Lockheed Martin F-16 USAF flying in close formation
Новий рік – це час мріяти. Але фатальний двадцять другий зробив передноворічні мрії українців абсолютно особливими. «Святий Миколай, допоможи ЗСУ дістатися до Рубіжного, – просить дитина з Луганської області. – Принеси воїнам зброю, одяг та їжу, щоб їм було тепло».
Зброя української перемоги
Справді, всі ми хочемо, щоби швидше закінчилася війна. У той же час розуміємо, що перемогти сильного та численного ворога можна лише за рахунок сучаснішої техніки. Тому з надією дивимося на наших союзників та уважно вивчаємо характеристики нових озброєнь, які отримують ЗСУ.
« Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. – каже в інтерв’ю The Economist Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний. – Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, гадаю, цілком реально вийти на кордон 23 лютого».
MIM-104 Patriot
Чи може Україна отримати таку кількість зброї від західних партнерів найближчим часом? З одного боку, сьогодні це видається фантастикою. З іншого, згадайте, що на початку року нам відмовлялися передавати навіть найпоширеніші ПЗРК Stinger. А 21 грудня схвалили постачання незрівнянно сучасніших, складніших і дорожчих комплексів ПРО Patriot.
На цьому тлі обнадійливим виглядає нещодавня заява Джо Байдена. За підсумками переговорів з Володимиром Зеленським він наголосив , що й надалі має намір зміцнювати бойові можливості Збройних сил України. Найімовірніше, що йдеться про постачання основних бойових танків M1 Abrams та важких бойових машин піхоти M2 Bradley, щоб закрити «список Залужного».
M1A2 SEP Abrams TUSK II
Але якщо вже мріяти, то хотілося б бачити в цьому списку балістичні ракети класу «земля-земля» ATACMS з дальністю в 300 км, ударні БПЛА MQ-1C Grey Eagle і, звичайно, винищувачі F-15E Strike Eagle та F-16 Fighting Falcon, які назавжди відіб’ють у загарбника бажання літати над українською землею.
Редакція MC.today з’ясувала характеристики та переваги озброєнь, які союзники можуть нам передати у 2023 році, та розібралася як вони вплинуть на перебіг війни.
MGM-140 ATACMS
ATACMS, або Army TACtical Missile System (армійський тактичний ракетний комплекс) – це тактична балістична ракета класу «земля-земля», яку виробляє американська компанія Lockheed Martin. Її можна запускати з пускових установок систем залпового вогню M270 MLRS та M142 HIMARS, які вже є на озброєнні України.
Дальність ракет ATACMS залежить від модифікації і може змінюватися від 165 км (ATACMS Block I) до 300 км у Block IVA та 450 км у новітніх M57A1. Всі ці ракети створені, щоби з високою точністю вражати командні пункти, пускові установки ракет, об’єкти ППО, вузли зв’язку та склади боєприпасів.
В інтерв’ю Валерія Залужного The Economist згадується важливий факт, який стосується HIMARS. Навіть у поєднанні з найпростішими ракетами GMLRS ці системи змусили росію кардинально переглянути способи ведення воєнних дій. Противнику довелося видалити зі смуги завглибшки 70 км усі склади боєприпасів, бази технічного забезпечення та пункти управління.
Lockheed Martin M142 High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS)
Але проблема в тому, що зараз армія росії пристосувалася. «Вони відійшли на відстань, на яку HIMARS вже не може дістати. – Пояснює Залужний. – А нічого більш далекобійного ми не маємо». Таким чином, HIMARS, який влітку і восени став головним елементом протидії артилерійському наступу Росії, тепер діє менш ефективно.
У цій ситуації для високоточних ракет GMLRS потрібна така сама масова, але більш далекобійна альтернатива. І це, звісно, ATACMS! Якщо ЗСУ отримають ATACMS із дальністю в 300 км, то можна сміливо сказати, що тилу у російської армії не буде зовсім. Після цього не залишиться жодного місця на тимчасово окупованих територіях і в Криму, де ворог міг би почуватися у безпеці.
Ракети ATACMS повністю обріжуть логістику забезпечення російських військ. Боєприпаси, що йдуть через Крим, опиняться у зоні досяжності наших ракет. Це змусить ворога скорочувати лінію фронту та зробить утримання окупованого півдня надто складним. Одним словом, навіть 100 далекобійних ракет ATACMS суттєво змінять баланс сил. Головне питання – коли та скільки ми їх отримаємо.
Abrams A1M1
M1 Abrams – основний бойовий танк армії США. Серійно випускається з 1980 року, перебуває на озброєнні 8 країн (включаючи Польщу), пройшов низку модернізацій. В даний час є одним із найважчих танків в світі. При вазі понад 62 тонн він у 1,5 раза важчий за радянський Т-72 і на 30% важчий за сучасний російський танк Т-90.
На M1 встановлено потужний газотурбінний двигун AGT-1500 (1500 л/с). Навіть за такої значної маси він забезпечує танку високу питому потужність, яка потрібна для маневреності на полі бою. Але, з іншого боку, порівняно з дизельним двигуном має набагато більшу витрату палива.
