Нарешті: США передають Україні ПРО Patriot, які ми просили багато місяців. Що можуть ці комплекси

Адміністрація США ухвалила рішення передати Україні ЗРК MIM-104 Patri­ot. Як повідомляє телеканал CNN, батарея ЗРК Patri­ot увійде до пакету допомоги, який 21 грудня анонсував президент США Джо Байден. Ці комплекси можуть збивати балістичні ракети та охороняють небо над Білим домом. Україна чекала на їх постачання багато місяців. 

MIM-104 Patri­ot — Amer­i­can sur­face-to-air mis­sile sys­tem devel­oped by Raytheon to pro­tect strate­gic tar­gets

Редакція MC.today розібралася, що таке ЗРК Patri­ot, як вони можуть захистити Україну та в яких країнах, окрім США, ці комплекси ПРО стоять на озброєнні.

Що таке ЗРК Patriot

MIM-104 Patri­ot – це зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) середньої/дальньої дії, який з 1982 року перебуває на озброєнні армії США та країн-союзниць. Він розроблений американською компанією Raytheon, пройшов безліч модернізацій і існує у трьох поколіннях: PAC1, PAC2 та PAC3. 

Зенітно-ракетний комплекс Patri­ot

Поки що не зрозуміло, комплекси якогось типу (сподіваємося на PAC3) передають нам. Але два останні покоління можуть вражати тактичні балістичні ракети (ТБР). Це, наприклад, російські «Іскандери» або іранські Fateh-110, про можливе постачання яких агресору розвідка України повідомляла у листопаді. 

У батареї Patri­ot від чотирьох до восьми пускових установок (ПУ), на кожній з яких у контейнерах розміщено чотири готові до запуску ракети. Крім цього до неї входять багатофункціональна станція радіолокації, пункт управління вогнем, джерела автономного енергопостачання, засоби зв’язку та радіотехнічного маскування.

ЗРК MIM-104

Цікавою особливістю комплексу Patri­ot є можливість запускати ракети кількох типів. Це MIM-104A для перехоплення аеродинамічних цілей (ППО), MIM-104B з наведенням на наземні РЛС (протирадарні ракети) та MIM-104C/D/E для перехоплення балістичних ракет. Кожна з цих ракет коштує близько $3 млн, що означає, що дешеві іранські безпілотники або уламки ракет ними збивати принаймні нераціонально.

Саме тому в 1994 році асортимент ракет ЗРК Patri­ot доповнили не такою далекобійною, але маневренішою і менш дорогою протиракетою ERINT (Extend­ed Range Inter­cep­tor). Вона вдвічі менша в діаметрі та втричі легша, ніж MIM-104, а також має меншу дальність. Але при цьому забезпечує пряме кінетичне ураження балістичних цілей, без чого знищити їх у деяких випадках просто неможливо.

Зважаючи на менші розміри ERINT в одній пусковій установці можна розмістити 16 таких ракет (по 4 у контейнері). У кожній батареї Patri­ot можуть бути ПУ з ракетами MIM-104 та ERINT. Це збільшує загальну вогневу міць комплексу на 75% та дозволяє створити на його основі ешелоновану протиракетну оборону. По суті замість одного комплексу покупець отримує два: великої та малої дальності.

Насправді це виглядає так: при виявленні ТБР проводиться залп ракетами MIM-104. Потім комп’ютер пункту керування вогнем оцінює результати обстрілу. У випадку, якщо боєголовки або інші фрагменти балістичної ракети продовжують рух траєкторією, їх знищують менш дорогими та більш численними ракетами ERINT. Це дозволяє уникнути повторного запуску MIM-104 і забезпечує раціональне використання боєзапасу.

Технічні характеристики MIM-104 Patriot

• Кількість ракет у пусковій установці: 4/16
• Довжина ракети: 5310 мм (PAC‑1/PAC‑2), 5200 мм (PAC‑3), 4826 мм (PAC‑3 MSE), 4600 мм (PAAC‑4)
• Маса ракети: 914 кг (PAC‑1/PAC‑2), 312 кг (PAC‑3), 373 кг (PAC‑3 MSE)
• Максимальна швидкість ракети: 1700 м/с або 6120 км/год.
• Маса бойової частини: 91 кг
• Одночасне наведення: до 8 ракет у секторі 90°
• Максимальна дальність відстеження мети: 180 км.
• Максимальна швидкість мети: 2200 м/с або 7900 км/год.
• Радіус ураження – 90 км (PAC‑1), 160 км (PAC‑2), 30 км (PAC‑3), 60 км (PAC‑3 MSE)
• Дальність ураження балістичних ракет: 20 км.
• Висота ураження цілей: 25 км
• Стандартний термін навчання екіпажу: 9 місяців

Історія створення ЗРК Patriot

1965 року компанія Raytheon отримала контракт на розробку армійської системи ППО. Літні випробування ракети розпочалися 1975 року, а 1982 року ЗРК Patri­ot надійшов на озброєння армії США. Таким чином американський комплекс – ровесник радянських ЗРК С‑300 та «Бук», які досі становили основу української ППО. Але на відміну від них за 40 років пройшов низку глибоких модернізацій.

