«Пудинг тут – не солодке, а ковбаса». Ніна Міщенко про особливості ірландської кухні й те, що спільного вона має з українською

Ніна Міщенко та її 12-річний син Андрій наприкінці лютого були змушені виїхати з Києва. Зараз вони живуть в ірландському готелі Citywest. 

У колонці для Independent.ie, а також на своїй сторінці в соцмережах Ніна поділилась враженнями від ірландської їжі й розповіла, чим вона відрізняється від української та що в цих кухнях спільного. Редакція MC.today переказує розповідь Ніни.

Ірландський «смак дому»

Раз на тиждень у готелі Citywest кухарі готують борщ – з буряком, морквою, картоплею, капустою, томатним соусом та м’ясом.

Перед подачею в тарілку додають сметану і рубану зелень. Минулого літа український борщ внесли до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Ми вдячні ірландцям за розуміння важливості української кухні. Кожного разу, коли я їм борщ, я згадую своїх маму та бабусю, які часто готували його вдома. Ми любили вегетаріанський варіант і їли його холодним. Коли ми жили у приймаючій сім’ї минулої весни, я постійно готувала борщ і він нагадував мені про дім.

Українці традиційно вживають багато кисломолочних продуктів: сметану, йогурт, сир, кефір. І добре, що кефір є в польських магазинах і деяких супермаркетах тут.

Мій син Андрій щоранку купує півлітра кефіру у відділі здорового харчування в магазині біля школи та кладе його в ланч-бокс.

Також ми їмо багато каш. Андрій дуже любить гречану та ячну каші. У готелі я часто бачу, як люди заливають гречку окропом у термосі, щоб вранці її можна було їсти. Це ще один смак дому.

Ірландська та українська кухні мають багато спільного. Ми їмо на сніданок яйця. У багатьох регіонах Ірландії ми також їмо кров’янку, яку ірландці називають «чорним пудингом». Мій син каже, що йому подобається ірландська їжа, тому що вона проста і домашня.

Україна знаходиться на перехресті багатьох важливих торгових шляхів, тому в різних частинах країни кухня зазнала впливу єврейської, татарської, німецької, молдавської, болгарської, угорської та турецької культур.

Вдома ми звикли купувати свіжі продукти у фермерів на ринках. До війни біля моєї багатоповерхівки в Києві щосуботи були ярмарки, куди люди з сіл приїжджали продавати овочі та фрукти й де можна було купити свіже м’ясо.

Чого точно не вистачає всім українцям в Ірландії, так це свіжо посоленого шматка сала з м’ясним прошарком. Я все ще чекаю, коли українці почнуть відкривати ресторани з нашою кухнею і коли хтось почне виробляти українське сало.

Це сало, яке традиційно їдять на шматку чорного хліба з часником і подають до борщу: ще один смак дому.

Три продукти, які в Ірландії відрізняються від наших

1. Ірландський бекон. Бекон тут – це не грудинка, як в США, а тонко нарізана свина корейка. Називається Rashers. Такий бекон засолений перед пакуванням і на це треба зважати. А то одного разу при готуванні я його посолила. Бекон смажать, або запікають.
2. Чорний та білий пудинг – це не солодке, а ковбаса. Пам‘ятаєте в дитинстві кров‘янку та ліверну ковбасу? Оце воно, лише замість гречки тут кладуть вівсянку. Чорний пудинг з кров‘ю, а білий більше печінковий. Пудинг смажать шматочками.
3. Ірландські сосиски. Ті сосиски, які ми звикли їсти, тут називають frankfurters. Ірландські сосиски роблять здебільшого зі свинини в натуральній оболонці. Але це не ті, що ми звикли купувати: м‘ясо в ірландських сосисках не знаю скільки разів перемелене. Андрюха до речі їх любить більше, ніж звичайні. Бо м‘ясні та ніжні. Для тих, хто худне, є індичі.

До речі rashers, black&white pudding, irish sausages входять у великий ірландський сніданок. Де ще до яєць додають квасолю, гриби, картопляну котлету і підсмажені помідори.

Я зробила фотографії в місцевому супермаркеті: тут ритейлери навіть акції часто роблять на ці продукти саме, як на сніданкові.