Важлива перевага американського танка полягає в ізольованому розміщенні боєкомплекту в спеціальних бункерах, які мають «вишибні» перегородки. Тому у разі детонації боєкомплекту в Abrams, на відміну від російських танків, не зриває башту. Це зберігає життя екіпажу, але водночас збільшує необхідний обсяг башти – найвразливішого елемента танка.
У коментарі 24 каналу військовий експерт Роман Світан висловив думку, що близько 200 важких танків M1 Abrams могли б вирішити завдання щодо виходу ЗСУ на лівобережжі Херсонської області та розтину сухопутного коридору до Криму. Він зазначив, що потужні американські машини можуть виконувати подібні завдання набагато ефективніше, ніж радянські Т-72, які є на озброєнні ЗСУ.
Бойова машина піхоти M2 Bradley
Бойова машина піхоти (БМП) M2 Bradley створена в 1980 році як альтернатива бронетранспортерам M113 з покращеним озброєнням та бронюванням. Екіпаж БМП складається з трьох осіб, у десантному відділенні може перебувати ще 6 піхотинців.
Усього було випущено близько 10 тис. штук Bradley у кількох модифікаціях, які відрізняються головним чином посиленим бронюванням, додатковим захистом від кумулятивних боєприпасів та більш досконалою інформаційною системою. Так, наприклад, броня модифікації M2A2 в передній проекції витримує постріл 30 мм гармат 2А42, які встановлені на БМП-2 з дистанції 100 метрів.
БМП M2 Bradley широко використовувалися американцями у війнах у Перській затоці, Іраку та Афганістані. Цікавий факт: за час війни у затоці бойові машини піхоти Bradley за допомогою ПТКР (протитанкових керованих ракет) TOW знищили більше іракських танків, ніж танки Abrams.
Відомо, що станом на 2018 близько 2000 M2 Bradley перебували в США на зберіганні. Тому передача кількох сотень М2 в Україну не буде для США обтяжливою і не вимагатиме вилучати техніку з військ, що діють.
М2А3 Bradley Фото: Вікіпедія
Крім того, ЗСУ вже використовують кілька сотень гусеничних бронетранспортерів М113, в якості альтернативи яким свого часу і розроблялися Bradley. За словами українських бійців, БТР М113 перевершують бойові машини піхоти радянського зразка з маневреності та бронювання. Логічно припустити, що ще важчі М2А3 Bradley мають забезпечити нашій піхоті найкращий у порівнянні з усіма українськими БМП та БТР захист у поєднанні з високою вогневою потужністю. А їхні ПТКР TOW стануть ефективним рішенням проти російських танків.
БПЛА MQ-1C Gray Eagle
MQ-1C Gray Eagle – це глибока модернізація БПЛА MQ-1 Predator , який добре показав себе в Югославії, Афганістані та Іраку. Конструктивно відрізняється більшою злітною вагою та корисним навантаженням. Дрон оснащений потужною прицільною станцією з телевізійним, тепловізійним та лазерним каналами. Радар дозволяє бачити цілі крізь хмари, а практична стеля 8800 м робить Gray Eagle недоступним для застарілих видів армійської ППО.
Щоб зрозуміти, на що здатний «Сірий орел», його найпростіше порівняти з популярним в Україні Bayraktar TB2. Американський дрон вдвічі важчий (1633 кг проти 700 кг у TB2) і може піднімати більше корисне навантаження (360 кг проти 150 кг). Крім цього у нього більша швидкість (309 км/год проти 220 у Bayraktar).
Як справжній ударний БПЛА MQ-1C Gray Eagle несе повноцінний набір засобів ураження. Це 4 (у новій версії 8) протитанкових ракет AGM-114 Hellfire з дальністю польоту 8 км, 8 плануючих бомб із дальністю до 10 км або 8 ракет AIM-92 Stinger для знищення повітряних цілей. Для порівняння: Bayraktar може нести лише 2 протитанкові ракети або 4 бомби.
Ще однією важливою перевагою Gray Eagle є супутниковий канал передачі даних. Тому такого параметра, як максимальне віддалення від станції управління, в американського апарата просто не існує. Таким чином, MQ-1C має ряд істотних переваг над турецьким Bayraktar. А у разі прийняття на озброєння стане найпотужнішим ударним безпілотником ЗСУ з неанонсованою дальністю, яка, зважаючи на все, дозволяє вразити будь-яку ціль в європейській частині росії.
Літак F-16 ВПС Ізраїлю
General Dynamics F-16 Fighting Falcon (Атакуючий сокіл) – це легкий одномоторний винищувач четвертого покоління, який надійшов на озброєння США у 1978 році. Завдяки вдалій конструкції, універсальності та відносно невисокій ціні став наймасовішим винищувачем четвертого покоління у світі. Сьогодні на озброєнні 25 країн перебувають понад 4600 цих бойових літаків.
За десятки років, які винищувач F-16 є основою військово-повітряних сил США, він зазнав 10 модифікацій і став багатоцільовим літаком, здатним виконувати різні місії. Модернізований F-16 отримав потужніший двигун, сучасний радар з дальністю 250 км (F-16D), можливість запускати новітні ракети «повітря-повітря» та «повітря-земля» та радіопоглинаюче покриття планера, завдяки чому знизилася помітність літака для ворожих РЛС.