MIM-104 Patri­ot

• PAC‑1 - перша модифікація ЗРК Patri­ot була здатна перехоплювати цілі зі швидкістю близько 3400 км/год. 1986 року під час випробування PAC‑1 мала перехопити БР «Ленс». При цьому розробники зіткнулися із неприємною особливістю балістичних ракет. Їхня поразка на ділянці зниження не завжди вирішує проблему. Річ у тому, що пошкоджена ракета може впасти на землю за інерцією і все одно вибухнути. Так і сталося на випробуваннях: атакуюча ракета зі пошкодженими кермами зійшла з наміченого курсу і впала за 5 км від цілі.
• PAC‑2 – комплекс випробували у 1987 році. Швидкість ракети зросла до 5100 км/год. Імовірність ураження літака становила 80–90%, тактичної ракети – 30–40%.
• PAC‑3 – прийнятий на озброєння у 2001 році. Імовірність поразки балістичних цілей однією ракетою зросла до 60–80%. Швидкість ракети збільшилася до 1700 м/с або 6120 км/год. А максимальна висота перехоплення цілі зросла до 25 км.

Перевірка у бойових умовах

Під час війни у ​​Перській затоці (1991) комплекси Patri­ot захищали від іракських балістичних ракет «Скад» війська США та їхніх союзників. Відомо, що вони успішно перехопили до 80% ракет над Саудівською Аравією та понад 50% над Ізраїлем. 

Після війни Raytheon внесла до конструкції технічні вдосконалення, які значно підвищили ефективність комплексу проти балістичних ракет. 2003 року це підтвердилося під час вторгнення коаліційних сил до Іраку. Цього разу протиракетами Patri­ot було успішно перехоплено та знищено всі 100% іракських ракет.

На озброєнні країн світу

За даними виробника, комплекси Patri­ot сьогодні охороняють небо у 17 країнах світу. У Європі вони стоять на озброєнні Німеччини, Швеції, Іспанії, Греції та Нідерландів. Першими із наших сусідів ці ЗРК у вересні 2020 року отримали ВПС Румунії. До кінця 2022 року там очікують на постачання ще трьох батарей. Польща уклала договір на постачання чотирьох батарей Patri­ot PAC‑3 ще у 2018 році. Загальна сума операції – $4,75 млрд. 

Як комплекси Patriot можуть захистити Україну

Patri­ot – це не просто система ППО, а й комплекс протиракетної оборони, здатний збивати балістичні ракети. Він єдиний із конкурентів реально підтвердив свою ефективність у бойових умовах. Крім цього, пройшла безліч модернізацій, завдяки яким вже 40 років залишається однією з найсучасніших ЗРК у світі. 

Перспективне покриття систем ППО, які Україна має отримати від союзників. Блакитним позначені комплекси NASAMS, червоним – HAWK, зеленим – Iris‑T, помаранчевим – Patri­ot та SAMP/T

Радар Patri­ot розпізнає цілі набагато краще, ніж радянська система  С‑300. При цьому американський комплекс може збивати балістичні ракети на дальності у 20 км, так і літаки на дальності до 160 км. Для порівняння: дальність С‑300 — 75 км, “Бук-М2Е” — 45 км. Отже, він міг би відігнати російську авіацію якомога далі від наших кордонів. Інша річ, що однієї батареї все ж таки мало, щоб прикрити з усіх боків таке велике місто, як, наприклад, Київ. 

Але її здобуття – це важливий крок на шляху створення багаторівневої інтегрованої системи протиповітряної оборони. У її складі Patri­ot може обмінюватися інформацією з комплексами протиповітряної оборони IRIS‑T та NASAMS, щоб формувати єдину картину повітряного простору. В разі потреби це дозволить зафіксувати ціль одним комплексом та збити її за допомогою іншого,  як розповіли експерти Повітряних Сил України.

Однак не все так гладко, проблем із впровадженням Patri­ot у ЗСУ теж вистачає. По-перше, всі експерти наголошують на високій складності комплексу. У звичайних умовах на навчання персоналу ЗРК потрібно 9 місяців. По-друге, для ефективного перехоплення балістичних ракет PAC‑3 має отримати інформацію із супутника раннього виявлення запусків, якого ми не маємо. По-третє, ракети для Patri­ot принаймні в 3 рази дорожчі за ракети для іншого американського комплексу – NASAMS. Тому використовувати їх має сенс лише проти найважливіших цілей.