чи збут чужих платіжних інструментів — до чотирьох років позбавлення волі.
• Повторне правопорушення чи дії організованої групи караються ув’язненням до шести років або штрафом до 170 тис. грн.

Хто такі дропи і чому за них взялися

Дропи — це люди, які за гроші передають шахраям свої банківські картки чи рахунки. Через них злочинці переміщують і приховують незаконно отримані кошти, зокрема гроші, виманені в людей через шахрайські кол-центри.

За даними НБУ, дропи зазвичай відкривають кілька рахунків у різних банках, а за «оренду» рахунку отримують від 800 до 4000 грн на тиждень.

Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський пояснив, що дроп-рахунки стали одним із ключових інструментів злочинців, а в законі такі мережі описані як окремий елемент злочинної інфраструктури, що набув системного характеру. Новий закон, за його словами, допоможе ефективніше протидіяти шахрайським кол-центрам і схемам, через які українці втрачають гроші.

Читайте також: Банкомат з’їв гроші: що робити, щоб їх повернути

Що змінює закон

Крім того:

• стаття 200 Кримінального кодексу охоплюватиме також платіжні доручення та засоби доступу до електронних гаманців;
• окремим правопорушенням стає заволодіння платіжними інструментами через шахрайство чи зловживання довірою;
• для юридичних осіб розширюються підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру.

Закон імплементує директиву ЄС 2019/713 про боротьбу із шахрайством із безготівковими платіжними засобами.

Чи можна уникнути покарання

Так, але лише за однієї умови. Той, хто вчинив таке правопорушення вперше, може уникнути покарання, якщо добровільно про нього повідомить і допоможе розкрити злочин.

Як держава боролася з дропами раніше

Проблему обговорюють щонайменше з 2024 року:

• у серпні 2024 року НБУ запровадив тимчасовий ліміт на перекази з картки на картку — 150 тис. грн на місяць;
• у грудні 2024 року банки, НБУ та профільні асоціації підписали меморандум про прозорість платіжного ринку, який запровадив нові ліміти на перекази;
• у жовтні 2025 року в Раді зареєстрували законопроєкт про реєстр дропів з обмеженнями для них на два роки;
• у червні 2026 року НБУ оштрафував Easy­Pay та City24 на 135 млн грн кожну, бо вважає термінали самообслуговування одним із каналів потрапляння «чорної» готівки в банківську систему.

Варто пам’ятати й про банківський фінмоніторинг: навіть законні великі чи нетипові перекази банк може перевірити й попросити пояснити походження коштів.

Як не стати дропом випадково

• Ніколи не передавайте свою картку, PIN-код чи доступ до банківського застосунку іншим людям, навіть знайомим.
• Не відкривайте рахунки «на прохання» чи за гроші, навіть якщо вам обіцяють легкий заробіток.
• Остерігайтеся оголошень на кшталт «заробіток без вкладень: просто прийми переказ на свою картку».
• Якщо вже потрапили в таку схему, найкраще одразу звернутися до поліції: закон дає шанс уникнути покарання тим, хто сам повідомить про правопорушення.

Читайте також: Арешт рахунків і заборона виїзду: у ДПС розповіли про наслідки податкових боргів у 2026