За даними довідника World Air Forces 2022, перед війною на озброєнні українських ВПС було 43 легкі винищувачі МіГ-29 і 26 важких винищувачів Су-27. З російського боку їм протистояли 240 МіГ-29/35 та 350 Су-27/30/35. Як бачимо, у агресора велика кількісна перевага (в 6–12 разів), до того ж більша частина його літаків належить до пізніших модифікацій із кращими озброєнням та авіонікою.
Винищувач F-16D Fighting Falcon ВПС Туреччини
Скільки українських винищувачів залишається у боєздатному стані зараз – достеменно невідомо. Проте всі експерти сходяться на думці, що наступати без підтримки з повітря буде дуже складно. Тому для звільнення окупованих територій Україні потрібно поповнити склад своїх ВПС. Це можна зробити за рахунок придбання у східноєвропейських країн моделей радянського/російського виробництва. Але їх кількість обмежена, до того ж є складнощі з доступністю запчастин та відповідних боєприпасів.
На користь F-16 свідчить той факт, що їх у союзників дуже багато, зокрема на зберіганні. Значить, постачання не займе багато часу. До того ж, останнім часом низка країн відмовляється від F-16 у зв’язку з переходом на F-35A. Наприклад, США збираються списати 47 винищувачів F-16 серій C і D. Цього цілком вистачило б для створення трьох-чотирьох українських ескадрилій. Ще одна перевага «Атакуючого сокола» – його сумісність із широкою номенклатурою ракет та бомб західного виробництва.
15 липня стало відомо, що палата представників США ухвалила проект закону про оборонну політику. Їм передбачається виділення $100 млн. на навчання українських пілотів управлінню винищувачами F-15 та F-16. «Українським військовим потрібна наша негайна допомога, особливо авіаційними засобами . – Заявив один із авторів проекту конгресмен Кінзінгер. – Якщо ескалація війни ще більше зросте, то українські льотчики мають бути готові негайно використати західну авіацію».
F-15E Strike Eagle
McDonnell Douglas F-15E Strike Eagle (Ударний орел) – це двомісний винищувач-бомбардувальник, створений на базі винищувача F-15D. Може використовуватися для розвідки, патрулювання, перехоплення повітряних цілей та нанесення ракетно-бомбових ударів по військових об’єктах, бронетехніці та живій силі ворога. Як головний ударний літак США взяв участь у війнах у Перській затоці (1990), Афганістані (2001–2021) та Лівії (2011).
Рано чи пізно Україні доведеться шукати заміну радянським МіГ-29 та Су-27. І F-15E Strike Eagle – одних із найкращих претендентів на цю роль. Та це не найпростіший і не найдешевший (майже в 4 рази дорожчий за F-16) літак. До того ж дворухова схема робить дорожчим його обслуговування.
Але результат того вартий, тому що мультизадачність F-15E просто не має собі рівних. Він може злетіти на перехоплення повітряних цілей із десятьма далекобійними (до 160 км) ракетами AIM-120 (до речі, саме такими ракетами оснащений комплекс ППО NASAMS). Здатний скинути на ворога двадцять високоточних бомб або завдати удару крилатими ракетами.
F-15E з п’ятьма крилатими ракетами JASSM / ©US AIR FORCE
А нещодавно американці показали, що за бажання Strike Eagle можна перетворити на «стратегічний бомбардувальник». На фото видно, що під крилами та фюзеляжем винищувача підвішено 5 крилатих ракет JASSM з дальністю до 1000 км та вагою понад тонну. Припускають, що у такій конфігурації F-15E зможе виконувати деякі завдання, які раніше були під силу лише бомбардувальній авіації.
Як висновок можна сказати, що США вважають за краще діяти вкрай обережно, поступово розширюючи асортимент озброєнь, що передаються Україні. Але після постачання просунутої системи ПРО Patriot вже ніщо не виглядає абсолютно неможливим. Ймовірно, Вашингтон вже не боїться втратити в Україні критичні технології. Тому в 2023 році ми, швидше за все, побачимо у ЗСУ американські броньовані машини, потім ракети ATACMS, і після цього винищувачі та важкі БПЛА. Принаймні попросимо про це Санту.
Очільник державної логістичної компанії «Укрпошта» Ігор Смілянський повідомив, що підприємство працює над можливістю доставлення в…
Уже скоро відбудеться фінальне голосування за законопроєкт про підвищення податків. Один з ризиків – перехід…
Громадський рух «Маніфест 42» звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом відновити мораторій на…
Верховна Рада підтримала законопроєкт, який забороняє мобілізацію частини чоловіків до 25 років. Законопроєкт 11379-д ухвалено…
Засновник мережі Gabar Володимир Матвійчук, який свого часу також співзаснував відомий бренд «Галя Балувана», розповів,…
«Сьогодні я зміг захистити дані, але вже завтра зʼявиться новий спосіб їх атакувати – тож…